У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року березня місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Іващенко В.В.

Суддів Дяченко Л.О.,

Макарчук Л.В.

При секретарі Фабінській В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,

за апеляційними скаргами представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7

на ухвали Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим  від 02 жовтня 2009 р., від 09 жовтня 2009 р. та від 15 жовтня 2009р.,-

        в с т а н о в и л а :

ухвалою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим  від 02.10.2009 р. заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на будівлі та споруди, що розташовані на земельних ділянках НОМЕР_1 і НОМЕР_2 в СОТ «Коктебель» у м. Феодосії, а також на меблевий інтер’єр та інше обладнання, що знаходиться в будівлях і спорудах, а саме: холодильники імпортні - 3шт., холодильник – вітрина - 1 шт., посудомийна машинка Hair - 1 шт.,  кондиціонери - 3 шт., телевізори – 3шт., пральна машинка Hair – 1шт., побутова техніка: комбайни – 2шт., соковижималка – 1шт., міксер -2шт., посуд, меблі: ліжко-диван – 2шт., стінка - 1шт., дитяча меблі, столи – 6шт., лавка - 6шт., до винесення судом рішення у справі та набрання ним чинності.

Накладено арешт на автомобіль «Dewoо Lanos», державний номер 2285АС, зареєстрований в МРЕВ м. Феодосії на ім'я ОСОБА_6, з забороною його відчуження у будь-який спосіб до набрання ним чинності  рішенням суду.

Зобов’язано ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_8 в доступі до будівель та споруд, що розташовані на земельних ділянках НОМЕР_1 і НОМЕР_2 в  СОТ «Коктебель» у м. Феодосії до набрання ним чинності рішенням суду.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2009 р. внесено виправлення в ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2009 р. та викладено четвертий абзац резолютивної частини у наступній редакції: «Зобовязати ОСОБА_6, що мешкає: АДРЕСА_1, не чинити перешкоди ОСОБА_5, що мешкає: АДРЕСА_2 в доступі до будівель та споруд, що розташовані на земельних ділянках НОМЕР_1, НОМЕР_2 в СОТ «Коктебель» у м. Феодосія, до прийняття судом рішення по справі та вступу його в законну силу».

Ухвалою суду від 15 жовтня 2009 р. заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову повернене заявнику на підставі ч.8 ст. 153 ЦПК України: заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.  

       В апеляційній скарзі на ухвали Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим  від 02 жовтня 2009 р. та від 09 жовтня 2009 р.  представник відповідача ставить питання  про їх скасування та постановлення нової ухвали про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що ухвали винесені за відсутності достатніх правових підстав. Окрім цього, виконання ухвали про накладення арешту  на майно порушує права відповідача, оскільки він є суддею  військового суду і на нього розповсюджується положення закону України «Про статус суддів» щодо недоторканності.

 В апеляційній скарзі  на ухвалу суду від 15 жовтня 2009 р. представник відповідача ставить питання  про її скасування і постановлення нової ухвали  про задоволення заявлених вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема апелянт посилається на те, що у позовні заяві вказана неіснуюча адреса відповідача, попереднє судове засідання було проведене за його відсутності, що позбавило його можливості скористатися своїми правами, тому вважає, що суду необхідно було винести ухвалу про залишення позовної заяви без руху і забезпечити позов шляхом зобов’язання позивача вчинити певні дії, а саме надати всі додатки, на які посилається позивач у своїй позовній заяві та уточненнях до позову, сформулювати позовні вимоги єдиною позовною заявою в новій редакції з врахуванням уточнень та клопотань про зміни та уточнення, сплатити судовий збір та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи відповідно до уточнень позовних вимог, надати відповідачу примірники процесуальних документів поданих до суду та копій документів, долучених до позовної заяви та уточнень.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги  не підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що не забезпечення заявлених вимог  може утруднити або зробити неможливим виконання рішення.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась до суду з позовом про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та просила урахувати інтереси її неповнолітньої дитини. Позивачка не має доступу до спірного майна, що є предметом спору, а відповідач, в розпорядженні якого знаходиться спільне майно, неодноразово погрожував його пошкодити чи знищіти.

Тому залишення позову без його забезпечення ставить реальною загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Таким чином накладення арешту на майно, відповідно до статті 151 Цивільного процесуального кодексу України є необхідним.

За такими обставинами, ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову  є законною і обґрунтованою та має бути залишена без змін.

Судова колегія не приймає до уваги довід апелянта про те, що майно, зазначене в ухвалі суду про забезпечення позову, не може бути арештовано, оскільки він є суддею  військового суду. Положення закону України «Про статус суддів» щодо недоторканності

09.10.2009 р. до суду повторно надійшла заява від ОСОБА_8 про забезпечення позову.

Заяву мотивовано тим, що ухвала суду від 02.10.2009 р. не містить адресів  сторін, у зв’язку з чим їй було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. На підтвердження своїх вимог нею була надана постанова державного виконавця ВДВС від 09.10.2009 р.

У сенсі положень ст.219 ЦПК України питання про внесення виправлень в судове рішення вирішується у судовому засіданні за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи, про що постановляється ухвала.

Так, з матеріалів справи вбачається, що внесені до ухвали суду від 02.10.2009 р. виправлення не змінюють зміст самої ухвали.

15.10.2009 року від ОСОБА_7 - представника відповідача ОСОБА_6- надійшла заява про забезпечення позову, яка містила вимоги про постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, про забезпечення позову шляхом призначення дати проведення попереднього судового засідання та встановлення строку відповідачу на подачу заперечень проти позову, подачу зустрічного позову після усунення недоліків позовної заяви тощо.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що заява ОСОБА_7, про забезпечення позову підлягає поверненню, оскільки подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, а саме не містить причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, вказівки на те чим саме невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та за змістом є скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження у справі.  

Враховуючи, що ухвали суду постановлені з додержанням норм процесуального права, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 312 ЦПК України відхиляє апеляційні скарги.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 312, 314, 315, 319, 323, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати  у цивільних справах,-

у х в а л и л а :

апеляційні скарги представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 - відхилити.

Ухвали Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим  від 02 жовтня 2009 р., від 09 жовтня 2009 р. та  від 15 жовтня 2009р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: