В И Р О К

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                             справа № 1-55/10

4 лютого 2010 року                                                     м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Кузнецовського міського суду Малкова В.В., при секретарі Шамі І.В.,

за участю:

 прокурора – Поліщука О.В.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Кузнецовську кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Велика Ведмежка Маневицького р-ну Волинської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, працючого водієм транспортного цеху відокремленого підрозділу „Рівненська АЕС”, одруженого, несудимого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

          у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

                                                        в с т а н о в и в:

       Підсудний ОСОБА_1 25 листопада 2009 року близько 11 години, скориставшись знайденою пластиковою банківською карткою «Ощадбанку» типу „Віза” № НОМЕР_1 (далі- картка, банківська картка) на ім»я потерпілого ОСОБА_2 та конвертом, на якому був зазначений пін - код до картки, умисно, з корисливих мотивів, таємно від власника, шляхом вільного доступу, діючи з єдиним умислом, в банкоматі «Ощадбанку», який розміщений знадвору будівлі маркету «Наш край» по м-ну Вараш у м.Кузнецовську, шляхом проведення двох транзакцій отримав з банківського рахунку потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1100 гривень, чим завдав потерпілому майнових збитків на суму 1100 гривень.

           У відповідності із ч.3 ст.299 КПК України, суд вправі , якщо проти цього не заперечують підсудний та інші учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з”ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин.

          Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні дав наступні показання. 25 листопада 2009 року приблизно об 11 год. він прийшов до маркету «Наш Край», який розташований по м-ну Вараш в м.Кузнецовську до банкомату «Ощадбанку», який знаходиться в будівлі маркету, знадвору. На відстані 3-4 метра від банкомату на землі побачив папірець, який підчепив ногою, з нього випала банківська картка «Ощадбанку» типу „Віза”. Підсудний ОСОБА_1 підняв із землі картку і папірець, і побачив, що картка видана на ім»я ОСОБА_2 а папірець - це конверт, на якому зазначено пін - код до банківської картки. Підсудний ОСОБА_1 зрозумів, що картку загублено власником і забрав картку собі. Через кілька хвилин підсудний вирішив скористатися знайденою банківською карткою та пін-кодом до картки та отримати гроші з чужого банківського рахунку.Вставивши в банкомат картку потерпілого ОСОБА_2, підсудний ввів зазначений в конверті пін-код і отримав 1000 грн., які забрав  собі. Після цього підсудний ОСОБА_1 отримав з цього ж банківського рахунку ще 100 грн.. При цьому підсудний ОСОБА_1 розумів, що отримані ним гроші в сумі 1100 гривень належать іншій особі. Гроші підсудний отримував з чужого банківського рахунку по чужій картці два рази, але діяв з єдиним умислом - забрати гроші собі. Вину у вчиненні крадіжки чужого майна – грошових коштів у розмірі 1100 гривень, підсудний ОСОБА_1 визнав повністю і щиро розкаявся.

           Крім вищенаведених фактів, вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки чужого майна підтверджується наступними доказами.

          28.11.09 підсудний ОСОБА_1 з”явився у міліцію з повинною та добровільно видав знайдені картку та конверт з пін-кодом, що також підтверджується протоколом явки з повинною та протоколом огляду та вилучення від 28.11.09 (а.с.8-9). Того ж дня підсудний пішов до потерпілого додому і добровільно повернув викрадені з банківського рахунку потерпілого ОСОБА_2 гроші в сумі 1100 гривень, так як ці гроші ще не витратив. Що також підтверджується розпискою потерпілого від 1.12.2009 (а.с.37).

          Показаннями потерпілого, які він давав на досудовому слідстві. Потерпілий ОСОБА_2 показав. Він ніде не працює, але так як є інвалідом 3-ї групи, отримує пенсію, яка нараховується на його банківський рахунок в «Ощадбанку». Отримує кошти з рахунку через банкомат, для цього він отримав банківську картку. 25.11.09 для отримання грошей зі свого банківського рахунку потерпілий відправив дружину свідка ОСОБА_3. Остання взяла із собою картку потерпілого ОСОБА_2, загорнуту в конверт із пін-кодом. Приблизно об 11 год. 25.11.09 свідок ОСОБА_3 повернулась додому і розповіла про те, що картку  потерпілого ОСОБА_2 загубила або залишила вдома.

           Вдвох вони шукали картку вдома, але не знайшли. Тоді потерпілий ОСОБА_2 пішов у відділення «Ощадбанку», повідомив про втрату картки, та попросив заблокувати його рахунок. На це працівниця банку, проглянувши стан його рахунку, повідомила, що зранку на його рахунку знаходилось 1128 грн., о 10 год. 50 хв. з рахунку було знято гроші в сумі 1000 грн., а через кілька хвилин - ще 100 грн., в результаті на рахунку залишилось 28 грн.. Поговоривши з дружиною, потерпілий з»ясував, що біля банкомату, коли знімала гроші з рахунку, свідок ОСОБА_3 зустріла підсудного ОСОБА_1. Про це потерпілий ОСОБА_2 повідомив службу охорони банку, а також з даного приводу звернувся в міліцію.      

Так як підсудний ОСОБА_1 повернув викрадену суму грошей, претензій до нього потерпілий ОСОБА_2 немає, цивільного позову не заявляв.

        Потоколами огляду речових доказів з фото- таблицею до нього і огляду документів, згідно з якими в Кузнецовському МВ УМВСУ було оглянуто та сфотографовано пластикову банківську картку «Ощадбанку» № НОМЕР_1 на ім»я ОСОБА_2 та паперовий конверт із зазначеним пін-кодом до цієї картки. Ці докази були видані підсудним ОСОБА_1. Протоколи складені 2 грудня 2009 року (а.с. 14-18).

         Заслухавши показання підсудного, потерпілого, свідка, оцінивши досліджені у справі і викладені у вироку докази, у результаті всебічного, повного та об”єктивного їх дослідження, на підставі закону, суд прийшов до висновку про те, що висунуте підсудному ОСОБА_1 обвинувачення у тому, що він 25 листопада 2009 року близько 11 години, скориставшись знайденою банківською карткою на ім»я потерпілого ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, таємно від власника отримав з чужого банківського рахунку та викрав грошові кошти у сумі 1100 гривень чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майновий збиток на вказану суму, повністю доведене.

         Таким чином, дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1  ст. 185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

          При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання а також відсутність матеріальних та інших претензій з боку потерпілого ОСОБА_2

        Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, згідно із пунктами 1 та 2 ст. 66 КК, являється з”явлення із зізнанням та щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

        Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 не встановлено.          

        Підсудний ОСОБА_1 вперше вчинив злочин середньої тяжкості, враховуючи обставини, які пом”якшуюють покарання, позитивні характеристики підсудного за місцем роботи та проживання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства. Тому слід призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в межах санкції частини статті за якою кваліфіковані його дії.

        Вирішуючи питання про речові докази, керуючись ч.1 ст.80 КПК, суд дійшов висновку про необхідність їх зберігання до набрання вироком законної сили.

        У відповідності із п.3 ст.91 КПК понесені по справі органами досудового слідства витрати у сумі 43 (сорок три) гривні, згідно розрахунку органу досудового слідства, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1

           На підставі наведеного та керуючись статтями 321-339 КПК України, суд,-

                                                         З А С У Д И В :

           ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 185 КК України,  призначивши покарання у виді штрафу у сумі 850 (вісімсот п”ятдеят) гривень.

          Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

          Понесені по справі органами досудового слідства витрати у сумі 43 (сорок три) гривні стягнути із засудженого ОСОБА_1 у доход держави.

          Речові докази по справі:  пластикову банківська картка „Ощадбанку” типу „Віза” № НОМЕР_1 на ім”я ОСОБА_2, конверт, на якому зазначений пін-код до цієї картки., зберігати в кімнаті речових доказів Кузнецовського МВ УМВСУ в Рівненській області до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили речові докази повернути потерпілому.

         Учасники процесу можуть подати апеляцію на вирок до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Головуючий