№ 2а-1096/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 березня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Кутья С.Д.

при секретарі – Мизнікової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2010 року позивачка звернувся до суду  з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни” у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по день розгляду справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України, Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.. Позивачка просила суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом її порушених прав.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлен, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

 Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заперечення на позов, в яких просив про розгляд справи за відсутності представника відповідача, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки в межах кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, а тому задоволення позовних вимог встановлює обов’язки на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства. Крім того, наполягав на застосуванні строку звернення  до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачу був відомий її розмір.  

 Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням  № 144839/00.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 p. №3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач 14 січня 2010 року звернувся до адміністративного суду з позовом до відповідача про порушення своїх прав.    

Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник відповідача наполягав на застосуванні строку звернення до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача  про  підвищення пенсії як дитині війни  підлягають  задоволенню за період з 14 січня по 31.12.2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 14 січня по 31.12.2009 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.          

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня виготовлення постанови   в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову   суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         С.Д.Кутья