Справа № 2- 432 /10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

05 лютого 2010 року                         Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:     головуючого                     судді     Кихтюка Р.М.

при секретарі                         Козак О.А.

з участю представника позивача             Місюри І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет заставленого майна. Позов мотивує тим що відповідно до укладеного договору № 1491/k від 13.06.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування в розмірі 18,00% в рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.12.2009 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за цим кредитним договором 13.06.2008 року були укладені договори застави, а саме:

- між ЗАТ «Приват Банк» та відповідачем ОСОБА_2 договір застави, згідно з умовами якого, відповідач надав в заставу належне йому майно – проектор NEC VT 470; проекційний екран 200*200 см на тренозі 2:1; офісні меблі;

- між ЗАТ «Приват Банк» та відповідачем ОСОБА_3 договір застави автотранспорту, згідно з умовами якого, відповідач надав в заставу належне йому майно – автомобіль «ВАЗ 21114», 2005 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Оскільки, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання по кредитному договору не виконав, у нього утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 21.05.2009 року в загальній сумі з відсотками, пенею та штрафом становить 6404,08 доларів США. Просить, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на заставлене майно шляхом продажу його позивачем. Крім того, стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору та витрат на ІТЗ.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених в заяві, просила позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися по невідомих суду причинах, хоча належним чином були повідомлені про місце, день та час розгляду справи, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із змісту ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено що згідно умов кредитного договору, укладеного між ЗАТ КБ «Надра» та відповідачем № 1491/k від 13.06.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування в розмірі 18,00% в рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.12.2009 року. (а.с. 4-7).

В забезпечення виконання зобов’язання за цим кредитним договором, 13.06.2008 року були укладені договори застави, а саме:

- між ЗАТ «Приват Банк» та відповідачем ОСОБА_2 договір застави, згідно з умовами якого, відповідач надав в заставу належне йому майно – проектор NEC VT 470; проекційний екран 200*200 см на тренозі 2:1; офісні меблі; (а.с. 9-11);

- між ЗАТ «Приват Банк» та відповідачем ОСОБА_3 договір застави автотранспорту, згідно з умовами якого, відповідач надав в заставу належне йому майно – автомобіль «ВАЗ 21114», 2005 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 7-9).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, що стверджується дослідженим в судовому засіданні розрахунком заборгованості за договором (а.с. 3), з якого вбачається, що станом на 21.05.2009 року заборгованість відповідача перед банком становить 6404,08 дол. США, з яких 5945,37 доларів США – заборгованість по кредиту, 108,93 дол. США – заборгованість по процентам за користування, 13,57 дол. США – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань, 32,81 – штраф (фіксована частина), 303,39 – штраф (процентна складова).

Умовами договорів застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Згідно договору застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ч. І ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимога позивача про відшкодування відповідачем судових витрат також підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_2 (43000, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_2) належне йому на праві власності заставлене майно, яке зазначено в договорі застави майна № 1491/k від 13.06.2008 року.

Передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_3 (43000, АДРЕСА_2, ІПН: НОМЕР_3) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: автомобіль «ВАЗ 21114», 2005 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1491/k від 13.06.2008 року в сумі 6404,08 доларів США звернути стягнення на:

- автомобіль «ВАЗ 21114», 2005 року випуску, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова/шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- заставлене майно, яке зазначено в договорі застави № 1491/k від 13.06.2008 року - шляхом безпосереднього продажу вказаного автомобіля, а також майна закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладенням від імені заставодавця договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь Закритого акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» з кожного по 368,97 грн. судових витрат по справі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                              Р.М.Кихтюк