Справа № 22ц-296/2009
Головуючий у 1 інстанції Радченко Є.А.
Категорія - 39
Доповідач Ігнатова Л.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої Красношокової Н.С., суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П., при секретарі Лєдовській О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амвросїївського районного суду Донецької області від 5 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
Встановив:
ОСОБА_1. 3вернувся до Апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення суду, яким йому відмовлено в задоволенні зазначеного позову.
Позивач просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, предметом судового розгляду по його позову не були розглянуті дії відповідача відносно звернення його до КРВ в Амвросіївському районі, відносно того, що він не сплачує податок на землю та незаконно займає прибережну смугу біля орендованого водоймища.
Також суд не з»ясував, чи поступала до сільської ради 17 або 18 червня телефонограма із КРВ, відповідно до якої голова сільської ради забов»язав його надати усі необхідні документи для того, щоб підготувати відповідь до КРВ.
Оскільки предметом судового розгляду не були ці факти звернення відповідача до КРВ, вважає, що в цій частині судом були порушені вимоги процесуального законодавства.
Не було предметом судового дослідження й інформація відповідача про незаконну вирубку ним лісопосадки та про незаконне утримання та вирощування ним на орендованому ставку водоплаваючих птахів.
Вважає, що висновки суду не є повними та об'єктивними, оскільки судом першої інстанції не усі його доводи позовної заяви були предметом судового розгляду.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частина 4 статті 32 Конституції України передбачає, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім»ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Стаття 277 ЦК України передбачає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.(ч. 1) Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.(ч.3)
Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 3 постанови від 28.09.1990 року № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» ( з послідуючими змінами та доповненнями), при розгляді справ даної категорії, суди повинні з»ясувати, чи поширені відомості про спростування яких пред»явлений позов, чи порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.
Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу їх по радіо, тощо невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загально визначених правил співжиття та принципів людської моралі.
Як вбачається із матеріалів справи, у липні 2008. року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача.
вирішення питань реалізації державної політики в сфері раціонального використання та охорони земель.
На засіданні зазначеної робочої групи 15.05.2008 року відповідач зробив заяву про те, що прибережна захисна смуга, що знаходиться в оренді позивача використовується не за цільовим призначенням. Ці обставини підтверджуються протоколом № 4 засідання робочої групи, поясненням самих сторін та свідками, допитаними в судовому засіданні.
З протоколу засідання робочої групи вбачається, що групою прийнято рішення про проведення перевірки дотримання вимог водного і земельного законодавства СФГ «Волна» (голова Аверочкин В.П).
Викладена відповідачем на засіданні інформація була перевірена комісією в межах роботи Робочої групи. При перевірці, яка мала місце 27.06.2008 року було виявлено порушення ст. 61 ЗК України та ст. 89 Водного Кодексу України в частині того, що на лівому березі ставка на прибережній захисній зоні на відстані приблизно 10-12 метрів від води виявлено земельну ділянку, яку засіяно пшеницею(а.с. 56)
Ці обставини підтвердили в судовому засіданні і свідки, які також пояснили суду, що на території земельної ділянки розташовано домоволодіння позивача і частина зведеного позивачем будинку, розташована в межах прибережної захисної смуги навколо ставка. Ця обставина знайшла своє підтвердження в акті обстеження орендованих водних об»єктів від 12.04.2001 року, з якого вбачається, що в прибережній захисній смузі ставка в басейні річки Мокрий Єланчик має місце самовільне будівництво будинку (а.с. 41-42.) Факт самовільного будівництва позивачем будинку на березі ставка поблизу с. Лесиче Амвросіївського району підтверджується і рішенням Амвросіївського районного суду від 30.08.2005 року (а.с. 40) Вказаним рішенням суду за позивачем було визнано право власності на самовільно збудований будинок в межах прибережної захисної смуги ставка. Однак це рішення не свідчить про те, що зазначений будинок був збудований з дотриманням земельного законодавства, оскільки питання дотримання земельного законодавства при зведенні будинку не було предметом судового розгляду під час вирішення питання визнання права власності. Тобто встановлено, що позивачем збудовано будинок в межах прибережної захисної смуги ставка. Будівництво ж будинку в межах цієї смуги є порушенням вимог п.7 ч.2 ст. 61 ЗК України.
За таких обставин, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановлене у справі рішення є законним й обгрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Наведені в скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції і вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке 10.04.2003 року, викладення відомостей про порушення законодавства в заявах до правоохоронного органу, або органу, в компетенцію якого входить перевірка дотримання вимог законодавства. Не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію.
Як вбачається із матеріалів справи, доводів самого позивача, відповідач виступав на засіданні Робочої групи з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики в сфері раціонального використання та охорони землі. До компетенції цієї групи належить перевірка додержання вимог законодавства, реалізація державної політики у сфері регулювання земельних відносин та інші питання.
Відповідач у своєму зверненні повідомив про можливі, на його думку, порушення земельного законодавства з боку позивача, вважаючи дії позивача протизаконними. Саме з метою перевірки діяльності позивача, відповідач зробив звернення на засіданні 15.05.2008 року.
Тому суд правильно вважав, що звернення відповідача не може розцінюватись як розповсюдження неправдивих відомостей, тому, що фактичною метою цієї події було не приниження честі гідності та ділової репутації позивача, а перевірка дій позивача і запобігання порушення земельного законодавства з його боку
З зазначених обставин суд прийшов до висновку, що звернення відповідача на засіданні робочої групи, на думку якого були допущені незаконні дії з боку позивача, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам позивача .
З цих підстав, а також враховуючи, що викладена відповідачем на засіданні робочої групи інформація частково знайшла своє підтвердження під час перевірки 27.06.2008 року, а також знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов є не обгрунтований, а тому не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд вважає, що такий висновок є правильним і таким, що відповідає матеріалам справи і наданим сторонами доказам.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є головою СФГ «Воля». На підставі договору від 28.01.2005 року СФГ «Воля» орендує ставок, розташований в басейні річки Мокрий Єланчик на землях Лісічанської сільської ради Амвросіївського району для риборозведення і виробництва сільгосппродукції. На підставі договору від 15.02.2006 року позивач для рибогосподарських потреб орендує відповідну земельну ділянку, (ас. 25-28, 31-33)
Розпорядженням Амвросіївської райдержадміністрацїї № 300 від 15.05.2006 року з метою проведення комплексної перевірки додержання вимог законодавства, реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель в Амвросієвському районі було створено Робочу групу з опрацювання та комплексного
В своєму позові ОСОБА_1. посилався на те, що 15.05.2008 року ОСОБА_2 на засіданні земельної комісії райдержадміністрації заявив про порушення ним земельного законодавства, а саме про те, що він незаконно збудував-будинок біля водосховища, незаконно вирощує біля водоймища качок, незаконно вирубує дерева, що усі сточні води попадають у ставок та що земля прибережної смуги незаконно ним розорювана.
30.05.2008 року по зазначеним фактам спеціальною комісією була проведена перевірка, по результатам якої порушень з його боку не було встановлено.
Крім того, ОСОБА_2 звернувся до Амвросіївського КРВ із заявою, що він не сплачує податки та незаконно займає земельну ділянку біля водоймища.
Також, 17 або 18 червня до сільської ради надійшла телефонограма з КРВ відповідно до якої голова сільської ради запропонував йому надати необхідні документи для підготовки відповіді до КРВ. Але коли він надав усі документи до КРВ, то з»ясувалося, що до нього не було ні яких претензій.
Вважає, що таким чином відповідач розповсюдив відносно нього неправдиву інформацію, яка принижує його честь та гідність. Це заподіяло шкоду його здоров»ю та працездатності.
Тому позивач просить зобов»язати Бондаренка вибачитися перед ним у присутності членів земельної комісії та стягнути з відповідача на його користь спричинену моральну шкоду в розмірі 2 500 грн.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності наданої позивачем, зазначила, що не підтримує викладене в позовній заяві посилання на те, що відповідач звертався до КРВ в Амвросієвському районі, а також про те, що КРВ витребувало у позивача документи, оскільки таких обставин в дійсності не було.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 представник позивача підтримала.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що викладена на засіданні робочої групи 15.05.2008 року відповідачем інформація щодо порушення позивачем норм земельного законодавства знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Тобто прийшов до висновку, що викладена відповідачем інформація є правдивою, оскільки позивачем дійсно було допущено ряд порушень земельного законодавства, зокрема в частині засіювання озимою пшеницею земельної ділянки на прибережній смузі, та в частині будування будинку на прибережній смузі.
Також суд правильно вважав, що викладення відповідачем вищезазначеної інформації на засіданні робочої групи не є поширенням відомостей. При цьому він правильно виходив із того, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України по справі № 1-9/2003 від
призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Доводи скарги позивача, що предметом судового розгляду не були розглянуті дії відповідача відносно звернення до КРВ в Амвросіївському районі, а також про те що КРВ витребувало у нього документи, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки в суді першої інстанції представник позивача - ОСОБА_3. ці доводи позовної заяви не підтримала і посилалась на те, що таких обставин в дійсності не було.
Право ОСОБА_3 відмовитися від позовних вимог повністю або частково надано позивачем довіреністю від 05.06.2008 року. Ця довіреність оформлена належним чином, (а.с. 14)
Доводи скарги, що предметом судового розгляду не була інформація відповідача про незаконну вирубку ним лісопосадки та про незаконне утримання та вирощування ним на орендованому водоймищі водо плаваючих птахів, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки зі звернень відповідача до Робочої групи на її засіданні 15.05. 2008 року, не вбачається, що такі питання відповідач підіймав.
Керуючись ст. ст. 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 5 листопада 2008 року відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.