Справа №1-56/10  

                                                         В И Р О К

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     05 лютого 2010 року                                                  м.Кузнецовськ

       Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Кузнецовського міського суду Малкова В.В., при секретарі судового засідання Шамі І.В.,

за участю:

 прокурора –                         Брящея Р.І.,

 потерпілої –                         ОСОБА_1,

 законного

 представника потерпілої -  ОСОБА_2

        розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Кузнецовську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Кузнецовську Рівненської області, громадянина України,  із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, несудимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

        у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

                                                         В С Т А Н О В И В:

         Підсудний ОСОБА_3 20 вересня 2009 року, близько 02 год. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, відпочиваючи у кафе «Гама» у м. Кузнецовську, умисно, з корисливих мотивів, таємно, скориставшись відсутністю власниці-потерпілої ОСОБА_1, шляхом вільного доступу викрав належний потерпілій мобільний телефон „Нокіа – 6131” разом із карткою стартового пакета „Ді-джус”, чим завдав потерпілій  ОСОБА_1 майновий збиток на суму 883 гривні 37 коп.

           У відповідності із ч.3 ст.299 КПК України, суд вправі , якщо проти цього не заперечують підсудний та інші учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з”ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин.

              Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав. 20 вересня 2009 року о 00 год. він разом зі своїми друзями прийшов у кафе «Гама», що по м-ну Будівельників, 2 у м. Кузнецовську. Приблизно о 02 год. за столиком у кафе залишилися підсудний ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_4 йдучи додому віддав  підсудному мобільний телефон ОСОБА_1. Підсудний ОСОБА_3 зрозумів, що телефон потрібно віддати потерпілій ОСОБА_1.  Так як остання не бачила, що телефон знаходиться у підсудного, а свідок ОСОБА_4 пішов додому, підсудний ОСОБА_3 вирішив викрасти мобільний телефон для продажу.  З цією метою підсудний вимкнув телефон та сховав його у кишеню. Потім  підсудний ОСОБА_3 вийшов на вулицю, дістав з викраденого телефону картку стартового пакету «Ді- джус» та викинув цю картку. Після цього підсудний повернувся за столик і перебував у кафе ще приблизно годину. Через деякий час за столик повернулась потерпіла ОСОБА_1 і почала шукати телефон. Однак підсудний ОСОБА_3 не зізнався, що телефон викрав він, і робив вигляд, що допомагає шукати.

         Після цього підсудний ОСОБА_3 заховав телефон вдома, нікому не показуючи його і не розповідаючи про крадіжку. Приблизно через тиждень підсудний попросив свого брата свідка ОСОБА_5  продати телефон у м.Львові, але не розповів, що телефон крадений. Продовжуючи свої злочинні дії підсудний ОСОБА_3 передав викрадений телефон свідку ОСОБА_5 для продажу. Через кілька днів свідок ОСОБА_5 повідомив підсудного про продаж телефону. Гроші отримані від продажу телефону в сумі 400 гривень свідок передав підсудному пізніше. Вказані грошові кошти підсудний витратив на власні потреби.

         Допитана у судовому засіданні, у присутності законного представника її матері ОСОБА_2,  потерпіла неповнолітня ОСОБА_1 дала наступні показання. Викрадений у неї мобільний телефон «Нокіа 6131» в корпусі чорного кольору, розкладний, в ньому знаходилась картка стартового пакету «Ді-джус» вартістю 25 грн., на телефонному рахунку було 10 грн. Ввечері 19.09.09 вона разом зі своїми друзями пішла у кафе «Гама». Там вона зустріла свідка ОСОБА_4 та підсудного ОСОБА_3, які приєдналися до їх компанії. О 02 год. 20.09.09 потерпіла ОСОБА_1 пішла танцювати, а свій мобільний телефон „Нокіа 6131” дала потримати ОСОБА_4, який сидів за столиком. Потанцювавши, потерпіла повернулася за столик. Побачивши, що свідок ОСОБА_4 пішов додому і не залишив телефон потерпіла почала шукати свій мобільний телефон, але не знайшла. Наступного дня потерпіла ОСОБА_1 звернулась до свідка ОСОБА_4, який пояснив, що відав телефон тієї ж ночі у кафе іншій особі,   кому саме  не пам”ятає.

         Крім вищенаведених фактів вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину підтверджується:

         протоколом огляду та вилучення мобільного телефону «Нокіа 6131» від 24.11.2009р. та фототаблицею до нього, згідно з якими ОСОБА_6 добровільно видала мобільний телефон марки «Нокіа 6131» код ІМЕІ НОМЕР_1 (а.с. 19-20).

         протоколом огляду та добровільної видачі від 30.11.2009 р. з фототаблицею до нього, згідно з яким, потерпіла ОСОБА_1 добровільно видала гарантійний талон та видаткову накладну до викраденого мобільного телефону «Нокіа 6131» код ІМЕІ  НОМЕР_1 (а. с. 21 -22).

        висновком експерта № 1223 від 22.12.2009 р. за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, згідно з яким залишкова вартість мобільного телефону «Нокіа 6131», з урахуванням часткової втрати його товарних якостей, у зв'язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженням від впливу зовнішніх факторів і за його теперішнього технічно-справного стану станом на 20.09.2009 року становить 848,37 грн. (а.с.47-50).

          Заслухавши показання підсудного, потерпілої, оцінивши досліджені у справі і викладені у вироку докази, у результаті всебічного, повного та об”єктивного їх дослідження, на підставі закону, суд прийшов до наступного висновку. Висунуте підсудному ОСОБА_3 обвинувачення у тому, що він 20 вересня 2009 року близько другої години, перебуваючи у стані алкогольного сп”яніння у кафе «Гама» у м. Кузнецовську, умисно, з корисливих мотивів, таємно, скориставшись відсутністю власниці, викрав належний потерпілій ОСОБА_1 мобільний телефон «Нокіа 6131» (код ІМЕІ  НОМЕР_1)  разом із карткою стартового пакета «Ді-джус» вартістю 25 гривень на якому було 10 гривень, а отримані від продажу викраденого телефону грошові кошти у сумі 400 гривень витратив на власні потреби, чим завдав потерпілій ОСОБА_1 майновий збиток на загальну суму 883 гривні  37 коп., повністю доведене.

        Таким чином, дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1  ст. 185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

          При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання а також відсутність матеріальних претензій з боку потерпілої та її законного представника.

        Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_3, згідно із пунктом 1 ст. 66 КК, є щире каяття.

        Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3, згідно із п.13 ст.67 КК, є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп”яніння.          

        Підсудний ОСОБА_3 вперше вчинив злочин середньої тяжкості, враховуючи обставини, які пом”якшуюють покарання, позитивну характеристику підсудного за місцем проживання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства. Тому слід призначити підсудному ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в межах санкції частини статті за якою кваліфіковані його дії.

        Вирішуючи питання про речові докази, керуючись ч.1 ст.80 КПК, суд прийшов до висновку про необхідність їх зберігання до набрання вироком законної сили.

        У відповідності із п.3 ст.91 КПК понесені по справі витрати на проведення товарознавчого дослідження у сумі 413 гривень 16 коп., згідно рахунку-фактури № 5134 НДЕКЦ при УМВС України у Рівненській області (а.с.46)., підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3

          На підставі наведеного та керуючись статтями 321-339 КПК України, суд,-

                                                         З А С У Д И В :

           ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 185 КК України,  призначивши покарання у виді штрафу у сумі 850 (вісімсот п”ятдесят) гривень.

          Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

          Понесені по справі витрати експертної установи на проведення товарознавчого дослідження у розмірі 413 (чотириста тринадцять) гривень 16 коп.,  стягнути із засудженого ОСОБА_3 у доход держави.

          Речові докази по справі:  мобільний телефон „Нокіа 6131”, видаткова накладна та гарантійний талон до мобільного телефону „Нокіа 6131” - залишити при справі до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили речові докази повернути законному представнику потерпілої.

         Учасники процесу можуть подати апеляцію на вирок до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Головуючий