Справа № 2-454/2010р.

                                      Р І Ш Е Н Н Я

                           І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 лютого 2010 року              Зарічний районний суд м.Суми в  складі:

                                                   головуючого – судді Собини О.І.

                                                   при секретарі – Біріній Ю.М.                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми в залі суду справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборованості по заробітній платі, зобов”язання видати трудову книжку,  стягнення середнього заробітку за час затримки  у видачі трудової книжки , зміни дати звільнення та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

                                          В С Т А Н О В И В :

   Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнював в ході судового розгляду справи і остаточно свої вимоги мотивував тим, що 07.03.2008 року він уклав трудовий договір з відповідачкою, яка є приватним підприємцем і відповідно до зазначеного договору відповідачка зобов”язувалась  оплачувати його працю у розмірі мінімальної заробітної плати за місяць. Свої обов”язки він виконував належним чином, але відповідачка оплату його праці не здійснювала  і заборгованість  за березень 2008 року склала 515 грн.00 коп., а за квітень 2008 року – 525 грн.00 коп., а усього 1040 грн.00 коп. Крім того, рішенням суду  трудовий договір укладений між ним та відповідачкою розірваний з 26.04.2008 року, але відповідачка  забрала його трудову книжку і не віддає її. У зв”язку з невидачею йому трудової книжки він позбавлений був довгий час можливості працевлаштуватись і працевлаштувався лише 07.11.2008 року. Просить постановити рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість по заробітній платі в сумі 1040 грн.00 коп. , зобов”язати її повернути йому трудову книжку , зазначивши в трудовій книжці  день його  звільнення 06.11.2008 року, стягнути  середній заробіток за час затримки видачі  трудової книжки  за період з 01.05. 2008 року по 06.11.2008 року , а також моральну шкоду в сумі 2000 грн.00 коп. В судовому засіданні позивач свої уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив що саме з вини відповідачки, яка не повернула  йому  трудову книжку,  він немає можливості працевлаштуватись .

Відповідачка  та її представник  в судовому засіданні  позовні вимоги не визнали  і відповідачка  звернулась до суду з зустрічним позовом , в якому зазначала , що позивач за первісним позовом  самостійно 26.04.2008 року залишив автомобіль  з вантажем та відмовився виконувати свої обов”язки передбачені договором, вона  вимушена була сплатити зайві кошти за страхування позивача як водія автомобіля в сумі 78 грн.77 коп., зайво сплатила 14 грн.16 коп.  єдиного податку, а також позивачем було пошкоджено  автомобільну фару вартістю  80 грн.00 коп.  і дана шкода підлягає відшкодуванню у 3-кратному розмірі, тому просила постановити рішення, яким стягнути з відповідача заподіяні  їй збитки в сумі 1672 грн.93 коп.

Суд, заслухавши сторони, представника відповідачки, свідків , дослідивши матеріали справи вважає, що первіний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 07.03.2008 року  між приватним підприємцем ОСОБА_2 та  ОСОБА_1 було  укладено трудовий договір   відповідно до якого  ОСОБА_1 брав на себе виконання обов”язків водія , а ОСОБА_2 зобов”язувалась оплачувати його працю у розмірі мінімальної заробітної плати  визначеної законодавством. (а.с.3). Даний договір було зареєстровано в центрі зайнятості відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою , затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від  08.06.2001 року № 260.

Відповідно до ст.59 Закону України від 28.12.2007 року “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” розмір мінімальної заробітної плати  з 1 січня 2008 року встановлений 515 грн.00 коп., з 1 квітня 2008 року – 525 грн.00 коп.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 16.08.2008 року трудовий договір , укладений між сторонами був розірваний з 26.04.2008 року . При звільненні з роботи відповідачка  не провела повний розрахунок .

Відповідно до п.2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України , Міністерства соціального захисту  населення України від 29.07.1993 року № 58  трудові  книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб — суб”єктів  підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму. та фізичних осіб, які використовують найману  працю, пов”язану  з наданням послуг ( кухарі, няньки, водії тощо ) зберігаються безпосередньо у працівників .  

Зазначені обставини підтвердила також свідок  ОСОБА_3  - інспектор Сумського міського центру зайнятості , яка пояснила дійсно нею був зареєстрований  трудовий договір укладений між сторонами і хоча обставин укладення договору вона не пам”ятає, у зв”язку  з  великим навантаженням, але вона відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою , затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від  08.06.2001 року № 260 кожному працівникові  пояснює   порядок унесення відповідних записів до трудової книжки працівника та її зберігання безпосередньо о самого працівника.

 За таких підстав суд вважає за необхідне  відмовити позивачу за первісним позовом в задоволенні його позовних вимог в в частині зобов”язання  видати йому трудову книжку та внести в неї зміни щодо дати його звільнення , оскільки рішенням суду трудовий договір укладений між сторонами розірваний з 26.04.2008 року і сторони визнають, що дійсно з зазначеного часу між ними припинені будь-які трудові відносини.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено , що відповідачка не виплатила позивачу заробітну плату за березень-квітень 2008 року, тому необхідно стягнути з відповідачки на  користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 1040 грн.00 коп.( 515,00+525,00) .

Суд вважає, що відповідачка не надала переконливих доказів на підтвердження того, що вона виплатила позивачу заробітну плату в повному обсязі, оскільки  підпис від імені ОСОБА_1 в графі “Отримав” у видатковому касовому ордері “ на суму 525 грн.00 коп.  виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, що підтверджується висновком  судово-почеркознавчої експертизи (а.с.60-62). Також суд вважає безпідставними посилання відповідачки на пояснення свідка ОСОБА_4 як на підтвердження факту передачі позивачеві заробітної плати в сумі 300 грн.00 коп., оскільки пояснення свідка є недопустимими доказами виплати заробітної плати, яка повинна виплачуватись за відомістю або  за видатковим касовим ордером з особистим підписом про отримання працівника.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що відповідачка не отримувала на зберігання  трудову книжку позивача по справі , а отже і не затримувала  її видачу  при звільненні його з роботи , тому необхідно відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення на його користь  середнього заробітку  за весь час вимушного прогулу, у зв”язку із затримкою видачі трудової книжки на підставі п.4.1. Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України , Міністерства соціального захисту  населення України від 29.07.1993 року № 58

Підлягають частковому задоволенню  позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди за несвоєчасну виплату заробітної плати та розрахунку при звільненні  в сумі 300 грн.00 коп. Встановлюючи  розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує характер і тривалість страждань позивача, розмір заборгованості по заробітній платі, ступінь  вини відповідача та інші матеріали справи.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог позивачки за зустрічним позовом  про стягнення з  відповідача на її користь  заподіяних   їй збитків в сумі 1672 грн.93 коп., оскільки в порушення вимог ст.60 ЦПК України позивачка за зустрічним позовом не довела в судовому засіданні, що саме з вини відповідача за зустрічним позовом їй були заподіяні збитки.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області  судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 676 грн.08 коп.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 46, 116 , 237-1 КзПП України ,  п.2.20-1Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України , Міністерства соціального захисту  населення України від 29.07.1993 року № 58, ст.ст.  ст.ст. 10, 88, 208, 212, 213 , 223 ЦПК України , суд, -                              

                                 В И Р І Ш И В :

  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі  в сумі 1040 грн.00 коп. без відрахування необхідних податкових платежів та моральну шкоду в сумі 300 грн.00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за їх безпідставністю .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області  судові витрати за проведення експертизи в сумі 676 грн.08 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовити за їх безпідставністю.

    Для осіб, які брали участь у розгляді справи, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяви про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст.294 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особами, які брали участь у розгляді справи рішення суду може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів  з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                           О.І.Собина