АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №11-38 2010р. Головуючий у 1-й інс-т. Мельник В.Я.
Категорія: ст.121 ч.2, Доповідач: Квятковський А.С
ст.296 ч.2 КК України
16 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Полюховича О.І.
Суддів: Іващука В.Я., Квятковського А.С.
З участю прокурора: Зуйкова О.Г.
Засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3
Потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5
Законних представників: ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_8, на вирок Березнівського районного суду від 26 травня 2008 року.
Цим вироком , ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, не працюючий, раніше не судимий,
засуджений за ст.296 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі,
за ст.121 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі.
На підставі ст.70, 102-103 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_2 призначено сім років позбавлення волі
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, з неповною середньою освітою, не працюючий, раніше не судимий
засуджений за ст.296 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі
за ст.121 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі.
На підставі ст.70, 102-103 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_3 призначено сім років позбавлення волі.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.
По даній справі засуджені ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_11, щодо яких вирок в апеляційному порядку не оскаржувався.
Як визнав суд, 24 серпня 2005року близько 23год. в приміщенні будинку культури в АДРЕСА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 безпричинно, групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, умисно завдали удари ногами по тулубу ОСОБА_12, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження.
25 серпня 2005 року біля 0 год.30 хв. на вулиці Межиріцькій в с.Великі Селища Березнівського району ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_3 діючи умисно, за попередньою змовою між собою, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, завдали тілесні ушкодження ОСОБА_12 При цьому ОСОБА_10 завдав ОСОБА_12 удари в ділянку спини та плечей, спричинивши побої, а ОСОБА_11 наніс йому удари в ділянку лівого плеча, та три удари ногами в правий бік, від яких потерпілому були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
ОСОБА_2, дії якого супроводжувались особливою зухвалістю, завдав ОСОБА_12 три удари взутими ногами в праву частину голови.
Тоді ж, на вул. Межирицькій в с. В.Селища Березнівського району, приблизно через 100 метрів від місця попереднього побиття, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_12 два удари, а ОСОБА_3 один удар в праву частину голови потерпілому, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження.
Внаслідок спричинених тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 помер в Березнівській ЦРЛ.
.
В поданій на вирок суду апеляції, засуджений ОСОБА_3 заперечує свою винність у вчиненому злочині і вказує, що судом не взято до уваги показання свідків про те, що він взагалі не був на місці події і не приймав участь у побитті ОСОБА_12 Показання про спричинення потерпілому тілесних ушкоджень він дав під психологічним та фізичним тиском з боку працівників міліції, які його затримали і не повідомили батьків, не дивлячись на його неповнолітній вік.
З урахуванням наведеного просить вирок скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування.
Захисник засудженого адвокат ОСОБА_8 в апеляції доводить, що вирок суду незаконний, постановлений з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує, що досудове і судове слідство проведено однобічно й неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не взято до уваги той факт, що до ушкодження потерпілому спричинено не під час бійки, а іншою особою, яка заволоділа речами та грошовими коштами потерпілого. При постановленні вироку суд не врахував висновки судово-медичної експерти про те, що концентрація спирту 0.3% у гематомі відповідає загальній концентрації спирту у крові людини на момент її утворення. На момент поступлення потерпілого в лікарню концентрація алкоголю в крові була 2.3%. Тобто за цих умов гематома у ОСОБА_12 могла виникнути лише до 0год.30хв. –до бійки з ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Крім того, в судовому засіданні експерт Кулібаба вказав, що взуттям, яке вилучалось у ОСОБА_2 заподіяти такі ушкодження було неможливо. Свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_35 у суді ствердили, що біля їхнього автомобіля о 0год.20хв. були ОСОБА_2 і ОСОБА_5, а коли вони рухались по вул. Межиріцькій, то бачили, що потерпілий лежав біля паркану. Коли через деякий час повертались назад то ОСОБА_12 йшов в сторону Межиріч. Не враховано судом і той факт, що протиправна поведінка потерпілого стала причиною бійки і в той вечір йому наносили побої інші особи.
За цих обставин просить вирок скасувати. а справу відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 провадженням закрити.
Прокурор, який брав участь у справі в суді першої інстанції свою апеляцію на вирок в частині розв'язання цивільного позову відкликав. Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 11 листопада 2008 року вирок в цій частині за апеляцією прокурора було скасовано і справа направлена на судовий розгляд в порядку цивільного судочинства і в цій частині ухвалою Верховного Суду України. вона залишена без зміни.
В запереченні на апеляцію захисника адвоката ОСОБА_8 прокурор Ільящук Т.М., який брав участь у справі в суді першої інстанції вважає її безпідставною та необгрунтованою. Вказує про об'єктивність і повноту досудового і судового слідства. Вказує, що підсудні в ході досудового слідства давали послідовні й об'єктивні показання про обставини злочину з участю захисника, що повністю виключало вчинення на них фізичного та психічного тиску Стверджує про обгрунтованість висновків експертиз як на досудовому слідства так і в суді та їх правильну оцінку судом в сукупності з іншими фактичними даними, а розбіжності в показаннях свідків, на які посилається захисник в апеляції є досить незначні, які не впливають на правильність висновків суду. Вважає, що винність підсудних у вчиненні злочину доведена, а тому просить вирок залишити без зміни а апеляцію без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, які просять задовольнити апеляції, їх законних представників про скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 про залишення вироку без зміни, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 та хуліганстві відповідає фактичним обставинам справи й обґрунтований сукупністю розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказів, яким суд першої інстанції дав всебічну й повну оцінку.
В ході огляду місця події, від 30 серпня 2005року по вул.Межиріцькій в с.В.Селища, неподалік від приміщення пожежного депо та будинку гр.ОСОБА_14, було виявлено ОСОБА_12 в непритомному стані ( а.с.6,8 - 11).
Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа, у потерпілого ОСОБА_12 виявлено закриту черепно-мозкову травму у вигляді саден та крововиливів у м'які тканини голови в правій скроневій ділянці, в правій тім'яній ділянці в потиличній ділянці справа, крововилив під тверду оболонку головного мозку в праві скроневій ділянці з переходом на основу мозку в лобній ділянці справа, крововиливи під м'які оболонки мозку в правій скроневій, правій тім'яній і потиличній ділянках справа, крововиливі у речовину головного мозку.
Вказаний комплекс тілесних ушкоджень перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті і має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, виникнення яких викликано трьома травматичними діями в ці ділянки (права скронева, права тім'яна та потилична справа) твердими тупими предметами з обмеженою контактуючою прямолінійною або подібною до прямолінійної поверхнями, довжиною близько семи сантиметрів, якою може бути зокрема, передній край взуття Потерпілому було нанесено не менше шести травматичних дій в область голови, не менше двох в ділянку спини, дві в ділянку правого стегна і лівого плеча.
Смерть ОСОБА_12 настала від забою компресії головного мозку, внаслідок закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалось внутрішньо-черепними крововиливами ( т.1 а.с.249-251).
Про нанесення ударів під час бійки потерпілому ОСОБА_12, який лежав на землі саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, показали свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_10
За висновком експертизи речових доказів - взуття ОСОБА_2 і ОСОБА_17. не виключається нанесення потерпілому тілесних ушкоджень вказаним взуттям (а.с.218-221).
Згідно висновку додаткової судово-імунологічної експертизи на представленій на експертизу курточці, вилученій у ОСОБА_3 виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_18 (т.2 а.с.194-198).
В ході досудового слідства, під час неодноразових допитів, у тому числі й під час допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в якості обвинувачених, вони визнавали факт нанесення ударів ОСОБА_12 ногами в голову (а.с.99-103, т.1 а.с. 314,330).
За таких обставин суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку зібраним у справі доказам і дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ст.121 ч.2, ст.296 ч.2 КК України кваліфікував вірно.
Доводи засуджених про те, що вони не вчиняли злочини, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.
Характер і механізм спричинених ОСОБА_18 тілесних ушкоджень вказують, що засуджені діяли цілеспрямовано, активно і з умислом, направленим на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
Посилання засуджених та їх захисника на те, що показання свідків, понятих суперечливі і непослідовні необґрунтовані. Як видно зі справи, допитані судом свідки підтвердили факт побиття потерпілого і їх показання узгоджуються з показаннями ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Ці докази в справі, як і цілий ряд інших доказів , у тому числі й висновки експертиз є належними і допустимими і сумнівів у колегії суддів у їх достовірності не викликають
Викладені в апеляції захисника доводи про те, що висновок судово – медичної експертизи про час утворення гематоми і наявність алкоголю у крові потерпілого лише підтверджує те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_2 не наносили ударів, що свідчить про їх непричетність до злочину не грунтуються на матеріалах справи.
Такі твердження колегія суддів вважає позбавленими підстав. У матеріалах кримінальної справи є достатньо належних і допустимих доказів, які вказують на винуватість засуджених у вчиненні інкримінованих йому злочинів, про що суд докладно виклав у вироку.
Всупереч доводам в апеляції засудженого та захисника, жодних даних в справі про застосування до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 незаконних методів слідства не має. Це питання було предметом дослідження і в судовому засіданні судом першої інстанції, проте доказів про застосування до засуджених психічного чи фізичного насильства з боку працівників міліції не здобуто.
Порушень кримінального чи кримінально-процесуального закону при досудовому та судовому слідстві, які могли б бути підставою для скасування вироку не вбачається.
Призначене ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65КК України: при його обранні суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особи та інші обставини і за своїм видом та розміром воно є справедливим.
Керуючись ст..ст..365,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 26 травня 2008 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції захисника-адвоката ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно:
Відповідно до вимог ст..22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи. Згідно ст.323 КПК вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Проте ці вимоги закону під час досудового слідства і розгляду справи в судовому засіданні не були виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про винуватість чи не винуватість ОСОБА_19 у вчиненні злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілого ОСОБА_20 і якщо так, то з яких мотивів і за яких обставин належним чином не з’ясовані
На обґрунтування свого висновку про винність ОСОБА_19 у вчиненні зазначеного у вироку злочині суд послався на показання свідка ОСОБА_21, який ствердив що бійки не було, а на його прохання дати закурити ОСОБА_19 у відповідь завдав удар ножем в ногу і почав тікати і ОСОБА_20 побіг за ним, показання свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які ствердили в суді, що побачили сутичку з іншого боку вулиці, свідка ОСОБА_24 про те, що ОСОБА_21 тримав за плечі невідомого, який став тікати, а пізніше впізнав голос ОСОБА_20, який сказав, що його порізали, на показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 про обставини бійки, яку спровокували потерпілий і його друзі, та свідка ОСОБА_27, який вказував що було темно і розрізнялись лише силуети людей. Крім того суд послався на протокол відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_19, висновок судово-медичної експертизи про настання смерті ОСОБА_20 від ножового поранення, протокол добровільної видачі ОСОБА_19 ножа.
Засуджений ОСОБА_19 винним себе визнав частково і ствердив, що 29 червня 2003 року приблизно біля 24год. на вул.Чорновола в м.Березне, повертаючись із заробітків додому до них безпричинно пристали ОСОБА_20 і ОСОБА_21 Під час розпочатої потерпілими бійки, захищаючись, ОСОБА_19 наніс ОСОБА_20 ножове поранення, що підтвердили й допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_25, та ОСОБА_26
Ці показання ОСОБА_19 підтвердив і в ході відтворення обстановки і обставин події та на очних ставках.
Орган досудового слідства зазначені обставини докладно виклав в обвинувальному висновку.
При цьому, в матеріалах справи містяться процесуальні документи, які свідчать про факт вчинення ОСОБА_21 та ОСОБА_20 хуліганських дій. Так, в справі є заява ОСОБА_21 в якій він визнає себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК і просить закрити відносно нього справу на підставі акту про амністію ( а.с. 145) та подання до суду, погоджене з прокурором про закриття з цих підстав справи відносно ОСОБА_21 (а.с.147-148)
На а.с.149 міститься чинна постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи за ч.2 ст.296 КК – хуліганстві відносно ОСОБА_20 у зв’язку із його смертю.
Зазначеним обставинам справи, як і іншим фактичним даним суд не дав належної оцінки та не навів доводів з яких він одні докази відкидає і чому приймає до уваги інші, зокрема показання свідка ОСОБА_21, які є суперечливими, виходячи з тієї ж його заяви про застосування до нього акту амністії. Якщо вони не відповідають дійсності внаслідок застосування до свідка незаконних методів слідства, суд зобов’язаний був в порядку ст.315-1 КПК дати доручення прокурору перевірити такий факт.
Як убачається з матеріалів справи орган досудового слідства послався
на висновки судово-медичних експертиз від 26 серпня 2003 року, згідно яких у ОСОБА_19, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 були виявлені тілесні ушкодження.
Проте, до уваги вказані акти суд не взяв, пославшись на те, що висновками судово-медичних експертів Рівненського обласного бюро судово-медичних експертиз від 9 червня 2004року ці акти визнано помилковими.
Суд першої інстанції не врахував, що висновок експерта має доказове значення у справі тільки тоді, коли є мотивованим та науково-обгрунтованим і містить посилання на матеріали, які використовувались під час дослідження поставлених запитань.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі постанови слідчого від 4 серпня 2003р. експертом ОСОБА_28 26 серпня 2003р. проводилась СМЕ ОСОБА_19 ОСОБА_29, і ОСОБА_26 Згідно експертизи у ОСОБА_29 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді шкіряного рубця в ділянці верхньої губи справа, у ОСОБА_19 ушкодження у вигляді припухлості, болючості в хрящевій частині зовнішнього носа, незначна болючість в лівій завушній ділянці голови і пахової ділянки, у ОСОБА_26 шкіряний рубець в ділянці надбрівної дуги справа, припухлість м”ягких тканин в ділянці верхньої щелепи зліва.
У висновку ж експертизи Рівненського обласного бюро СМЕ від 9 червня 2004року, проведеної в справі, всупереч вимогам п.34 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз (затвердженої наказом Міністерства юстиції від 8 жовтня 1998р №705/3145), відсутня досліджувальна частина висновку в якій має бути описано процес дослідження та його результати. Тобто даних лабораторних і додаткових методів дослідження, які проводили експерти з об’єктами, після тривалого періоду з моменті виникнення тілесних ушкоджень - немає В ній зазначено, що проведено огляд особи і викладено витяги з матеріалів справи. Таким чином комісія визначила за морфологічними ознаками рубця, що у ОСОБА_25 він виник до події 29.06.2003р., у ОСОБА_26 ушкодження відповідає терміну 29.06.2003р.
Про відсутність тілесного ушкодження в ділянці носа у ОСОБА_19 медична комісія дійшла висновку на підставі рентгенологічного дослідження, яким не встановлено порушень цілісності кісток носа. Між тим у попередньому висновку про це і не йшлося, а вказувалось на болючість в ділянці носа, завушної ділянки голови і пахової ділянки. Щодо цих ушкоджень експерти послались лише на показання лікаря приймального відділення Березнівськолї ЦРЛ, який їх не вказав при огляді. За таких обставин названі висновки є суперечливими, непровними і їх не можна використовувати як достовірне джерело доказу без проведення додаткової експертизи та ґрунтовної перевірки висновків експертів.
Крім того суд не звернув увагу на те, що при провадженні досудового слідства слідчий, допустивши за заявою ОСОБА_19 до участі в справі захисника ОСОБА_30 подальші слідчі дії: очні ставки, ознайомлення з матеріалами експертиз, відтворення обстановки і обставин події та інші дії, проводив без участі захисника. Між тим обвинувачений від запрошеного захисника, як це передбачено ст.46 КПК не відмовлявся і відповідний протокол слідчим про це не складався. Отже, відсутність захисника при провадженні щодо обвинуваченого інших слідчих дій може бути розцінено як порушення його права на захист, що тягне визнання зазначених доказів недопустимими.
При провадженні досудового слідства по даній справі допущені й істотні суперечності, яким суд першої інстанції не дав належної оцінки.
В ході слідства слідчим вилучалась футболка ОСОБА_20, яка зберігалась в реанімаційному відділенні Березнівської ЦРЛ. В протоколі її огляду зазначено, що футболка світло-коричневого і чорного кольорів без будь-яких механічних пошкоджень, з плямами речовини, схожими на кров (а.с.27).
У постанові про призначення трасологічної експертизи слідчий вказує про те, що на експертизу експерту ГЕКЗР Березнівського РВ УМВС надається футболка ОСОБА_20 сірого кольору (а.с.54). В описовій частині висновку експерта ОСОБА_31 вказується, що на експертизу подано футболка сірого кольору ОСОБА_20 та ніж, добровільно виданий ОСОБА_19 Проте в дослідницькій частині свого висновку експерт відмічає інший колір, ніж в описовій частині і вказує, що досліджується “чоловічий в’язаний джемпер”?.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи в ході слідства в будинку ОСОБА_26 вилучався чоловічий світер сіро-чорно-білого кольору з плямами схожими на кров на правому плечі та на лівій полі(а.с.10).
Тобто ні слідство, ні суд не з’ясували, кому належала вказана футболка
( чи джемпер?), не проведена судово-імунологічна експертиза, яка б дала відповідь на питання, до якої групи відноситься виявлена кров на футболці, а якщо це футболка ОСОБА_20, то який же механізм спричинення йому проникаючого ножового поранення, за відсутності на ній будь-яких механічних пошкоджень.
Згідно постанови слідчого від 27 серпня 2003року в якості речових доказів до справи долучено ніж, футболку та світер сіро-чорно-білого кольору, на яких присутні плями бурого кольору схожі на кров, добровільно видані ОСОБА_19, штани ОСОБА_21 та футболку ОСОБА_20
У постанові вказано, що зазначені речові докази передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Березнівського РВ УМВС, а із змісту супровідного листа прокуратури Березнівського району вбачається, що вони разом з кримінальною справою направлені до суду.
Не дивлячись на це, справу розглянуто за відсутності даних речових доказів, хоч відповідно ст.313КПК речові докази повинні бути оглянуті судом і пред’явлені учасникам судового розгляду, а коли це необхідно – свідкам і експертам.
Посилання суду в окремій постанові про недоліки слідства при провадженні розслідування, а також те, що висновками службових розслідувань
встановлено відсутність речових доказів не усуває сумнівів щодо всебічності й об’єктивності досудового і судового слідства.
З матеріалів справи також вбачається, що ситуація вчиненого злочину мала ознаки психологічної напруги. Емоційний стан засудженого під час злочину ні слідством, ні судом не перевірявся. Тому колегія суддів вважає, що по справі необхідно провести й комплексну судово психолого-психіатричну експертизу ОСОБА_19
Таким чином органи досудового слідства допустили істотну неповноту дослідження обставин справи, а також такі порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.
Усунути порушення слідства повною мірою у судовому засіданні суд був позбавлений можливості.
На підставі наведеного та відповідно ст.368, 370, 374 КПК України колегія суддів судової палати в кримінальних справах вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування
Під час проведення розслідування необхідно провести перелічені в описовій частині зазначеної ухвали дії, а також за потреби – інші слідчі дії, допитати додаткових свідків, провести повторну судово-медичну експертизу, комплексну судово психолого-психіатричну експертизу ОСОБА_19, СМЕ ОСОБА_25, ОСОБА_26, встановити місце знаходження речових доказів, належність їх конкретним особам, при можливості провести судово-імунологічні експертизи для визначення групової приналежності слідів крові, встановити точний механізм спричинення ОСОБА_20 проникаючого ножового поранення, необхідні експертизи речового доказу – ножа та вирішити всі інші питання пов’язані з притягненням ОСОБА_19 до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції захисників засудженого адвокатів ОСОБА_32, ОСОБА_33 залишити без задоволення.
Апеляції засудженого ОСОБА_19, представника потерпілої ОСОБА_34 задовольнити частково.
Вирок Березнівського районного суду від 5 грудня 2005 року відносно ОСОБА_19 скасувати, а справу відносно ОСОБА_19 повернути прокурору Березнівського району для проведення додаткового розслідування.
Головуючий:
Судді: