Справа № 2-a-4525/2009p.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2009 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючої судді Кір'якової Н.П.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Маріуполі справу адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2009 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що посадовою особою відділу ОСОБА_2Маріуполя УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області було винесено постанову від 01.05.2009р. серія АН №269302, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень. Просить скасувати зазначену постанову, оскільки вказаного правопорушення не скоювала, а оскаржувану постанову прийнято за відсутності будь-яких доказів вчинення нею правопорушення.

У судове засідання позивачка не з'явилася, надіслала повідомлення про те, що позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити, додатково надала копію оскаржуваної постанови та копію договору оренди транспортного засобу.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав повідомлення щодо розгляду справи за його відсутності, з позовом не згодний.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового, провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення від 01.05.2009р. серія АН №269302 позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля НОМЕР_1, який 25.04.2009 року о 13:27 год. по вул. Купріна у м. Маріуполі рухався зі швидкістю 84 км/г, чим перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/г, чим порушив п.12.4 Правил Дорожнього руху України.

Згідно з договором оренди легкового автомобіля НОМЕР_2 позивачкою було передано громадянину ОСОБА_3.

Відповідно до ст.288 КУпАП, постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правовйх відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері . забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Так, як встановлено судом, протокол про адміністративне правопорушення не складався, хоча фіксування порушення відбулося приладом «Візір» в режимі патрулювання, а не за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер. Між тим ст.14-1КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушення.

 Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості реалізувати передбачені законом права, якими наділена особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, й, зокрема, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.

До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинне бути зафіксоване, оскільки у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС від 13.11.2006р. №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкцію та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень необхідно мати відомості про цих співробітників.

Відповідно до п.п.12.2, 12.3 зазначеної Інструкції визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних автомобілів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень.

Згідно з ч.2 ст.70 КАС України, що визначає належність та допустимість доказів, докази, одержані з порушенням закону, судом до уваги не беруться.

Відповідно до 4.2 ст.71 КАС України, обов'язок доведення правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 01.05.2009р. серія АН №269302 відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню оскільки правопорушення вчинене іншою особою, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, й повинна нести відповідальність за ст.122 ч.1 КУпАП.

На підставі ст.ст.14-1, 280 КУпАП, керуючись ст.10, ст.69 - ст.71, ст.158 - ст.163, ст.167 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 01.05.2009р. серія АН №269302, винесену посадовою особою відділу ДАІ м. Маріуполя УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень -. скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів після її проголошення. Апеляційну скаргу може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про оскарження.