УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 березня 2010 року   колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого –

Суддів:

при секретарі          

Дерев’янка О.Г.

Черненкової Л.А., Каратаєвої Л.О.

Горобець К.В.

розглянувши в судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу

за апеляційною скаргою  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство ім.. Б.Хмельницького»

на рішення  Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2010 року

у цивільній справі за позовом   ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство ім..Б.Хмельницького» (далі ТО«ѳльськогосподарське товариство ім.. Б.Хмельницького»)   про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, –

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 01 березня 2006 року працювала у відповідача на посаді заступника головного бухгалтера. Наказом № 45-ВК від 30 липня 2009 року її було звільнено за п.2 ст.41 КЗпП України, (а саме у з’язку зі втратою довіри). Вважаючи своє звільнення незаконним, позивачка просила суд поновити її на роботі на раніше займаній посаді, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, доплату за розширення зони обслуговування, моральну шкоду в сумі 30 000 грн..

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2010 року позов задоволено частково, поновлено ОСОБА_6 на роботі на посаді заступника головного бухгалтера, стягнуто з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 6081 грн.11 коп., доплату за розширення зони обслуговування в сумі 4800 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн. та судовий збір в дохід держави в сумі 125,81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн..

В апеляційній скарзі ТО«ѳльськогосподарське товариство ім.. Б.Хмельницького»  посилається на невідповідність рішення обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду скасуванню не підлягає, виходячи з наступного.

    Встановлено судом та підтверджується матеріалів справи, що ОСОБА_6   з 01 березня 2006 року працювала у відповідача на посаді заступника головного бухгалтера. (а.с.3)     Наказом № 45-ВК від 30 липня 2009 року ОСОБА_6 було звільнено за п.2 ст.41 КЗпП України, а саме у з’язку зі втратою довіри. (а.с. 4)

Згідно п.2 ст.41 КЗпП України трудовий договір, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином на цій підставі можуть бути звільнені з роботи лише особи, які безпосередньо обслуговують грошові або товарні цінності.

  Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що в обов’язки ОСОБА_6 не входило ведення журналу реєстрації пайщиків та проведення розрахунків з ними, як і видача сільгосппродукції, наказ про покладення на позивачку таких обов’язків в матеріалах справи також відсутній. Тому підстав вважати, наявність дій з боку позивачки, які б визвали недовіру відсутні.  

    Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до ст.ст. 235,237-1 КЗпП України поновив позивачку на попередній посаді, стягнув із відповідача на користь позивачки заробітну плату за весь час вимушеного прогулу (з 30 липня 2009 року по 05 січня 2010 року) в сумі 6081грн. 11 коп.,  доплату за розширення зони обслуговування в сумі 4800 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн., судовий збір 125,81 грн.,витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано, згідно з матеріальним та процесуальним законом постановив рішення про часткове задоволення позовних вимог.

  Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін та свідків, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

 Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків місцевого суду не спростовують, а з матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні. Оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права.

Керуючись ст.ст. 209,218,303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

    УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство ім..Б.Хмельницького»  відхилити.

Рішення  Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, і протягом двох місяців може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді