ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 березня 2010 р.                                                                                    № 28/2  

  Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаДиректора ОСОБА_4

відповідачаОСОБА_5 дов. б/н від 17.03.2009 р.

3-тьої особиОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Міф"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 р.

у справі№28/2 господарського суду Львівської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міф"

доПриватного підприємства "Галімпортсервіс"

3-тя особаОСОБА_4

простягнення 200 384 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю  (надалі ТзОВ) “Міф" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства  (надалі ПП) “Галімпортсервіс”, м. Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  ОСОБА_4,  та просило стягнути з відповідача 200 384 грн. як дохід від майна, який ПП “Галімпортсервіс" одержало або могло одержати за час незаконного використання та володіння з 11.07.2006 року по 10.05.2008 року нежитловою будівлею магазину, загальною площею 198,4 м. кв. (що знаходиться за адресою Львівська область, м. Трускавець, вул. Стебницька, 11), а також покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір купівлі-продажу, відповідно до якого Приватне підприємство  “Галімпортсервіс" придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю “Міф"  вказане нерухоме майно, визнаний недійсним, тобто відповідач користувався майном у вищезазначений період безпідставно.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.09.2009 року (суддя Морозюк А.Я.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 року (судді: Скрипчук О.С., Дубник О.П., Процик Т.С.), в позові відмовлено з тих підстав, що у вказаний позивачем період вищезазначене нерухоме майно перебувало під арештом, накладеним  органом державної  виконавчої служби, відповідач цим майном не користувався, а відтак був позбавлений  можливості одержувати у зв'язку з цим доходи. Крім того, позивачем не доведений розмір заявлених до стягнення коштів. Обґрунтовуючи свої висновки у справі господарські суди посилались на вимоги статей 390, 1214 Цивільного кодексу  України.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Міф" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення  судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві (запереченнях) на касаційну скаргу відповідач ПП “Галімпортсервіс" просить скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, третьої особи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.02.2006 року між ТзОВ “Міф" (Продавець) та ПП “Галімпортсервіс" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений нотаріально, відповідно до якого ТзОВ “Міф" передає, а ПП “Галімпортсервіс" приймає у власність нежитлову будівлю магазину загальною площею 198,4 кв. м., що знаходиться за адресою Львівська область, м. Трускавець, вул. Стебницька, 11. Відповідно до п. 3 договору, продаж вчинено за 108 000 грн.

Також 24.02.2006 року між ТзОВ “Міф" (Продавець) та ПП “Галімпортсервіс" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений нотаріально, відповідно до якого  ТзОВ “Міф" передає, а ПП “Галімпортсервіс" приймає у власність земельну ділянку площею 0,0389 га, яка розташована за адресою Львівська область, м. Трускавець, вул. Стебницька, 11. Відповідно до п. 3 договору, продаж вчинено за 34 000 грн.

04.03.2006 року ТзОВ “Міф" (Продавець) та ПП “Галімпортсервіс" (Покупець) складено Акт приймання-передачі нежитлової будівлі по вул. Стебницькій, 11 в м. Трускавець Львівської області, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв придбану нежитлову будівлю за адресою м. Трускавець, вул. Стебницька, 11.

27.04.2006 року Трускавецьким міським судом Львівської області у справі №2-322/06 (за позовом ОСОБА_4 до ТзОВ “Міф", ОСОБА_6, з участю приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Білопольської І.Р., Приватного підприємства “Галімпортсервіс" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі та земельної ділянки) було прийнято ухвалу, якою вжито заходи забезпечення позову –накладено арешт на магазин-приміщення “Міф", яке розташоване за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Стебницька, 11, та на земельну ділянку у розмірі 0,00349 гектара, що знаходиться у приватній власності ТзОВ “Міф" за  тією ж адресою.

На виконання зазначеної ухвали суду, ДВС у м. Трускавець було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2006 року, а також було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.04.2006 року, якою державний виконавець постановив: 1)накласти арешт на майно, що належить ТзОВ “Міф", а саме: приміщення-магазин та земельну ділянку 0,00349 га за адресою м. Трускавець, вул. Стебницька, 11; 2) заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ТзОВ “Міф", а саме: приміщення-магазин та земельну ділянку 0,00349 га за адресою м. Трускавець, вул. Стебницька, 11; 3) копії постанови направити на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, сторонам.

Копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.04.2006 року було надіслано на адресу Державної нотаріальної контори м. Трускавця, Дрогобицької ДК МБТІ та ЕО, ОСОБА_4 та ТзОВ “Міф" супровідним листом ДВС у м. Трускавець від 28.04.2006 року №Д2-421/2437. 28.04.2006 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна було внесено реєстраційний запис про арешт нерухомого майна: будинку, магазину-приміщення ТзОВ “Міф", Львівська обл., м. Трускавець, вул. Стебницька, 11 на  підставі ухвали Трускавецького міського суду.

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України.

Змістом даних зобов'язань є обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути це майно потерпілому.

Таке ж зобов'язання виникає і в тому разі, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК). Разом з тим особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави (частина перша статті 1214 ЦК).

Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння врегульовані нормами ст. 390 названого Кодексу, відповідно до яких  власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним. Власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна (частини 1, 2 цієї статті).

З встановлених судовими інстанціями обставин вбачається, що змістом позовних вимог є стягнення з відповідача  доходу, який він міг би отримати за час  незаконного володіння майном у період з 11.07.2006 року по 10.05.2008 року, однак з 28.04.2006 року майно знаходилось під арештом відповідно до ухвали Трускавецького міського суду, про що до Єдиного державного  заборон відчуження об'єктів нерухомого майна був внесений відповідний запис (а. с. 45, т.1),  тому відповідач у вказаний період  був позбавлений можливості використовувати нерухоме майно та одержувати від цього доходи, а відтак суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог.

В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  Тому  доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі, що не входить до повноважень касаційної інстанції, до уваги не приймаються.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

    Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міф" залишити без задоволення

   Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 р. у справі №28/2 залишити без змін.

Головуючий  суддя
Кравчук Г.А.

СуддяМачульський Г.М.

Суддя
Шаргало В.І.