Справа № 3-111

          2010 року

П О С Т А Н О В А

І М ' Я М   У К Р А Ї Н И

15 січня 2010 року                                           м. Рівне

Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Остапчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від командира Рівненської ОРДПС ДАІ УМВС України в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Казахстану, громадянина ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, не працюючого, одруженого, має неповнолітню дитину, українську мову розуміє, перекладача не потрібно, права, передбачені ст.268 КУпАП і ст.63 Конституції України, роз’яснені,

    за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

14 січня 2010 року об 11 годині 49 хвилин на 136 км автодороги Устилуг-Луцьк-Рівне в смт.Клевань Рівненського району ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Мерседес-Бенс» (державний номерний знак FD-JD 298) з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп’яніння в медичному закладі водій ухилився в присутності двох свідків.

Вищевказане доведено матеріалами справи, зокрема поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які долучені до протоколу про адмінправопорушення, та визнанням своєї вини самим правопорушником в суді, який підтвердив, що дійсно 14 січня 2010 року об 11 годині 49 хвилин на 136 км автодороги Устилуг-Луцьк-Рівне в смт.Клевань Рівненського району він керував вказаним автомобілем, був зупинений працівниками ДАІ і відмовився їхати на медичне освідчення, так як п’яний не був і поспішав, а в машині знаходилась неповнолітня дитина. Думав, що на експертизу їхати не обов’язково, а коли зрозумів, що краще було б поїхати на медичне освідчення, то в лікарні без направлення працівників ДАІ відмовились його освідчувати, а працівники ДАІ відмовили видати направлення на освідчення, так як відносно нього вже було складено протокол про адміністративне правопорушення. У скоєному щиро розкаюється та просить суворо його не карати, коштів для сплати штрафу немає, так як повертається з сім’єю до місця проживання в ОСОБА_2 і залишились лише кошти на дорогу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що правопорушник дійсно порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України і в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, а тому до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції даної статті, а саме – позбавлення права керування транспортними засобами. Приймаючи таке рішення, суд враховує наведені вище обставини.

Керуючись ст.ст.130 ч.1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1  за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП,   піддати адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: