Категорія 6.6.4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 року Справа № 2а-1270/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Островської О.П.,
при секретарі – Кір’ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 4409,40 грн.,
В С Т А Н О В И В:
18.02.2010 Сватівська МДПІ Луганської області звернулася до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування якого посилається на наступне. Відповідач ФОП ОСОБА_1 знаходиться на обліку в позивача як платник податків та зборів з 07.08.2006. ОСОБА_1 звернулася до Сватівської МДПІ з заявою ф. 8-ОПП про ліквідацію господарської діяльності. На підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позивачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 по 20.10.2009, за результатами якої складено акт від 09.11.2009 № 1484/17/1939910843. Перевіркою встановлено порушення Законів України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». На підставі акту перевірки були сформовані податкові повідомлення-рішення від 19.11.2009 № 0005001710/0 на суму 640 грн. плати за придбання торгового патенту на здійснення роздрібної торгівлі, від 19.11.2009 № 0004991710/0 на суму 69,57 грн. податку з доходів фізичних осіб, від 19.11.2009 № 0005011710/0 на суму 3340,11 грн. податку з доходів фізичних осіб, від 19.11.2009 № 0005021710/0 на суму 494,35 грн. збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Від підписання акту перевірки ОСОБА_1 відмовилася, про що було складено відповідний акт № 1/484/17/1939910843 від 12.11.2009. Акт перевірки був надісланий відповідачеві поштою, який вона отримала 16.11.2009. Податкові повідомлення-рішення відповідач отримала 30.11.2009. Частково податкові повідомлення-рішення були сплачені відповідачем, що відображено в картках особового рахунку. Станом на 09.02.2010 за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 4409,68 грн. На адресу ФОП ОСОБА_1 було виставлено першу податкову вимогу № 1/656 від 11.12.2009, другу податкову вимогу № 2/679 від 11.01.2010, які були отримані відповідачем. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3409,68 грн., заборгованість по сплаті збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 438,56 грн., заборгованість по платі за придбання торгового патенту в сумі 561,16 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, заперечень проти позову не надала.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу України» контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетом та державними цільовими фондами» визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
У відповідності до п. 1.2 ст. 1 зазначеного Закону податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачені обов’язки платників податків і зборів (обов’язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 2.3.1. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 03.08.2006 року № 23740000000001476 та взята на облік у Сватівській ОДПІ, як платник податків, з 07.08.2006 року.
Оподаткування платників, які знаходяться на загальній системі оподаткування, передбачено Р. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92 зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Р. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» платниками вказаного збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.
Статтею 4 вказаного Закону визначено, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду. За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному законом.
Порядок нарахування та сплати штрафних санкцій визначено статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181).
Відповідно до п.п. 17.1.2. ст. 17 Закону № 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п’ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
П.п. 17.1.3. ст. 17 Закону № 2181 визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід – сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п. 1.15 ст. 1, п.п. 8.1 ст. 8, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: до 31.12.2006 року – 13%, з 01.01.2007 року – 15%.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону визначена у статті 8.
Судом установлено, що на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Сватівською МДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 по 20.10.2009, за результатами якої складено акт від 09.11.2009 № 1484/17/1939910843. Від підписання акту перевірки ОСОБА_1 відмовилася, про що було складено відповідний акт № 1/484/17/1939910843 від 12.11.2009. Акт перевірки був надісланий відповідачеві поштою, який вона отримала 16.11.2009.
Перевіркою встановлено порушення Законів України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». На підставі акту перевірки були сформовані податкові повідомлення-рішення від 19.11.2009 № 0005001710/0 на суму 640 грн. плати за придбання торгового патенту на здійснення роздрібної торгівлі, від 19.11.2009 № 0004991710/0 на суму 69,57 грн. податку з доходів фізичних осіб, від 19.11.2009 № 0005011710/0 на суму 3340,11 грн. податку з доходів фізичних осіб, від 19.11.2009 № 0005021710/0 на суму 494,35 грн. збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Податкові повідомлення-рішення відповідач отримала 30.11.2009. Частково податкові повідомлення-рішення були сплачені відповідачем, що відображено в картках особового рахунку. Загальна сума заборгованості становить 4409,40 грн.
Податкові повідомлення-рішення не були оскаржені та вважаються узгодженими.
На адресу ФОП ОСОБА_1 було виставлено першу податкову вимогу № 1/656 від 11.12.2009, другу податкову вимогу № 2/679 від 11.01.2010, які були отримані відповідачем.
У добровільному порядку відповідач не сплатив суму заборгованості.
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про держану реєстрацію (а.с. 24), довідкою про взяття на податковий облік (а.с. 23), актом перевірки від 09.11.2009 № 1484/17/1939910843 (а.с. 7-13), актом відмови від підписання матеріалів перевірки (а.с. 14), податковими повідомленнями-рішеннями (а.с. 17-20), корінцями першої та другої податкових вимог (а.с. 6), карткою особового рахунку (а.с. 4-5).
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1, індекс АДРЕСА_1) в дохід місцевого бюджету м. Сватове 11010100, код отримувача 24048267, банк ГУДКУ м. Луганськ, МФО 804013, р/р 33210800700272 заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3409,68 грн. (три тисячі чотириста дев’ять грн. 68 коп.), в дохід державного бюджету Сватівського району 16060100, код отримувача 24048267, банк ГУДКУ м. Луганськ, МФО 804013, р/р 31211233700271 заборгованість по сплаті збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 438,56 грн. (чотириста тридцять вісім грн. 56 коп.), в дохід місцевого бюджету м. Сватове 14070100, код отримувача 24048267, банк ГУДКУ м. Луганськ, МФО 804013, р/р 31412514700272 заборгованість по платі за придбання торгового патенту в сумі 561,16 грн. (п’ятсот шістдесят одна грн. 16 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 23 березня 2010 року.
Головуючий: суддя О.П.Островська