КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-10826/09/1070
11 грудня 2009 року м. Київ
Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С., при секретарі судового засідання Тандирі Д.В., за участю представників:
Позивача: - Козачука Ю.С.,
відповідача: - Павленка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області
до Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області
про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, -
в с т а н о в и в:
У грудні 2009 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась Фастівська об’єднана державна податкова інспекція в Київській області з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області про скасування постанови ВП №15868816 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 02.09.2009
№2-а-958/09/1070, виданого Київським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 12010,00 грн.
Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, мотивуючи постанову тим, що у резолютивній частині виконавчого документу не зазначено стягувача.
Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що відповідач безпідставно відмовив у відкритті виконавчого провадження, адже виконавчий документ містить усі передбачені законом реквізити, тому просив постанову скасувати як неправомірну.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що відомості про стягувача вказані на зворотній стороні виконавчого документу серед інших реквізитів, а не в резолютивній частині, тому він вважає, що пред’явлений виконавчий лист не відповідає вимогам закону, і відмова у відкритті виконавчого провадження є правомірною. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2009 в адміністративній справі №2-а-958/09/1070 за позовом Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області до ОСОБА_3 з останнього передбачено стягнути штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 12010,00 грн.
На виконання постанови Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, в якому наведено резолютивну частину судового рішення, а також вказані відомості про боржника – ОСОБА_3, його ідентифікаційний номер та місце проживання, та стягувача – Фастівську об’єднану державну податкову інспекцію Київської області, її ідентифікаційний код, місцезнаходження, номери рахунків.
Стягувач - Фастівська об’єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області із заявою про примусове виконання вказаного виконавчого листа, проте, головним державним виконавцем Павленком В.А. прийнято постанову ВП №15868816 від 13.11.2009 про відмову у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 19 Закону про виконавче провадження, а саме: в резолютивній частині виконавчого документу не визначено стягувача по виконавчому листу.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження».
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно статті 3 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами (пункт 1 статті 3 Закону).
Згідно зі статтею 24 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Статтею 19 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV встановлено вимоги до виконавчого документу, а саме, у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;
2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб — платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Виключний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачено статтею 26 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV, відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Як установлено судом, виконавчий лист, виданий Київським окружним адміністративним судом по адміністративній справі №2-а-958/09/1070, відповідає вимогам, встановленим статтею 19 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV, зокрема, містить резолютивну частину рішення, відомості про стягувача і боржника.
Відмова у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам закону, оскільки в резолютивній частині виконавчого документу не визначено стягувача по виконавчому листу, є такою , що не ґрунтується на законі.
Принцип законності, передбачений статтею 19 Конституції України, є визначальним для дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, відповідно до якого вони зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вчиняючи відмову у відкритті виконавчого провадження і, надаючи, при цьому, оцінку резолютивній частині рішення суду, державний виконавець вийшов за межі компетенції, визначеної законом, що має наслідком визнання його дій протиправними, а прийнята постанова підлягає скасуванню.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову ВП №15868816 Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 02.09.2009 №2-а-958/09/1070, виданого Київським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 12010,00 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 16 грудня 2009 року.