Справа № 2 – 2376/10.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

    «22» лютого 2010 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    Головуючого – судді   Шестакової З.С.

    при секретарі –             Пометій Є.Т

    за участю представника

позивача –                     ОСОБА_1

відповідача -          ОСОБА_2

представника

відповідача –                 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно з урахуванням самочинного будівництва у порядку спадкування за законом ,-

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно з урахуванням самочинного будівництва у порядку спадкування за законом, посилаючись на наступні обставини.

Її матері, ОСОБА_5, на праві приватної власності належало наступне майно:

- житловий будинок №84, з господарчими побудовами на земельній ділянці площею 0.0923 гектара по вул. Кірова, в м. Нікополі Дніпропетровської області, загальною вартістю 143995 грн.

За життя ОСОБА_5 не склала жодних заповідальних розпоряджень стосовно належного їй майна.

06.05.2008 року ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане спірне спадкове майно.

Спадкоємцями цього майна за законом є позивач ОСОБА_4 та відповідач по справі ОСОБА_2, інших спадкоємців за заповітом чи законом немає. При цьому відповідач не має наміру приймати спадщину і не заперечує проти її прийняття позивачем.

Позивач у встановленому законом порядку звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що позивач не могла надати правовстановлюючий документ на житловий будинок.

Окрім того за життя спадкодавця самочинно було переобладнано житловий будинок АДРЕСА_1 в результаті чого була збільшена загальна площа на 4.2 кв.м. та самочинно збудовано душ „Е”, тамбур „а”.

Згідно технічного висновку самочинно переобладнаний житловий будинок АДРЕСА_1 з загальною площею 89.3 кв. м., та самочинно збудований душ „Е”, тамбур „а” відповідає нормам ДБН В.2.2 – 15-2005 " Жилі будівлі." і його можливо прийняти до експлуатації.

Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем спірного домоволодіння за законом, фактично прийняв його як частину спадщини, але через незалежні від неї причини не може належним чином посвідчити своє право власності на нього, вона просить суд задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, на його задоволенні наполягала.

    Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував.

    Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

    Заслухавши сторони, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.    

    Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України  право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268  ЦК України  спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Як було встановлено судом, ОСОБА_5, на праві приватної власності належало наступне майно:

- житловий будинок №84, з господарчими побудовами на земельній ділянці площею 0.0923 гектара по вул. Кірова, в м. Нікополі Дніпропетровської області, загальною вартістю 143995 грн.;

За життя ОСОБА_5 не склала жодних заповідальних розпоряджень стосовно належного їй майна.

06.05.2008 року ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане спірне спадкове майно.

Спадкоємцями цього майна за законом є позивач ОСОБА_4 та відповідач по справі ОСОБА_2, інших спадкоємців за заповітом чи законом немає. При цьому відповідач ОСОБА_2 не має наміру приймати спадщину і не заперечує проти її прийняття позивачем.

Позивач у встановленому законом порядку звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що позивач не могла надати правовстановлюючий документ на житловий будинок.

Також за життя спадкодавця було самочинно переобладнано житловий будинок АДРЕСА_1 в результаті чого була збільшена загальна площа на 4.2 кв.м. та самочинно збудовано душ „Е”, тамбур „а”.

Згідно технічного висновку самочинно переобладнаний житловий будинок АДРЕСА_1 з загальною площею 89.3 кв. м., та самочинно збудований душ „Е”, тамбур „а” відповідає нормам ДБН В.2.2 – 15-2005 " Жилі будівлі." і його можливо прийняти до експлуатації (а.с.18-21).

Виходячи із наведеного, суд  дійшов висновку про те, що позивач правомірно володіє спадковим майном, є його спадкоємцем за законом, від спадкування не усувалася, самовільно зведений житловий будинок відповідає вимогам будівельних норм та стандартів, його можливо прийняти до експлуатації, а тому її позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15, 212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 376,1261, 1268 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно з урахуванням самочинного будівництва у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок та господарчих побудов, що розташовані по АДРЕСА_1, з урахуванням самочинно збудованими тамбуром „а” та душем „Е” у порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_5.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: