Справа № 2- 488 /10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

10 березня 2010 року                         Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:     головуючого                     судді     Кихтюка Р.М.

при секретарі                         Козак О.А.

з участю представника позивача             Максимчука Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ЗAT КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.08.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 87/с, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 23000 доларів США зі сплатою відсотків за користування в розмірі 15,50% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 18.08.2009 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за цим договором, між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 18.08.2006 р. укладено договір застави автотранспорту. Згідно умов цього договору, відповідач ОСОБА_2 надав в заставу автомобіль «RENAULT», модель MAGNUM, рік випуску: 1998, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить йому на праві власності.

Відповідач ОСОБА_2 зобов'язання по кредитному договору не виконав, у нього виникла заборгованість перед банком, яка разом з відсотками та пенею становить – 8458,67 доларів США.

Просить, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу його позивачем. Крім того, стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрат на ІТЗ

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомих суду причинах, хоча належним чином був повідомлений про місце, день та час розгляду справи, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18.08.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 87/с, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 23000 доларів США зі сплатою відсотків за користування в розмірі 15,50% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 18.08.2009 року. (а.с. 4-6). В забезпечення виконання зобов’язань за цим договором, між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 18.08.2006 р. укладено договір застави автотранспорту. Згідно умов цього договору, відповідач ОСОБА_2 надав в заставу автомобіль «RENAULT», модель MAGNUM, рік випуску: 1998, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3. (а.с. 6-9).

Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 17.04.2009 року має заборгованість - 8458,67 доларів США, з них: 7875,55 доларів США - заборгованість за кредитом; 448,20 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 134,92 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. ( а.с. 3).

Умовами договору застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем зобов’язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення вищевказаних вимог закону та умов договорів, відповідач зобов’язання за кредитним договором не виконав, предмет застави в заклад ПриватБанку не передав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Згідно договору застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимога позивача про відшкодування відповідачем судових витрат також підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 57, 60, 88, 208, 209, 215, 218, 224 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, ст .ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Передати в заклад «ПриватБанку» шляхом вилучення у ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) належне йому на праві власності майно, а саме автомобіль «RENAULT», модель MAGNUM, рік випуску: 1998, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1511/к від 17.09.2008 року в розмірі 25050,81 доларів США звернути стягнення на автомобіль «RENAULT», модель MAGNUM, рік випуску: 1998, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, шляхом безпосереднього продажу вказаного автомобіля Закритим Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Закритого акціонерного товариства «ПриватБанк» 1700,00 грн. судового збору та 250,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                    Р.М.Кихтюк