У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1569/10 Головуючий в 1-й інстанції – Ткаченко Н.В.
Доповідач – Дерев’янко О.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Дерев’янка О.Г.,
суддів – Черненкової Л.А., Красвітної Т.П.,
при секретарі – Горобець К.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2009 року про забезпечення позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2009 року вирішено питання про забезпечення позову ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, шляхом накладення заборони на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 АДРЕСА_1; автомобіля НОМЕР_1, накладено арешт на грошові кошти в межах заявлених до нього вимог в розмірі 47135,05 грн., та на все майно за вказаною вище адресою (а.с.14)
З даною ухвалою не погодився відповідач ОСОБА_1 і подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвали судді від 22 вересня 2009 року.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне ухвалу судді частково скасувати, виходячи з наступного.
Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об’єктом прав, що став предметом спору.
Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.
Разом з цим, розглядаючи заяву ЗАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову суд не врахував положення норм ст.ст.151,152 ЦПК України та зазначені роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не взяв до уваги клопотання ЗАТ КБ «ПриватБанк» про накладення арешту лише на автомобіль НОМЕР_1 та вийшов за межі заявлених вимог, заборонив відчуження всього нерухомого майна, наклав арешт на грошові кошти та все майно, не врахував необхідності вжитих заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, імовірність виникнення утруднення для виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу, як постановлену з порушенням ст.ст.151, 152 ЦПК України в частині накладення заборони вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 АДРЕСА_1; накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог в розмірі 47135,05 грн., що обліковуються на всіх рахунках відповідача та на все майно АДРЕСА_1
Разом з тим, з урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає достатнім, співмірним заявленим вимогам, та необхідним забезпечити заявлений позов шляхом накладення заборони вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб автомобіля НОМЕР_1, який є заставленим майном за укладеним кредитним договором між позивачем та відповідачем, тому в цій частині ухвала судді місцевого суду підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151,152,303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2009 року скасувати в частині накладення заборони вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 АДРЕСА_1; накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог в розмірі 47135,05 грн., що обліковуються на всіх рахунках ОСОБА_1 та на все його майно АДРЕСА_1
В іншій частині ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1569/10 Головуючий в 1-й інстанції – Ткаченко Н.В.
Доповідач – Дерев’янко О.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
25 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Дерев’янка О.Г.,
суддів – Черненкової Л.А., Красвітної Т.П.,
при секретарі – Горобець К.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2009 року про забезпечення позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Керуючись ст.ст. 218, 151,152,303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2009 року скасувати в частині накладення заборони вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог в розмірі 47135,05 грн., що обліковуються на всіх рахунках ОСОБА_1 та на все його майно АДРЕСА_1
В іншій частині ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді