№ 2-405/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2009 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.,

при секретарі Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Криничанська державна нотаріальна контора та ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку удаваним правочином та визнання правочину (договору дарування), який сторони насправді вчинили, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з цим позовом і представник позивачів, обґрунтовуючи позовні вимоги, пояснив, що 18 вересня 2004 року на весілля відповідача позивачки подарували належний їм на праві приватної власності, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, житловий будинок по вул. Шевченка, 33 в с.Аули Криничанського району Дніпропетровської області, але правочин оформили як договір купівлі-продажу, який посвідчили нотаріально. Це відбулося тому, що на час весілля правовстановлюючі документи на будинок ще не були оформлені і подарувати будинок офіційно вони не мали змоги. Тому представник позивачів просить визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської обл., зареєстрованого в реєстрі за № 2881 від 18 жовтня 2005 року, житлового будинку по вул. Шевченка, 33 в с.Аули Криничанського району, укладений між позивачами та відповідачем, а договір дарування житлового будинку по вул. Шевченка, 33 в с.Аули Криничанського району, заключний 18 жовтня 2005 року між позивачками та відповідачем визнати дійсним.

Відповідач позовні вимоги визнав і пояснив, що дійсно на його весілля позивачки подарували йому житловий будинок по вул. Шкільній, 33 в с.Аули Криничанського району, але оформили цей правочин як купівлю-продаж, хоча фактична передача коштів за вказане майне не здійснювалась. Тому він проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа ОСОБА_4 пояснила, що проти задоволення позовних вимог вона не заперечує.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона давно знає сім'ю позивачів і їй достовірно відомо, що відповідач є сином та племінником позивачів і вони йому на весілля подарували житловий будинок по вул. Шкільній, 33 в с.Аули Криничанського району, в яком він і проживає по теперішній час.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що відповідач є родичем позивачів, які на весілля йому подарували будинок по вул. Шкільній, 33 в с.Аули Криничанського району, де він і мешкає по теперішній час.

Оцінивши докази по справі суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки в судовому засіданні встановлено, що правовстановлюючі документи на житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Шевченко, 33 в с.Аули Криничанського району Дніпропетровської області позивачі отримали тільки у вересні 2005 року, як вказано в договорі купівлі-продажу будинку від 18 жовтня 2005 року. Тому на час весілля - 18 вересня 2004 року, позивачі офіційно, у встановленому законом порядку подарувати відповідачеві будинок не мали змоги, але в усній формі на весіллі оголосили про дарування будинку відповідачеві. Наведені обставини обумовлюють висновок суду про направленість волевиявлення позивачів саме на дарування будинку відповідачеві, який вони з об'єктивних причин здійснити не змогли і 18 жовтня 2005 року, після оформлення правовстановлюючих документів на будинок уклали між собою договір купівлі-продажу будинку. Але позивачі, відповідач та свідки стверджують, що кошти за придбаний будинок відповідачем не передавались, а позивачі цих коштів не вимагали і не отримували, тому що фактично будинок відповідачу позивачі подарували. Факт дарування майна визнаний сторонами, що дає суду на підставі ст.235 ЦК України зробити висновок про те, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу будинку є удаваним право чином, який приховав правочин дарування будинку, який сторони насправді вчинили. Тому суд, зважаючи на те, що сторонами фактично дотримані вимоги ст.717 ЦК України, з врахуванням положень ст.235 ЦК України, вважає можливим застосувати до вчиненого сторонами правочину правила договору дарування, визнавши у відповідності із ст. 215 ЦК України недійсним договір купівлі-продажу будинку від 18 жовтня 2005 року. А задоволення позову за правилами ст. 88 ЦПК України покладає на відповідача обов'язок по сплаті судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214, 215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Шевченка, 33 в с.Аули Криничанського району, укладений 18 жовтня 2005 року між продавцями ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_3, посвідчений нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської обл., зареєстрований 18 жовтня 2005 року в реєстрі за № 2881 .

Визнати дійсним договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Шевченка, 33 в с.Аули Криничанського району Дніпропетровської області, укладений 18 жовтня 2005 року між дарувальниками ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і обдарованим ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 192 грн. 11 коп. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 442 грн. 11 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачою її копії до апеляційного суду Дніпропетровської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.