Справа №2-а 234/10

                              П О С Т А Н О В А

                              І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

11 березня  2010 року                                      Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Суддя: Юзьвяк Б.Г.,

при секретарі судового засідання: Свирида М.І.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Рівненській області  про скасування  постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                  В С Т А Н О В И В :

    Позивач посилається на те, що 31 січня 2010 року інспектором ДПС РР ДПС для ОРРЗ було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 31.01.2010 року біля 01 години 15 хвилин по вул..Сурчичі в м.Дубно керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талона що додається до посвідчення, чим порушив п.2.1 ПДР України. За вчинення цього правопорушення на позивача накладено штраф в розмірі 850 гривень.

    Позивач  вважає цю постанову незаконною зі слідуючих підстав. 31 січня 2010 року близько 1 години він дійсно їхав в автомобілі «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1, але в якості пасажира. Автомобілем керував ОСОБА_2. Коли зупинились по пров.Мирогощанський,  ОСОБА_2 пішов до супермаркета «Базарчик», щоб купити цигарки. А ОСОБА_1 не став його чекати і залишивши автомобіль пішов додому пішки. Недалеко від автомобіля його зупинили працівники ДАІ і попросили пред’явити документи, навіть не пояснюючи які. ОСОБА_1 сказав, що документи у нього вдома, поруч на вул..Добролюбова, де він проживає. Тоді працівники ДАІ посадили його в автомобіль, після чого доставили в Дубенський МРВ УМВС України, встановили особу, та освідчили на вживання алкоголю, після чого відпустили додому.

    В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, викладених в позовній заяві. При цьому пояснив, 30 січня 2010 року він затримався на роботі бо в спортшколі, де він працює проводились змагання. Після цього з колегами пішли вечеряти до ресторану «Іква». Оскільки там сиділи до години 24, а автобуси вже не ходили, він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_2, щоб той приїхав, та розвіз їх по домах. Незадовго ОСОБА_2  приїхав автомобілем Фольксваген», який належить ОСОБА_2 на підставі довіреності. В районі «малого базарчика» вийшли з автомобіля його колеги, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а ОСОБА_2 повіз додому ОСОБА_1. Але проїхавши кілька метрів він зупинився, бо забув купити цигарок, для чого пішов в магазин «Базарчик». ОСОБА_1 чуть посидівши, не став чекати ОСОБА_2, оскільки додому йому було рукою подати і залишивши автомобіль пішов додому. Коли відійшов кілька метрів, під’їхали працівники ДАІ і стали вимагати показати документи. Він думав, що вимагають документи про особу і сказав, що вони вдома, а живе він поряд. Тоді його посадили в міліцейський автомобіль і якийсь час возили по місту невідомо для чого, завезли на освідчення в наркодиспарсер, а там відпустили після освідчення. Ніякого протоколу не складали, він нічого не підписував і копії протоколу не вручали йому. А вже поштою 3 лютого 2010 року отримав копію постанови.                                                                                                                                    

Відповідач до суду не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час розгляду справи.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 31 січня 2010 року після 00 годин до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_1 і попросив забрати його автомобілем з ресторану «Іква», бо транспорт вже не ходить. Свідок приїхав до ресторану, забрав ОСОБА_1 та ще ОСОБА_3 і Павелко і повіз їх додому. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли на вул..Сурмичі в районі «малого базарчика», а ОСОБА_2 повіз додому ОСОБА_1. Але повернувши там в пров.Мирогощанський, зупинився біля більярдного залу, бо забув купити цигарок. Тому залишивши в автомобілі ОСОБА_1, сам пішов в магазин. Незадовго повернувшись, побачив, що ОСОБА_1 в автомобілі немає. Телефонував йому кілька раз по мобільному, їздив додому, але

                    2                                                                                 ОСОБА_1 не знайшов. Поїхав шукати його по місту. Поки шукав, його зупиняли працівники ДАІ і запитували, де власник автомобіля, на що ОСОБА_2 пояснив, що керує автомобілем він до дорученню і його відпустили. А пізніше позовнив ОСОБА_1  і розповів що його затримали працівники міліції.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 30.01.210 року, разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4, після змагань, що відбувались в спортшколі пішли повечеряти в ресторан «Іква», де трохи затримались. Оскільки було досить пізно і автобуси не ходили, ОСОБА_1 зателефонував до свого знайомого, ОСОБА_2, щоб той приїхав та розвіз всіх по домівках. Незадовго приїхав автомобілем ОСОБА_2 і порозвозив їх по домах. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли на вул.Сурмичі та пішли додому, а ОСОБА_2 повіз на вул..Добролюбова ОСОБА_1. Вже потім ОСОБА_1 розповів, що його були безпідставно затримали працівники міліції.

Аналогічні пояснення як і свідок ОСОБА_3 дав в судовому засіданні і свідок ОСОБА_4.  

За змістом ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, та в межах повноважень, що передбачені Конституцією, та законами України, обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення    для прийняття рішення.

    Відповідно до змісту ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.    

    Ніяких доказів того, що саме позивач керував автомобілем  біля 1 години 31 січня 2010 року відповідачем не представлено. Протоколу з поясненнями ОСОБА_1 також не представлено. Навпаки як ОСОБА_1, так і троє свідків стверджують, що за ними приїхав водій ОСОБА_2, щоб завезти їх додому і за кермом автомобіля був саме ОСОБА_2 Не наведено ні пояснень правопорушника, ні пояснень свідків, фотографій, що доводили б вину позивача у наведеному правопорушенні. За наведених обставин у відповідача не було ніяких підстав для винесення постанові при відсутності доказів правопорушення, як того вимагає КУпАП.    

Керуючись ст.158-163 КАС України, суд

                             П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Рівненській області  про скасування  постанови по справі про адміністративне правопорушення,     задоволити.

    Скасувати  постанову ВК 067703    від 31.01.2010 року   про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 850 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

    Провадження у  справі про адміністративне правопорушення  закрити.    

    Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд  з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням у 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.

    Постанова також може бути оскаржена і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення постанови.

    У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк, постанова  набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але після цього у 20 денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження не буде подано апеляційної скарги, постанова  набирає законної сили.

    В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили у разі її не скасування судом апеляційної інстанції.  

                                                                              Суддя :