Справа №1-48/10

     В И Р О К

        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2010 року                                                          м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Кузнецовського міського суду Малкова В.В., при секретарі судового засідання Волос І.В.,

за участю:

 прокурора -  Теслюка В.І.,

 потерпілого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кузнецовську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Кузнецовськ Рівненської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого Кузнецовським міським судом Рівненської області 25 листопада 2003 року - за ч.3 ст.357, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України на підставі ст.70 КК України на один рік обмеження волі з встановленням випробування та іспитового строку на один рік, 29 грудня 2004 року - за ч.3 ст.28 ч.5 ст.185, ч.3 ст.185 КК України на підставі ст.ст.70 і 71 КК України на три роки і два місяці позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини особистого майна,  що проживає в АДРЕСА_1,

      у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст.187 КК України,  

 В С Т А Н О В И В:

    08 травня 2008 року приблизно о 00 годин 30 хвилин ОСОБА_2 помітив раніше незнайомого ОСОБА_1, який повертався додому і йшов по тротуарній доріжці поблизу ЗОШ №2 в напрямку від музичної школи до будинку №18/1 мікрорайону Будівельників м.Кузнецовськ Рівненської області. З метою заволодіння чужим майном підсудний ОСОБА_2 наздогнав потерпілого ОСОБА_1 і умисно, раптово вчинив на нього напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, шляхом нанесення удару кулаком правої руки в область щелепи потерпілого з правого боку, спричинивши таким чином тілесні ушкодження у вигляді: забою м’яких тканин обличчя, постравматичної цефалгії, струсу мозку? забою правого скроневого нижньо-щелепового суглобу і правої скулової дуги, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров’я. Внаслідок нанесеного удару потерпілий ОСОБА_1 впав на землю та втратив свідомість. В цей час підсудний ОСОБА_2 заволодів мобільним телефоном, марки „Nokia-5300”, вартістю з урахуванням експлуатаційного зношення 803 (вісімсот три) грн. 65 коп., разом із сім-картою, вартістю 25 грн. 00 коп., витягнувши з передньої кишені джинсів у потерпілого ОСОБА_1, після чого втік з місця події.

    У судовому засіданні підсудний вину визнав частково. Пояснив, що визнає  вчинення крадіжки телефону та завдання потерпілому тілесного ушкодження. Вину у вчиненні нападу на підсудного з метою заволодіння телефоном не визнав, також не визнав, що викрав у потерпілого ОСОБА_1 документи.  Однак пояснив, що 08 травня 2008 року приблизно о 00 годині 30 хвилин на тротуарній доріжці поблизу ЗОШ №2  у м.Кузнецовську з ним зіткнувся плечем раніше незнайомий ОСОБА_1, який був у стані алкогольного сп’яніння. Після цього, як зазначив підсудний, він вдарив долонею правої руки у щелепу потерпілому ОСОБА_1 з правого боку, від чого останній впав на землю. Внаслідок падіння у потерпілого випав на землю мобільний телефон, екран якого засвітився. Скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_1 лежить на землі і не дивиться на підсудного ОСОБА_2, підсудний вирішив викрасти вказаний мобільний телефон. Підсудний ОСОБА_2 підняв мобільний телефон потерпілого і пішов до себе додому. Ідучи додому, підсудний дістав з мобільного телефону сім-карту і викинув її, а викрадений мобільний телефон залишив собі в користуванні. Окрім цього, підсудний ОСОБА_2 зазначав суду, що потерпілого ОСОБА_1 він не наздоганяв і зненацька удару потерпілому не наносив. Підсудний ОСОБА_2 просив суд суворо його не карати, оскільки шкоду, завдану потерпілому злочином, відшкодував у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні дав наступні показання.   08 травня 2008 року приблизно о 00 годині 30 хвилин, провівши своїх друзів до зупинки, він один повертався додому і, йдучи по тротуарній доріжці поблизу ЗОШ №2 в напрямку від музичної школи до будинку №18/1 мікрорайону Будівельників у м.Кузнецовську, почув позаду чиїсь кроки. В цей момент потерпілому був нанесений удар у щелепу з правого боку ззаду. Від цього удару потерпілий ОСОБА_1 упав на землю та втратив свідомість. Через деякий час він піднявся та пішов до себе додому і по дорозі виявив, що з передньої глибокої кишені джинсів, в які він був одягнутий, зник мобільний телефон, марки „Nokia-5300”, із сім-картою. Підсудного потерпілий ОСОБА_1 не бачив, також не бачив і при яких обставинах було викрадено в нього мобільний телефон, оскільки в той час лежав на землі без свідомості. Після того як потерпілий прийшов до свідомості він виявив, що в нього зникли також  документи (паспорт громадянина України, посвідчення про приписку до призовної дільниці), які знаходилися у застібнутій внутрішній лівій кишені куртки. В подальшому приблизно через три тижні вказані документи йому хтось підкинув у поштову скриню. Такі ж показання потерпілий ОСОБА_1 давав і під час досудового слідства та під час проведення судового розгляду у даній справі що підтверджується протоколом очної ставки проведеної між підсудним та потерпілим від 21 травня 2008 року /а.с.18/ та вироком Кузнецовського міського суду постановленого у даній справі 01.09.2008 року. Отже, показання потерпілого ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються з іншими доказами справи.

Окрім показань потерпілого ОСОБА_1, винність підсудного ОСОБА_2 в вчиненні злочину, повністю доведена іншими доказами. Висновок судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 від 27 травня 2008 року №175, зроблений по медичним документам, /а.с.44/ свідчить, що забій м’яких тканин обличчя, посттравматична цефалгія, струс головного мозку?, забій правого скроневого нижньо-щелепового суглобу і правої скулової дуги виникли від дії тупого предмету, можливо від удару кулаком, по терміну можуть відповідати вказаному в обставинах справи 08 травня 2008 року і відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Виникнення цих тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного росту – малоймовірно.

Суд вважає, що фізичне насильство застосоване до потерпілого та зоволодіння чужим майном знаходяться між собою у причинному зв’язку. Наносячи удар потерпілому, підсудний ОСОБА_2 мав намір заволодіти мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_1 При цьому суд погоджується із показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що внаслідок падіння від нанесеного підсудним удару мобільний телефон без стороннього втручання не міг випасти з передньої кишені джинсів.

Показання підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що він наніс удар в обличчя потерпілому ОСОБА_1 долонею правої руки, а також про те, що його умисел на заволодіння мобільним телефоном потерпілого виник лише після того, як він побачив цей мобільний телефон на землі, не підтверджені жодним доказом перевіреним під час судового слідства. Тому суд віднісся критично до цих показань підсудного ОСОБА_2

          При вирішенні питання про обсяг дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, учасники процесу погодились з недоцільністю дослідження доказів, які підтверджують вчинення підсудним злочину за обставин, вказаних у вироку. При цьому учасники процесу завірили суд, що розуміють наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати ці обставини в апеляційному порядку. Сумнівів у добровільності такої згоди та істотності їх позиції у суду немає.

     Таким чином, заслухавши та проаналізувавши показання підсудного, оцінивши досліджені у справі і викладені у вироку докази, у результаті всебічного, повного та об”єктивного їх дослідження, на підставі закону, суд дійшов висновку про те, що дії підсудного слід кваліфікувати як умисний напад з мотивів протиправного заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу - розбій. Винність підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, у судовому засіданні доведена повністю.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують  покарання.

Суд врахував, що злочин, вчинений підсудним ОСОБА_2 є тяжким,  злочин поєднаний з насильством і становить підвищену суспільну небезпеку, часткове визнання підсудним вини а також те, що підсудний раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, а вчинення ним нового умисного тяжкого злочину свідчить про те, що він на шлях виправлення не став та відповідних висновків не зробив.

 Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2, згідно пунктів 1 та 2 ст. 66 КК, є з’явлення його з зізнанням   та добровільне відшкодування завданого потерпілому матеріального збитку.

  Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2, згідно п.1 ст.67 КК, є рецидив злочинів.

     За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. А тому слід призначити підсудному ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті за якою кваліфіковані його дії з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

      Вирішуючи питання про речовий доказ по справі – мобільний телефон марки „Nokia-5300”, суд встановив, що зазначений мобільний телефон повернутий  потерпілому ОСОБА_1 після набрання законної сили попереднім вироком Кузнецовського міського суду постановленим по даній справі 1 вересня 2008 року. Вказаний вирок скасований ухвалою Колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 10.11.2009 року.

       У відповідності із п.3 ст.91 КПК понесені по справі судові витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи на суму 300 (триста) гривень 48 коп. підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2.

       На підставі наведеного та керуючись статтями 321-339 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити на взяття під варту. Допустити негайне виконання вироку в цій частині. Організацію виконання вироку в цій частині покласти на Кузнецовський МВ УМВС України в Рівненській області.

  Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обраховувати з часу взяття його під варту, тобто з 9 лютого 2010 року.

  Понесені у справі судові витрати в сумі 300 (триста) гривень 48 копійок на проведення судово-товарознавчої експертизи стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області.

   Учасники процесу можуть подати апеляцію на вирок до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку, а засуджений ОСОБА_2,- в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий