Справа № 2-547/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:     головуючого – судді -                     Кихтюка Р.М.

        при секретарі -                                 Козак О.А.

з участю позивача -             ОСОБА_1

представника позивача -         ОСОБА_2

відповідача -                 ОСОБА_3

представника відповідача               ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Боратинської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішень сільської ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась в суд з позовом до відпровідачів про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

    Свої вимоги мотивує тим, що вона являється власником 2/3 частин житлового будинку АДРЕСА_1, інша 1/3 частина належить ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Належну їй частину будинку вона набула у власність у відповідності до договору дарування від 24.06.2009 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.2009 року і тому лише у червні 2009 року дізналась, що Баратинська сільська рада 30.11.1999 року видала державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_7 для обслуговування всього будинку по АДРЕСА_1. Даний акт виданий на підставі рішень сільської ради від 29.05.1998 року за №2 та від 26.01.1999 року за №4.

Вважає, вказані рішення та державний акт видані незаконно, оскільки вона має право на виділення їй земельної ділянки пропорційно частці у вартості набутої будівлі, тому просить визнати їх незаконними та скасувати.

Ухвалою суду до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача притягнуто ОСОБА_8.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в заяві та просили їх задовольнити.

    Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позов не визнали  та просили відмовити у його задоволенні.

    Представник відповідача Боратинської сільської ради в судове засідання не з’явився, подав заяву слухати справу у відсутності, проти позову не заперечує.

    Інший відповідач та треті особи в судове засідання не з’явився, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд  вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності .

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, дослідивши представлені письмові докази в справі, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Боратинської сільської ради   від 26.01.1999  року за №4 передано у приватну власність та у відповідності до рішення від 29.05.1998 року за №2 ОСОБА_7 30.11.1999 року видано державний акт на право приватної власності на землю для обслуговування всього будинку по АДРЕСА_1, якій належить 1/3 його частина (а.с.     ).

Інших 2/3 частини вказаної нерухомості належить ОСОБА_1, які вона набула у власність в рівних частинах, отримавши в дар від ОСОБА_9 у відповідності до договору дарування від 24.06.2009 року та успадкувала після смерті ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.2009 року (а.с.      ).

Відповідно до ст.30 ЗК України (в ред.1990 року), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

В разі переходу права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі і споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання, земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об’єктів.

  Аналогічні норми передбачені й ст.120 ч.4 ЗК України(в ред.2001 року), якою визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду до кількох осіб, право власності на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі і споруди, якщо інше передбачено у договорі про їх відчуження.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що Боратинською сільською радою з порушенням вимог закону передано у власність ОСОБА_7 та видано державний акт на право приватної власності на всю земельну ділянку для обслуговування всього будинку по АДРЕСА_1, не заважаючи на те, що останній належав будинок в розмірі 1/3 його частини.

При цьому інші два співвласники і в подальшому позивач, внаслідок цього були позбавленні права на виділення їм частини земельної ділянки для обслуговування належних їм часток у будинку.

У зв’язку з цим рішення Боратинської сільської ради від 26.01.1999 року за № 4 слід скасувати та державний акт на право приватної власності на землю для обслуговування всього будинку по АДРЕСА_1 від 30.11.1999 року щодо  передачі у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки розміром 0,20 га  -  визнати частково недійсним.

Водночас у визнанні недійсним та скасуванні рішення Боратинської сільської ради від 29.05.1998 року за №2 слід відмовити, оскільки як встановлено з повідомлення архівного відділу Луцької районної держаної адміністрації таке рішення не приймалось і в протоколах сесій за 1998 рік немає, а тому відсутній предмет оскарження.

При цьому наведена обставина являється також одним із доказів порушень вимог закону при видачі державного акту, так як зазначено в ньому, земельна ділянка виділена саме на підставі даного рішення, яке, як з’ясувалось, не приймалось.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки як вбачається із матеріалів справи, про порушення свого права позивач дізналася  в червні 2009 року при оформлені спадщини, а інших доказів суду не представлено.

Зважаючи, позивач не наполягала на стягненні  судових витрати, то їх відшкодування з відповідачів проводити не слід.

 Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст.30 ЗК України( в ред.1990 року),  ст.120 ЗК України(в ред.2001 року, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Боратинської сільської ради від 26.01.1999 року за № 4 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки розміром 0,20 га в с. Рованці  Луцького району.

Визнати частково недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВЛ № 034297  від 30 листопада  1999 року, виданий на ім’я ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,20 га, розташовану в с.Рованці  Луцького району для обслуговування житлового будинку і господарських будівель(0,06 га), ведення особистого підсобного господарства(0,14 га).

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Луцького міськрайонного суду                               Р.М. Кихтюк