Судове рішення #8236396

У Х В А Л А

24 березня 2010 року                             Справа № 2а-2076/10/1270

    Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Візир» до Голови Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області про визнання розпорядження протиправним та його скасування,

 

ВСТАНОВИВ:

    23 березня 2010 року позивач ТОВ «Візир» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому посилається на таке. 26 вересня 2005 року між відповідачем та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки, реєстраційний № 231856/040542100001 щодо оренди земельної ділянки площею 396,7 га у відповідності до розпорядження голови Новоайдарської райдержадміністрації від 14.09.2005 № 246. 26 лютого 2010 року розпорядженням голови Новоайдарської районної державної адміністрації № 81 відповідач розірвав зазначений договір оренди земельної ділянки в односторонньому порядку у зв’язку з заборгованістю по орендній платі позивача до місцевого бюджету. Про факт розірвання договору позивачеві стало відомо в березні 2010 року. Розпорядження відповідача є незаконним , вчинено не на підставі, не у межах та не у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження надано, не обґрунтовано, не добросовісно та не розсудливо, без залучення особи, прав та свобод якої рішення торкається. Розпорядження відповідача підлягає касуванню. Тому позивач просить визнати розпорядження голови Новоайдарської районної державної адміністрації «Про розірвання договору оренди з ТОВ «Візир» від 26 лютого 2010 року № 81 недійсним та протиправним, неправомірним, як таке, що порушує права та свободи ТОВ «Візир» і його кредиторів; визнати нечинним та скасувати розпорядження голови Новоайдарської районної державної адміністрації «Про розірвання договору оренди з ТОВ «Візир» від 26 лютого 2010 року № 81 в повному обсязі; відновити дію розпорядження голови Новоайдарської райдержадміністрації від 14.09.2005 № 246; зобов’язати Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» поновити державну реєстрацію договору оренду від 26.09.2005 за реєстраційним № 231856/040542100001.

    Розглянувши зазначений адміністративний позов, підстав для відкриття провадження по адміністративній справі суд не вбачає.

    Згідно зі ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

    У відповідності зі ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративному суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, іншій суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

    Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин» від 18 лютого 2010 року № 1914-VI, частину першу статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) доповнено пунктом 6. Згідно внесених змін, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесені до компетенції адміністративних судів.

    Згідно цього ж Закону, статтю 16 ГПК доповнено частиною восьмою такого змісту: «Справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об’єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті».

    Правовий спір між сторонами виник з приводу розірвання договору оренди земельної ділянки.

    Таким чином, вказаний позов підвідомчий господарському суду.

    Провадження в адміністративній справі не може бути відкрито також з огляду на наступне.

    Згідно зі ст. 2 КАС  України  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод, та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері  публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, у тому числі на виконання  делегованих повноважень.

    Як роз’яснив  Вищий господарський суд України  в рекомендаціях Президії № 04-06/15 від 02.02.2010 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», владні повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування реалізуються у відносинах, пов’язаних з управлінням в галузі використання земель, врегульованих розділом VІІ Земельного кодексу України (далі - ЗК України), зокрема, встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень, планування використання земель, землеустрій, контроль за використанням та охороною земель, моніторинг земель, ведення державного земельного кадастру, у відносинах охорони земель, врегульованих розділом VІ ЗК України; у відносинах, визначених частиною 1 статті 16 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17.11.2009 року № 1559-VI, та інших відносинах, пов'язаних із застосуванням земельного законодавства, і  відповідно, вирішення спорів, що виникають з цих правовідносин, не належить до компетенції господарських судів.

    У визначенні юрисдикції господарських судів щодо вирішення спорів, які виникають із земельних правовідносин, господарським судам необхідно враховувати таке.

    Господарським судам необхідно розрізняти участь державних органів та органів місцевого самоврядування у земельних відносинах як суб'єктів владних повноважень та як органів, що реалізують права держави, територіальних громад та Українського народу в цілому, як власників землі.

    Відповідно до статті 13 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону. Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Виходячи з вказаних положень Конституції України, а також зі статей 177 та 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), земля та земельні ділянки є об’єктами цивільних прав.

    З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2,8, 133 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користування, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміна, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки, про встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

    Згідно зі ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

    За таких обставин, у відкритті провадження по справі за вказаним адміністративним позовом позивачеві слід відмовити.

    Керуючись ст. 109 ч. 1 п. 1 КАС України, суддя  

УХВАЛИВ:

    Відмовити у відкритті провадженні по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Візир» до Голови Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області про визнання розпорядження протиправним та його скасування у зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

    Роз’яснити позивачеві право звернутися з вказаним питанням до суду на загальних підставах у порядку господарського судочинства.

    Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                                 О.П.Островська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація