УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 березня 2010 року  колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

        головуючого         Дерев’янка О.Г.,

                суддів                 Красвітної Т.П., Осіяна О.М.,

        при секретарі         Горобець К.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2009 року про відкриття провадження за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що свої зобов’язання за укладеним 27 березня 2008 року між банком та ОСОБА_1 кредитним договором, ні вона, ні її поручителі – ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_2, ОСОБА_3, не виконують, тому позивач просив суд стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 251765,43 долари США та судові витрати.  

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2009 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

Не погодившись з зазначеною ухвалою з підстав порушення правил підсудності ОСОБА_1 22 січня 2010 року подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали місцевого суду і постановлення ухвали про повернення позову для подання за підсудністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді місцевого суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Звертаючись з позовом за місцем знаходження ТОВ «УФА «Верус», з яким укладено договір поруки № 467 від 12 січня 2009 року, позивач, пославшись на ст. 32 ЦПК України виходив з того, що відповідачі у кредитних правовідносинах діють як солідарні боржники, предметом спору є однорідні права та обов’язки, що випливають з кредитного договору та договору поруки.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно ОСОБА_1 уклала з ЗАТ КБ «ПриватБанк» 27 березня 2008 року кредитний договір №2008-ПМ-22 на суму 200000,00 доларів США зі сплатою 17,00 відсотків річних строком до 27 березня 2023 року, відповідно до пункту 2.2.10 якого, позичальник в момент укладення договору надає банку належним чином оформлений договір іпотеки/застави, поруки, та згідно з пунктом 3.1 вказаного кредитного договору забезпеченням виконання позичальником зобов’язань виступає договір іпотеки №2008-ПМ від 27.03.2008 та договір поруки №2008-ПМ-22 від 27.03.2008, укладені з банком з метою забезпечення виконання зобов’язань за договором (а.с.15-18).

Також, ЗАТ КБ «ПриватБанк» з ТОВ «УФА «Верус» укладено договір поруки № 467 від 12 січня 2009 року, у п.2 якого передбачено розмір відповідальності поручителя перед кредитором (позивачем) та обмежується сумою, зазначеною в Додатку № 1 до цього договору.

Відтак, беручи до уваги зазначені визначені договором умови, а також те, що договір поруки між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «УФА «Верус» за кредитним договором з ОСОБА_1 укладений 12 січня 2009 року - значно пізніше ніж сам кредитний договір, за умовами якого і настає відповідальність для кредитора та боржника, та на суму у 200,00 грн. - значно нижчу ніж сума заборгованості, та не містить істотних умов: найменування боржника, суми, в межах якої поручитель несе відповідальність, підстави виникнення обов’язку боржника, підставу об’єднання позовних вимог солідарним обов’язком, не наведений розрахунок суми у 200,00 грн., колегія суддів дійшла висновку про, те що наведені обставини не надають позивачу права на вибір підсудності за місцем знаходження ТОВ «УФА «Верус».

За наявності наведених порушень процесуального закону, оскаржувана ухвала судді місцевого суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

  Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2009 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді