У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД    ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

   Справа № 22ц-1441/10                     Головуючий в 1-й інстанції – Гончаренко В.М.

                                                                                          Доповідач – Дерев’янко О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 лютого 2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних   справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

    головуючого – Дерев’янка О.Г.,

    суддів – Черненкової Л.А., Красвітної Т.П.,

    при секретарі – Горобець К.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу   ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 року про забезпечення позову закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 року вирішено питання про забезпечення позову ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на все майно, що належить відповідачу у межах заявлених позовних вимог в розмірі 14540,62 долари США, що складає 110799,50 грн.: нерухоме майно по АДРЕСА_1; інше рухоме за цією адресою, грошові кошти та автомобіль Daewoo, Nexia, д/н НОМЕР_1 (а.с.40)

З даною ухвалою не погодився відповідач ОСОБА_1 і подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвали судді від 23 червня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне ухвалу судді частково скасувати, виходячи з наступного.  

Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об’єктом прав, що став предметом спору.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Разом з цим, розглядаючи заяву ЗАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову суд не врахував положення норм ст.ст.151,152 ЦПК України та зазначені роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не взяв до уваги клопотання ЗАТ КБ «ПриватБанк» про накладення арешту лише на автомобіль Daewoo, Nexia, д/н НОМЕР_1 та вийшов за межі заявлених вимог, наклав арешт, окрім автомобіля на все майно відповідача межах заявлених позовних вимог в розмірі 14540,62 долари США, що складає 110799,50 грн., зокрема, нерухоме майно по АДРЕСА_1; інше рухоме за цією адресою, грошові кошти.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу, як постановлену з порушенням ст.ст.151, 152 ЦПК України в частині накладення арешту на нерухоме майно по АДРЕСА_1 інше рухоме майно за цією адресою, грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача.

Разом з тим, з урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає достатнім, співмірним заявленим вимогам, та необхідним забезпечити заявлений позов шляхом накладення арешту на автомобіль Daewoo, Nexia, д/н НОМЕР_1, який є заставленим майном за укладеним кредитним договором між позивачем та відповідачем, тому в цій частині ухвала судді місцевого суду підлягає залишенню без змін.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151,152,303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 року скасувати в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності по АДРЕСА_1, інше рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та грошові кошти, що обліковуються на його розрахункових рахунках.

В іншій частині ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді