ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"04" липня 2007 р. | Справа № 01/18-92. |
за позовом прокурора м.Луцька інтересах держави та територіальної громади м.Луцька в особі Луцької міської ради
до регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області,
колективного підприємства «Волиньбуд»,
третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –колективного підприємства «ЖКК», товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьк-Оздоббуд», колективного підприємства «Промбуд-5», товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-2», колективного підприємства «Промжитлобуд», ТзОВ «ЮМіК»ЛТД, ПВТП "Система-Волинь", Козака А.Т., Коцюрби С.В., Марковської Р.С., Білень О.С., Місюкевич О.А., Житинської М.Є.
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.09.1993р. в частині відчуження гуртожитку № 5 по вул.Ковельській, 1 в м.Луцьку, визнання гуртожитку об’єктом державного житлового фонду,
Головуюча - суддя Якушева І.О.,
судді: Філатова С.Т.,
Кравчук А.М.
Представники:
від позивача –Луцької міської ради: Бірюк І.В. (дов. № 1.1.-16/699 від 24.04.2007р.)
від відповідача-1: КП «Волиньбуд»: н/з
від відповідача-2: регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області: Повх О.М. (дов. № 1 від 18.01.2007р.)
від третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: КП «ЖКК»: н/з,
ТзОВ «Луцьк-Оздоббуд»: Гнатюк В.Я. –генеральний директор ТзОВ «Луцьк-Оздоббуд», Щербюк О.Я. (дов. № 16/05-07 від 16.05.2007р.),
КП «Промбуд-5»: н/з,
ТзОВ «Житлобуд-2»: Собковський С.М. (дов. № 7 від 03.01.2007р.), Красун В.В. (дов. № 287 від 04.07.2007р.)
КП «Промжитлобуд»: н/з,
ТзОВ «ЮМіК»ЛТД: Федина Т.А. –директор ТзОВ «ЮМіК»ЛТД, Кондратюк В.В. (дов. від 24.05.2007р.);
ПВТП "Система-Волинь": Лавренчук О.В. (дов. № 1 від 13.03.2007р.);
Козак А.Т., Коцюрба С.В., Марковська Р.С., Білень О.С., Місюкевич О.А., Житинська М.Є.: н/з
В судовому засіданні взяв участь Сидорчук І.М. - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Волинської області
Суть спору: прокурор м.Луцька звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій в інтересах держави та територіальної громади міста Луцька в особі Луцької міської ради просить визнати недійсним договір купівлі-продажу державного майна від 14.09.1993р. в частині відчуження гуртожитку, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області і організацією орендарів орендного підприємства “Волиньбуд”, посилаючись на порушення при його укладенні вимог Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств"; визнати гуртожиток об’єктом державного житлового фонду і передати його у відання Луцької міської ради.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області у відзиві, його представник в судовому засіданні позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.09.1993 № 10 в частині відчуження гуртожитку № 5 по вул. Ковельській, 1 в м. Луцьку визнали та пояснили:
- цілісний майновий комплекс орендного підприємства "Волиньпромбуд" приватизовувався згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про приватизацію майна цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду" від 20.05.1993 № 57-93 та наказом регіонального відділення від 04.06.1993 № 61 "Про прийняття рішення про приватизацію". Регіональне відділення, приймаючи рішення про приватизацію ОП "Волиньпромбуд", керувалось Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств".
Відповідно до п.3.7 Плану приватизації майна орендного підприємства "Волиньпромбуд", затвердженого начальником регіонального відділення 25.08.1993, та Акту оцінки вартості ЦМК ОП треста "Волиньпромбуд", затвердженого начальником регіонального відділення 28.07.1993, приватизації підлягало все орендоване майно на загальну суму 232582 тис. грн., в тому числі і гуртожиток № 5 по вул. Ковельській, 1 в м. Луцьку.
14.09.1993. між регіональним відділенням та ОП "Волиньбуд" був укладений договір купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства, що включало в себе всі його активи та пасиви, інвентар, обладнання та устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації. Право власності на відчужене майно перейшло до покупця на підставі Плану приватизації.
Згідно з Переліком нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу, продавець - регіональне відділення передало ОП "Волиньбуд" об'єкти нерухомості, до складу яких було включено будівлю гуртожитку № 5 у м. Луцьку по вул. Ковельській, 1. Таким чином, у складі цілісного майнового комплексу КП "Волиньбуд" був приватизований зазначений гуртожиток.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції, що діяла на момент приватизації) до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.
Статтею ч. 2 ст. З Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" передбачено, що дія цього закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду.
Згідно з положеннями статті 4 Житлового кодексу Української РСР, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд. Відповідно до ст. 6 Житлового кодексу УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також; для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 N208, передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Враховуючи, що такі житлові будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх, тобто гуртожитки, слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.
Згідно з п. 42 розділу V Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 № 717, вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду ".
Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно з ч. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків із наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.
Отже, гуртожитки як об'єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".
Враховуючи вищезазначене та позицію центрального апарату ФДМУ, викладену в інструктивному листі ФДМУ від 30.12.2005 № 10-25-21463, керуючись ст.ст. 22, 59 ГПК України, регіональне відділення позов прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 14.09.1993 № 10 в частині передачі приватизації гуртожитку № 5 по вул. Ковельській, 1 в м. Луцьку визнає і просить його задовольнити.
Відповідач –КП “Волиньбуд” відзиву на позов не подав, представник в судове засідання не з’явився. Ухвали господарського суду про порушення провадження у справі, відкладення розгляду справи, надіслані КП "Волиньбуд" за адресою: м.Луцьк, вул. Винниченка, 26, повертались до господарського суду з відміткою листоноші про те, що за зазначено адресою адресат не значиться, будинок знаходиться на капітальному ремонті.
Згідно із повідомленням Головного управління статистики у Волинській області №126-07/03 від 25.04.2007р. КП "Волиньбуд" зареєстроване як юридична особа за адресою м.Луцьк, вул. Винниченка, 26.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" в поясненні, представник в судовому засіданні пояснили, що рішенням господарського суду Волинської області від 7.10.2003р. у справі №6/63-72 визнано право власності на приміщення площею 239,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул. Ковельська, 1. На підставі цього рішення товариством зареєстровано право власності. ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" просить у задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, КП "Промбуд-5" просить в позові відмовити, посилаючись на те, що ним оформлено право власності на частину приміщення площею 233,4 кв.м., розташованого за адресою: м.Луцьк, вул. Ковельська,1, про що видано свідоцтво про право власності.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТзОВ " Житлобуд-2"" в поясненні, представник в судовому засіданні просять в позові відмовити, посилаючись на пропуск прокурором строку позовної давності для звернення з позовом. Як зазначає товариство виконком Луцької міської ради знав про порушення його права на спірний гуртожиток, оскільки він приймав рішення №69 від 28.02.2002р. "Про оформлення права власності на нерухоме майно", згідно з яким товариству "Житлобуд-2" оформлено право власності на частину приміщення площею 245,1 кв.м., розташованого за адресою: м.Луцьк, вул. Ковельська,1.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, КП "ЖКК", пояснень не подала, повноважного представника до суду не направила.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, КП "Промжитлобуд" пояснень на позов не подала, представник в судове засідання не з’явився. Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі, надіслана КП "Промжитлобуд" за адресою: м.Луцьк, вул. Винниченка, 26, повернулась до господарського суду за терміном зберігання.
Згідно із повідомленням Головного управління статистики у Волинській області №145-07/03 від 10.05.2007р. КП "Промжитлобуд" зареєстроване як юридична особа за адресою м.Луцьк, вул. Винниченка, 26.
Ухвалою господарського суду від 16.05.2007р. до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД за його клопотанням.
ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД у відзиві пояснило:
- прокурором заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині продажу всієї будівлі по вул. Ковельській,1 в м. Луцьку з тих мотивів, що відчуження гуртожитку суперечило вимогам чинного законодавства. Відповідно до змісту ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян в період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально побудовані або переобладнанні для цих цілей житлові будинки. В будівлі по вул. Ковельській,1 крім житлових приміщень, містяться і нежилі вбудовані приміщення (перший поверх); які не є житловими приміщеннями і відповідно не можуть вважатись гуртожитком, а тому і відсутні законодавчі перешкоди для відчуження таких приміщень. Отже, договір купівлі-продажу в частині відчуження не жилих приміщень не може бути визнаний недійсним;
- частина будівлі по вул. Ковельській в м. Луцьку, яка КП „Волиньбуд" була передана КП „ЖКК" останнім за умовами додаткової угоди до установчого договору про створення ТзОВ .,ЮМ і К" ЛТД від 18 жовтня 2000 року, зареєстрованого у виконкомі Луцької міської ради 06.12.2000 року, на підставі акту передачі внесків в статутний фонд від 3.10.2000 року, а саме гуртожиток №5 по вул.Ковельській, 1 площею 4099,4 кв.м. передано в статутний фонд ТзОВ „ЮМ і К''. що стверджується копією додаткової угоди до установчого договору та актом передачі внесків в статутний фонд. Отже, у випадку визнання недійсним оспореного прокурором договору купівлі-продажу є обов'язковим застосування двосторонньої реституції - повернення сторін в попередній стан, а саме повернення гуртожитку у державну власність ( ст.217 ЦК України). Повернення майна, внесеного в якості внеску до статутного фонду, можливе лише у випадку визнання додаткової угоди до установчого договору недійсною. Такі вимоги ніким не заявлялись. Отже, внесене до статутного фонду ТзОВ „ЮМ і К" не може бути вилучено;
- позов пред'явлено в інтересах Луцької міської ради. Луцька міська рада є представником інтересів Луцької міської громади і не представляє інтересів держави. Інтереси держави у майнових відносинах представляв відповідний центральний орган виконавчої влади. Оскільки оспорюваний прокурором договір купівлі - продажу мав своїм предметом перехід права власності на будівлі по вул.Ковельській, 1 в м. Луцьку від держави до КП „Волиньбуд", то такий договір не зачіпає інтереси Луцької міської ради, адже до продажу будівля не перебувала у власності Луцької міської ради. Відповідно при визнанні договору недійсним, майно, яке, було предметом такого договору підлягає поверненню у державну власність, тобто Луцькій міській раді в даному випадку не належить право вимагати визнання договору, укладеного державою, недійсним, тобто Луцька міська рада є неналежним позивачем. При таких обставинах позов прокурора в інтересах Луцької міської ради не підлягає до задоволення;
- відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Прокурором заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 1993 року. З часу укладення договору минуло більше 14 років, хоча строк позовної давності для даних правовідносин становить 3 роки.
Позивачу - Луцькій міській раду було відомо про наявність такого договору, оскільки виконавчим комітетом Луцької міської ради видавались свідоцтва про право власності на приміщення в будівлі по вул. Ковельській, 1 в м. Луцьку. Крім того, як зазначено вище виконавчому комітетові для реєстрації змін в установчі документи ТзОВ „ЮМ і К" ЛТД надавались додаткові угоди до установчого договору та акт передачі приміщень у статутний фонд, і такі зміни зареєстровані виконавчим комітетом, розпорядження якого підписані Луцьким міським головою. Тобто позивачу про перебування предмету договору купівлі-продажу від 1993 року у власності підприємств було відомо щонайменше у 2000 році.
В лютому 2002 року мешканці приміщень в гуртожитку звертались до Луцького міського голови та прокурора м. Луцька з приводу перевірки правильності оплати за комунальні послуги, в березні 2002 року заступник Луцького міського голови звертався до прокурора м. Луцька з приводу проведення заходів щодо забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов проживання в гуртожитку. В ході організованої прокуратурою м. Луцька перевірки, проводилась перевірка Державною інспекцією з контролю за цінами у Волинській області, і в березні 2002 року прокурором м. Луцька керівнику нашого товариства було принесено протест на усунення порушень щодо вартості комунальних послуг.
Отже, як Луцька міська рада, так і прокурор м. Луцька ще у березні 2002 року знали про перебування житлових приміщень по вул.Ковельській, 1 в м. Луцьку у власності ТзОВ „ЮМ і К" ЛТД. Отже, позивачем пропущено строк позовної давності;
- переважна більшість житлових приміщень по вул. Ковельській, 1 в м. Луцьку на даний час куплена громадянами. Тому повернення цих житлових приміщень у державну власність чи власність Луцької міської ради без визнання недійсними договорів купівлі –продажу, укладених громадянами, є неможливим. Ці договори ні позивачем, ні прокурором не оспорюються. Тому повернення майна у державну власність, чи передача у власність Луцької міської ради є неможливим.
Ухвалою господарського суду від 6.06.2007р. до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено ПВТП "Система-Волинь" за його клопотанням. Представник ПВТП "Система-Волинь" пояснив, що товариству на праві власності в гуртожитку по вул.Ковельській,1 у м.Луцьку належить частина приміщень 3-го поверху.
6.06.2007р. на адресу господарського суду надійшли клопотання громадян Козака А.Т., Коцюрби С.В., Марковської Р.С., Білень О.С., Місюкевич О.А., Житинської М.Є. про залучення їх відповідачами у справі, посилаючись на те, що ними за договорами купівлі-продажу у ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД придбано у власність частини секцій у приміщенні гуртожитку, а тому прийняття можливого рішення про задоволення позову може позбавити їх права власності.
Ухвалою господарського суду від 6.06.2007р. громадян Козака А.Т., Коцюрбу С.В., Марковську Р.С., Білень О.С., Місюкевич О.А., Житинську М.Є. було залучено до участі у розгляді справи третіми особами на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
4.07.2007р. до господарського суду надійшло клопотання Хомича В.В. про залучення його до участі у розгляді справи як відповідача. На обґрунтування клопотання Хомич В.В. посилається на те, що ним у ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД придбано у власність за договором купівлі-продажу частину секції приміщення гуртожитку по вул.Ковельській, 1 в м.Луцьку. Вважає, що прийняття можливого рішення про задоволення позову може позбавити його права власності, а тому просить залучити його до участі у розгляді справи саме як відповідача. Клопотання Хомича В.В. про залучення його до участі у розгляді справи як відповідача відхилено, оскільки відповідно до ст.ст.1, 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути юридичні особи та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності.
В судовому засіданні представник ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД заявив клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України. На обґрунтування клопотання ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД посилається на те, що вилучення у громадян - фізичних осіб секцій гуртожитку, якими вони володіють на підставі договорів купівлі-продажу, можливе лише за умови визнання недійсними укладених з громадянами договорів. Прийняття можливого по даній справі рішення про задоволення позову потягне виникнення обов’язку в громадян повернення у державну власність майна, яке на даний час належить їм, тобто рішення суду може позбавити громадян права власності, тому, на думку ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД, громадяни - власники секцій гуртожитку мають бути залучені до участі у розгляді справи як відповідачі. Оскільки статтею 1 ГПК України не передбачено право громадян, які не набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності звертатись до господарського суду за захистом свої прав, то ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД просить провадження у справи припинити у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарському суді.
Клопотання ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД господарським судом задоволено. Обґрунтування задоволення клопотання викладено у мотивувальній частині ухвали.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору господарський суд
в с т а н о в и в:
4.06.1993р. регіональним відділенням Фонду державного майна по Волинській області було прийнято наказ №61 “Про прийняття рішення про приватизацію”, згідно з яким до списку об’єктів, що підлягають приватизації, включено майно орендного підприємства “Волиньбуд”, що розташоване за адресою: м.Луцьк, вул.Винниченка,26.
28.07.1993р. РВ ФДМУ по Волинській області затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства тресту “Волиньпромбуд”.
25.08.1993р. РВ ФДМУ по Волинській області затверджено План приватизації майна орендного підприємства “Волиньпромбуд” шляхом створення колективного підприємства “Волиньбуд”, пунктами 4.1., 4.3. якого визначено покупця –організацію орендарів орендного підприємства “Волиньбуд”, спосіб приватизації –викуп державного майна, зданого в оренду з викупом.
14.09.1993р. між регіональним відділення ФДМ України у Волинській області та організацією орендарів орендного підприємства «Волиньбуд»було укладено договір купівлі-продажу №10, згідно з п.1.1. якого продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Волиньбуд».
Згідно з Переліком нерухомого майна, приватизованого у складі цілісного майнового комплексу, КП ”Волиньбуд” у складі цілісного майнового було приватизовано і гуртожиток по вул.Ковельській, 1 в м.Луцьку.
Рішенням правління КП "Волиньбуд" від 25.01.1999р. приміщення гуртожитку було розподілено між структурними підрозділами пропорційно їх власності у майні житлово-комунальної контори згідно таблиці, яка є додатком до рішення.
13.05.1999р. конференцією співвласників колективного підприємства «Волиньбуд»було прийнято рішення про реорганізацію КП «Волиньбуд»шляхом поділу на самостійні підприємства на базі структурних підрозділів: БУ "Житлобуд-1", БУ "Житлобуд-2", БУ "Промбуд-5"", БУ "Промбуд-6", БУ "Ковельпромбуд", БУ "Нововолинськпромбуд", БУ "Промжитлобуд", Луцьке управління механізації, СБМУ "Волиньспецбуд", БУ "Оздоббуд", УВТК, ЖКК, дирекцію КП "Волиньбуд".
Як зазначено в п.2 рішення нововиниклі підприємства є правонаступниками структурних підрозділів колективного підприємства в частині майнових і немайнових прав і обов’язків, що відносились до їх повноважень та компетенції у складі КП «Волиньбуд».
Підприємства, що утворилися шляхом поділу, на приміщення гуртожитку, що були їм передані КП "Волиньбуд", набули права власності, зареєструвавши його у Волинському БТІ.
В процесі судового розгляду також встановлено, що частина приміщень - секції гуртожитку по вул.Ковельській, 1 в м.Луцьку перебувають у власності громадян - мешканців гуртожитку.
КП "ЖКК" належну йому частину будівлі по вул.Ковельській, 1 у м.Луцьку площею 4099,4 кв.м. було передано до статутного фонду ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД, що підтверджується додатковою угодою до установчого договору про створення ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД від 18.10.2000р., актом передачі внесків до статутного фонду від 3.10.2000р.
ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД, передані йому до статутного фонду площі у будівлі гуртожитку, відчужило громадянам: 19.02.2007р. було укладено договір купівлі-продажу між ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД і Козак А.Т., Коцюрба С.В., 13.02.2007р. між ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД і Марковською Р.С., 21.02.2007р. між ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД і Білець О.С., Житинською М.Є.16.02.2007р. між ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД і Місюкевич О.А., 14.02.2007р. між ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД і Хомич В.В.
Згідно з поясненнями директора ТзОВ «ЮМ і К»ЛТД всього за договорами купівлі-продажу товариством було відчужено секції гуртожитку 48 фізичним особам, 10 сімей фактично користуються приміщеннями.
Згідно з поясненнями представника ТзОВ «Луцьк-Оздоббуд», на площах, належних товариству, проживає 6 сімей.
Представник ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД в судовому засіданні, посилаючись на те, що громадяни, які є власниками секцій гуртожитку мають бути залучені до участі у розгляді справи як відповідачі, оскільки даний спір безпосередньо зачіпає їх житлові права, заявив клопотання про припинення провадження у справі.
На обґрунтування клопотання ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД посилається також на те, що вилучення у громадян - фізичних осіб секцій гуртожитку, якими вони володіють на підставі договорів купівлі-продажу, можливе лише за умови визнання недійсними укладених з громадянами договорів. Прийняття можливого по даній справі рішення про задоволення позову потягне виникнення обов’язку в громадян повернення у державну власність майна, яке на даний час належить їм, тобто рішення суду може позбавити громадян права власності, тому, на думку ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД, громадяни - власники секцій гуртожитку мають бути залучені до участі у розгляді справи як відповідачі.
З огляду на те, що статтею 1 ГПК України не передбачено право громадян, які не набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, звертатись до господарського суду за захистом своїх прав, то ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД просить провадження у даній справі припинити на підставі п.1 ст.80 ГПК України у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарському суді.
Відповідно до ч.2 ст.48 ЦК УРСР ( прийнятого у 1963р.), чинного на момент укладення спірного договору, ч.2 ст. 216 УК України ( прийнятого у 2003р.) у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Як зазначено в п.2 роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" №3 від 28.04.1978р. угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
При задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків.
Оскільки власниками і користувачами частини приміщень - секцій у гуртожитку є громадяни-фізичні особи, то спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.09.1993р. в частині відчуження гуртожитку №5 по вул.Ковельській, 1 в м.Луцьку, визнання гуртожитку об’єктом державного житлового фонду стосується житлових прав громадян - мешканців гуртожитку.
Окрім того, зміст позовної заяви прокурора свідчить про пред’явлення ним позову також в інтересах громадян - мешканців гуртожитку з метою недопущення порушення їх житлових прав.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що сторонами в судовому процесі відповідно до ст.ст.22, 1 ГПК України можуть бути, юридичні особи, фізичні особи, які у встановленому законом порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, клопотання ТзОВ "ЮМ і К" ЛТД про припинення провадження у справі у зв’язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в господарському суді, підлягає до задоволення, а провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України - припиненню.
Керуючись ст.ст.1, 21, п.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у х в а л и в:
провадження у справі № 01/ 18 –92 п р и п и н и т и.
Головуюча: суддя І.О.Якушева
Судді С.Т.Філатова
А.М.Кравчук