ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 р. № 59/03-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І. (доповідач)
за участю представників сторін:
позивачаФОП ОСОБА_4
відповідачане з’явився
3-тіх осібне з’явилися
скаржникане з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуХарківської міської ради
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2009 р.
у справі№59/03-09 господарського суду Харківської області
за позовомФізичної особи –підприємця ОСОБА_4
доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області
3-ті особи1. ДП "Харківське управління спеціалізованих і монтажних робіт" ВАТ "Теплоенергомонтаж"
2. Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради
3.Комунальне підприємство "Жилкомсервіс"
провизнання договору укладеним
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець (надалі ФОП) ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області та просив визнати укладеним в запропонованій позивачем редакції договір купівлі-продажу б/н нежитлових приміщень загальною площею 10,1 кв. м. першого поверху житлового будинку літ. А-5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 які знаходяться на балансі дочірнього підприємства "Харківське управління спеціалізованих і монтажних робіт" ВАТ "Теплоенергомонтаж", з моменту постановлення господарським судом Харківської області рішення за наслідками розгляду спору між сторонами.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що він став переможцем конкурсу з продажу вказаного нежитлового приміщення, однак відповідач відмовився укласти договір купівлі-продажу за результатами конкурсу через відсутність технічного паспорту та свідоцтва про право власності на це приміщення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2009 р. до участі у справі на стороні відповідача залучено у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державне підприємство "Харківське управління спеціалізованих і монтажних робіт" ВАТ "Теплоенергомонтаж".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 лютого 2009 р. до участі у справі на стороні відповідача у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені треті особи: 1. Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради; 2. Комунальне підприємство „Жилкомсервіс".
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.03.2009 року (суддя Бринцев О.В.), з посиланням на норми ст. ст. 15, 220, 657 Цивільного кодексу України в позові відмовлено з тих підстав, що хоча сторони досягли згоди з істотних умов договору, проте позивачем не надано жодних доказів, що відбулося повне або часткове виконання договору.
За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_4 судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2009 року (судді: Бондаренко В.П., Івакіна В.О., Ільїн О.В.) скасоване, позов задоволений, визнано укладеним між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області та ФОП ОСОБА_4 договір купівлі-продажу б/н в редакції від 28.11.2008р. нежитлових приміщень загальною площею 10,1 кв. м. першого поверху житлового будинку літ. А-5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 які знаходяться на балансі дочірнього підприємства "Харківське управління спеціалізованих і монтажних робіт" ВАТ "Теплоенергомонтаж", з моменту набрання чинності даною постановою.
Постанова мотивована тим, що відмова відповідача підписати договір купівлі-продажу у зв’язку з відсутністю у нього витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтва на право власності не є обґрунтованою з огляду на те, що позивачем дотримано усіх вимог, з якими закон пов’язує приватизацію державного майна та оформлення за її наслідками договору купівлі-продажу.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Харківська міськрада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що вищезазначене нерухоме майно, що є предметом спірного договору купівлі-продажу належить до комунальної власності міста, що залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.
У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" підтримує вимоги скаржника та просить скасувати оскаржену постанову.
У відзиві на касаційну скаргу позивач ФОП ОСОБА_4 просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову –без зміни, як таку, що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши в судовому засіданні позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області 18 січня 2008 р. проводився аукціон з продажу нежитлових приміщень першого поверху житлового будинку загальною площею 10,1 кв. м. в літ. А-5, що знаходяться на балансі дочірнього підприємства "Харківське управління спеціалізованих і монтажних робіт" відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж". Право на володіння об’єктом вартістю 24 960 грн. та укладання договору купівлі-продажу отримав учасник, зареєстрований під №21 ОСОБА_4.
Листом від 24.01.2008 р. за №08/538, Регіональне відділення Фонду державного майна України на адресу позивача надіслало проект договору купівлі-продажу об’єкта малої приватизації (група А) –нежитлових приміщень першого поверху житлового будинку загальною площею 10,1 кв. м. в літ А-5, що знаходяться на балансі дочірнього підприємства "Харківське управління спеціалізованих і монтажних робіт" відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж", за адресою: АДРЕСА_1
З супровідним листом 28.11.2008 р. за №29/11-08 ФОП ОСОБА_4 надіслав регіональному відділенню Фонду державного майна України проект договору купівлі-продажу зі змінами. Зміни стосувались виключення з пункту 1.1 спірного договору положень щодо наявності технічного паспорту та свідоцтва на право власності на вищезазначене нерухоме майно, оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України пропонувало позивачеві укласти та нотаріально посвідчити договір за умови наявності цих документів.
За правилами ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Разом з тим, слід враховувати, що норма частини другої статті 220 Цивільного кодексу України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 цього Кодексу пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.
Вирішуючи даний спір про визнання договору купівлі-продажу укладеним, господарські суди попередніх інстанцій з’ясували, що предметом продажу за спірним договором є об’єкт нерухомості, отже цей правочин підлягає як обов’язковому нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації, а відтак господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Така правова позиція судів попередніх інстанцій відповідає і роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України у пункті 13 постанови від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об’єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а судом апеляційної інстанції вищезазначене залишено поза увагою, тому оскаржену постанову слід скасувати, а рішення суду першої інстанції – залишити в силі.
Оскільки рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2009 року не порушує прав скаржника –Харківської міськради, касаційна скарга останньої підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2009 р. у справі №59/03-09 скасувати.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2009 р. у цій же справі залишити в силі.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
СуддяМачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.