УХВАЛА 2-467/11

24.11.2011 року                        суддя Першотравневого районного суду Донецької області Скудін В.Є.,при секретарі Фаустової Н.Г., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області , ОСОБА_2 , третя особа ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, “Про зняття арешту з нерухомого майна”,-

ВСТАНОВИВ:        

Позивач перебуває із відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 24.11.1984 року.

За час шлюбу ними було нажито нерухоме майно - домоволодіння, площею 793,3 кв. м, та земельна ділянка, площею 0,1789 га, кадастровий № 1423985500:01:000:0232, які знаходяться за адресою:  АДРЕСА_1 . Позивачка вважає,що  майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить подружжю на праві спільної сумісної власності.Право власності на зазначене нерухоме майно набуто 06.06.2008~року її чоловіком ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених

приватним нотаріусом за реєстраційними №№ 4943 і 4944, тобто саме під час перебування у шлюбі з нею. Таким чином, вказане домоволодіння та земельна ділянка, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належать їй і чоловіку –відповідачу по справі, на праві спільної сумісної власності. Їй стало відомо, що державним виконавцем підрозділу примусовою виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області було арештоване вищенаведене нерухоме майно, про що було складено Акт опису й арешту майна від 17.05.2011 р.

Також їй стало відомо, зі слів Відповідача 2 (чоловіка), що 06.06.2008 року між ним та ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”було укладено договір іпотеки № 014/07-208/57-13/1.

За даним договором ОСОБА_2 виступив в якості “Іпотекодавця”, а ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”- в якості “Іпотекодержателя”. За умовами даного договору (п. 1) Іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння, площею 793,3 кв. м, та земельну ділянку, площею 0.1789 га. кадастровий № 1423985500:01:000:0232. які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . в якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором № 014/07-208/57-13 від 04.06.2008 року.

Позивачка вважає, що всупереч діючому законодавству договір іпотеки № 014/07-208/57-13 від 06.06.2008 р. між її чоловіком та ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”був укладений без її нотаріально засвідченої згоди. Так, ст.65_Сімейного Кодексу України встановлено, що на укладення одним із подружжя договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, згода другого з подружжя має бути нотаріально засвідчена.

              Однак, їй стало відомо, що на зазначені вище домоволодіння та земельну ділянку підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області 17 травня 2011 року накладено арешт, згідно акту опису й арешту майна.

Вважає, що арешт накладено неправомірно, всупереч діючому законодавству України.

Наведене майно було арештоване в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 207. виданого 15.01.2010 р. приватним нотаріусом ДНМО Морозовим Є. В. про звернення стягнення шляхом реалізації на

заставлене майно боржника ОСОБА_2 , а саме: домоволодіння, загальною площею 793.3 .кв. м. житловою площею 31.1 кв. м. та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . з метою погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”в розмірі 5156757,65 грн. та нотаріальні витрати 4 850.00 грн., а всього 5161607,65 гри. Однак, як слідує з акту опису й арешту майна від 17.05.2011 р., нерухоме майно - домоволодіння, площею 793,3 кв. м, та земельна ділянка, площею 0,1789 га, кадастровий № 1423985500:01:000:0232, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , описане та арештоване в повному обсязі.

З наведеного вбачається, що було арештовано майно, яке належить на праві сумісної власності не тільки боржникові, а і їй, тобто особі, яка не є боржником за даним виконавчим провадженням.( Хоча позивач є поручителем згідно договору). Тому позивач вважає, що державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Головного районного управління юстиції у м. Донецьку не було проведено встановлених законом дій щодо визначення частки боржника в арештованому майні.

Тому позивач вважає дії відділу державної виконавчої служби Головного управління

юстиції Донецької області у частині опису й арешту нерухомого майна, а саме:

домоволодіння, площею 793,3 кв. м, та земельна ділянка, площею 0,1789 га, кадастровий

№ 1423985500:01:000:0232, які знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 . такими, що порушують її право власності на

частину зазначеного майна.

В судове засідання позивач не з*явилася, причину суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_2 (чоловік позивача) також до суду не прибув, а з адреси де вказано його прописку поштова кореспонденція повернулась з повіткою “Адресат за вказаною адресою не проживає”.

Згідно ст.154 ч.5 ЦПК України, питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.        

Представник відділу державної виконавчої служби за дорученням Бурнашев О.В. позов не визнав і пояснив, що арешт накладено на вказане майно згідно з виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Морозовим Є.В. на підставі реєстру права власності на нерухоме майно на ім*я відповідача ОСОБА_2 . Акт відповідач отримав, про що свідчить його підпис у акті( додається).Якщо її чоловік приховав цей факт, то це не підстави скасовувати арешт. Крім того відносно позивача також відкрите виконавче провадження як на поручителя по кредитному договору і їй копія постанови направлена. Тому вона достовірно знає, про іпотеку. Згідно Закону України “Про виконавче провадження”якщо позивачка вважає, що в арештованому майні є її частка, то вона повинна звернутися до суду про визнання права власності на це майно і про виключення його з акту опису, а не зняття арешту. Просить відмовити їй у позові і скасувати ухвалу суду Першотравневого району від 24.10.2011 року на зупинення продажу арештованого майна.

Представник , третьої особи за дорученням Корягін ОСОБА_3 також повідомив,що позов задоволенню не підлягає, тому,що згідно заяви самої позивачки. На ім*я директора банку, вона усвідомлена , що її чоловік ОСОБА_2 бере кредит на придбання нерухомості, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , а забезпеченням кредиту буде придбана нерухомість.(а.с.35). Крім того згідно її заяви, вона дає згоду на укладення її чоловіком ОСОБА_2  договору про передачу в іпотеку “Райффайзен Банку Аваль”домоволодіння та земельну ділянку розташованих за адресою АДРЕСА_1 , для забезпечення виконання зобов*язань її чоловіка перед банком за кредитним договором.( а.с.36.).Вважає, що позивачка вводить суд в оману. Просить відмовити їй у позові і скасувати ухвалу суду Першотравневого району від 24.10.2011 року на зупинення продажу арештованого майна.

Суд вислухавши представника відділу виконавчої служби, представника треьої особи, дослідивши докази додані до справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України “Про виконавче провадження”особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Але необізнаність позивачки у тому,що без її відома наклали арешт на сумісне майно у вигляді будинку АДРЕСА_2 і земельної ділянки не відповідає дійсності.

Майно було арештоване в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 207, виданого 15.01.2010 р. приватним нотаріусом ДНМО Морозовим Є.В. про звернення стягнення шляхом реалізації на

заставлене майно боржника ОСОБА_2 , а саме: домоволодіння, загальною площею 793.3 .кв. м. житловою площею 31.1 кв. м. та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . з метою погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”в розмірі 5156757,65 грн. та нотаріальні витрати 4 850.00 грн., а всього 5161607,65 гри.

З акту опису й арешту майна від 17.05.2011 р., нерухоме майно - домоволодіння, площею 793,3 кв. м, та земельна ділянка, площею 0,1789 га, кадастровий № 1423985500:01:000:0232, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , описане та арештоване в повному обсязі. Копію Акту ( а.с.17,18) відповідач ОСОБА_2 отримав.

Заява самої позивачки, на ім*я директора банку, свідчить, що вона усвідомлена, що її чоловік ОСОБА_2 , бере кредит на придбання нерухомості, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , а забезпеченням кредиту буде придбана нерухомість.(а.с.35).

А згідно заяви( а.с.36), позивачка дає згоду на укладення її чоловіком ОСОБА_2 договору про передачу в іпотеку “Райффайзен Банку Аваль” домоволодіння те земельну ділянку розташованих за адресою АДРЕСА_2 , для забезпечення виконання зобов*язань її чоловіка перед банком за кредитним договором.

Таким чином право позивачки на власність сумісного майна відділом виконавчої служби не порушено.

                  Згідно ст.154 ч.3 ЦПК України, заходи забеспечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

За заявою позивачки “про забезпечення позову”, Першотравневим судом 24.10.2011 року, було винесено ухвалу про зупинення продажу арештованого майна, та земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі ст.154 ч.3 ЦПК України, та що, право власності позивачки відділом виконавчої служби не порушено і вона письмово дала згоду на укладання договору іпотеки її чоловіком, суд вважає за необхідне скасувати ухвалу від 24.10.2011 року, про що повідомити сторони

Керуючись ст.154 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області , ОСОБА_2 , третя особа

ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, “Про зняття арешту з нерухомого майна”,- відмовити.

Ухвалу Першотравневого районного суду від 24 жовтня 2011 року, про зупинення продажу арештованого майна, та земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .- скасувати.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня її проголошення до апеляційного суду , через Першотравневий районний суд.

Суддя                                                                                В.Є.Скудін

                                               Надруковано в нарадчій кімнаті.