Справа № 2-2460/10  

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем       України  

25 лютого 2010 року                       м. Одеси  

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:  

Головуючого судді – Гуревського В.К.  

За секретаря            - Кузнецовій Т.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування, -  

в с т а н о в и в:  

  Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Ради опіки та піклування Малиновської районної адміністрації про встановлення піклування над ОСОБА_4 та призначення її піклувальником над ним, обґрунтовуючи це тим, що позивач є рідною бабусею ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження онука його батько ОСОБА_2 залишив сім’ю і з того часу місце перебування його не відоме. У 1995 році шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був розірваний, а у 2003 році дочка позивача ОСОБА_3 виїхала за межі України та до теперішнього часу не поверталась, ніякої турботи сину не надавала, нічим не допомагала в утриманні. З 2003 року онук проживає з заявницею та її сім'єю, він повністю перебуває на її утриманні, своїх батьків фактично не знає.  В ході судового розгляду справи позивач уточнила свої позовні вимоги, додатково просила суд позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, просила розглянути цей додатковий позов разом з позовною заявою про встановлення піклування над ОСОБА_5  

Відповідачі у судове не з’явилися неодноразово, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Третя особа - Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради надав до суду висновок про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав у відношенні ОСОБА_4. В подальшому в судове засідання третя особа не з’явилася. Суд у зв’язку з неявкою відповідачів у судове засідання та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів та третьої особи, що не з’явилися, у порядку заочного розгляду справи.  

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини справи.  

ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, яка змінила прізвище на „Краснянська”, що підтверджує свідоцтво про розірвання шлюбу ОСОБА_2 І-БМ № 337459 від 07.03.1978 року, запис № 458 та витяг із запису акту про шлюб ОСОБА_2 ЕС-І 041928 від 11.08.1973 року за № 24.  

Від цього шлюбу народилась дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтва про народження ІІ-БМ №317996 від 07.08.1974 року, запис № 5316.  

ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на „Назаренко”, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ІІ-БМ № 320659 від 22.04.1978 року, запис № 60.  

ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_9) ОСОБА_11 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджує свідоцтво про розірвання шлюбу Серія СМ № 201067 від 02.08.1995 року.  

Від цього шлюбу 10 лютого 1994 року народився син ОСОБА_4 згідно із свідоцтвом про народження Серія АМ №036957, виданим Відділом РАЦС сектору Буюкань м. Кишинів, актовий запис за № 252 від 15 березня 1994 року, де його батьками зазначені: мати -  ОСОБА_3, батько -  ОСОБА_2.  

Оскільки ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_1, позивача по справі, а ОСОБА_4 є сином ОСОБА_3, вбачається, що ОСОБА_1 є рідною бабусею ОСОБА_4.  

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у 1995 році батько дитини покинув їх та матеріальної допомоги ніколи не надавав, а мати у 2003 році виїхала за кордон і також ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню та утриманню неповнолітнього сина, матеріальної допомоги відповідачі не надають, самоусунувшись від виконання батьківських обов’язків, не цікавляться життям дитини, не проявляють належної уваги, дитина мешкає разом з бабусею, яка займається її вихованням та утриманням.  

У зв’язку з тим, що ОСОБА_3 проживала у ІНФОРМАЦІЯ_3, вона надала згоду на виїзд в Україну її сина ОСОБА_4 зі своєю бабусею ОСОБА_1, що підтверджується заявою від 09.07.2001 року, зареєстровано в реєстрі за № 2461 та довіреністю від 20 липня 2001 року, зареєстровано під № 1942.  

Відповідно до довідки адресно-довідкового бюро ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрованими в ІНФОРМАЦІЯ_4 та Одеській області не значаться.  

ОСОБА_1 звернулася до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначення її піклувальником над онуком.  

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 на вимогу суду Органом опіки та піклування складено 11.12.2009 року висновок з приводу розгляду питання про позбавлення батьківських прав відповідачів та призначення опікуна дитини. За висновком від 11.12.2009 року Органу опіки та піклування, який складено за результатами збору відомостей про батьків, дитину, претендента на статус її опікуна, обстеження житлових умов, тощо, визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначити піклувальником над дитиною ОСОБА_1.  

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про позбавлення батьківських прав відповідачів стосовно їх малолітнього сина.  

Щодо призначення ОСОБА_1 піклувальником на неповнолітнім ОСОБА_4 суд також виходить з того, що дитина мешкає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1. Згідно довідки від 21.04.2009 року та 18.11.2009 року, ОСОБА_1 працює у ВАТ „Укрохрансервіс” з 19.05.2008 року на посаді працівника охорони. Відповідно до характеристик, наданих з  

місця роботи ВАТ „Укрохрансервіс” від 26.05.2009 року та 18.11.2009 року, письмових пояснень спів службовців ОСОБА_1 характеризується задовільно, виховання та утримання дитини здійснює виключно позивач та її сім’я.  

На підставі свідоцтва про право власності ОСОБА_2 ЯЯЯ № 299630 від 06.05.2006 року ОСОБА_1 на праві власності належить квартира під № 122 у будинку під № 13/1 по пров. Генерала Вишневського в м. Одесі, яка розташована на четвертому поверсі, п’ятиповерхового будинку, що складається з двох жилих кімнат: із них одна кімната – 20,9 кв. м., друга кімната – 18,0 кв. м., жила площа квартири 38,9 кв. м., загальна площа квартири 83,1 кв. м.,  згідно технічного паспорту від 08.02.2006 року. Право власності за ОСОБА_1 на означену квартиру зареєстровано в КП „ОМБТІ та РОН” за № 337 в кн. 612пр-17.  

Відповідно до довідки (виписці із домової книги про склад сім’ї та прописці) в зазначеній квартирі разом з ОСОБА_1 проживають та зареєстровані: її чоловік – ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, син – ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 та її онук – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 без реєстрації. Неповнолітній ОСОБА_4 протягом більше шести років перебуває на утриманні ОСОБА_1.  

Відповідно до довідки ОСОБА_2 ІНК № 482262, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, на території України за станом на 11.11.2009 року засудженою (за кримінальними справами) не значиться та в розшуку не перебуває; за станом здоров’я ОСОБА_1 може бути піклувальником, що підтверджує висновок про стан здоров’я громадянина; в Одеському обласному наркологічному диспансері  ОСОБА_1 не значиться (довідка 008871 від 5.11.2009 року). За письмовими заявами ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вони не заперечують проти проживання ОСОБА_4 разом однією сім'єю.  

Згідно довідки від 07.05.2009 року вбачається, що ОСОБА_4 навчається в ОЗОШ І-ІІІ ступенів № 46 м. Одеса у 8-В класі, з довідки № 162 від 18.11.2009 року – у 9-В класі. З письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він бажає вступити до морехідного училища, але без реєстрації та  українського громадянства це не є можливим.  

Істотним для вирішення цього спору є той факт, що Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради визнав обґрунтованою вимогу позивача про позбавлення відповідачів батьківських прав та призначення позивача піклувальником, визнавши, що це відповідатиме інтересам неповнолітньої дитини, її розвитку і вихованню.  

Виходячи з встановлених обставин у справі, суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх обов'язків з належного виховання сина, тому позов про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування над неповнолітнім ОСОБА_4 підлягає задоволенню.  

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини. Такими обов’язками є відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України зобов’язання піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов’язання забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Дії відповідачів щодо оцінки їх фактичного усунення від виховання дитини є неправозгідними відповідно до частини 3 статті 155 Сімейного кодексу України.  

Суд дійшов висновку, що відповідачі вихованням дитини належним чином не займаються, матеріально не утримували, ухиляються від виконання батьківських обов’язків щодо виховання сина, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду.  

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.  

Суд враховує, що перешкод для позивача бути піклувальником дитини не вбачається, при цьому враховується, що перелік таких перешкод за змістом ст. 244 Сімейного кодексу України є вичерпним та поширювальному тлумаченню не підлягає.  

Суд, погоджуючись з висновком органу опіки та піклування, беручи до уваги, що неповнолітня дитина перебуває на утриманні позивача, вважає за можливе встановити над нею піклування, призначивши за ст. 63 ЦК України ОСОБА_1 його опікуном. Також суд має врахувати, що інших близьких родичів у ОСОБА_4, які б бажали та мали здатність здійснювати над ним піклування, не залишилось. При цьому підстав, що можуть слугувати перешкодами призначення позивача піклувальником, визначених у ст. 64 ЦК України, судом не встановлено. ОСОБА_1 повідомлена про права та обов’язки, які в неї виникнуть після встановлення опіки.  

Згідно вимог статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.  

Керуючись ст. ст. 60, 62, 63, 64, 67 Цивільного кодексу України, ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166, 244 Сімейного кодексу України, ст. 10 Закону України „Про охорону дитинства”, ст. ст. 10, 11, 61, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –  

В  И  Р  І  Ш  И  В:  

  Позов ОСОБА_1 - задовольнити.  

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, батьківських прав відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11.  

Встановити піклування над неповнолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11.  

Призначити громадянку України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, піклувальником неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, до досягнення ним повноліття, тобто до 10 лютого 2012 року.  

Після набрання рішенням законної сили, його копію направити Малиновському відділу РАЦС Одеського міського управління юстиції для відома.  

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  СУДДЯ:             В.К.Гуревський