АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-106-Ф/09

Головуючий суду першої інстанції Самойлова О.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

УХВАЛА

28 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді Ломанової Л.О.,

суддів Пономаренко А.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі Арутюнян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1

Заява мотивована порушенням письмового договору про видачу кредиту, укладеного між сторонами 20 лютого 2007 року.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2008 року відмовлено у прийнятті зазначеної заяви з підстав, передбачених статтею 100 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки із заяви та поданих документів вбачається спір про право.

На вказану ухвалу суду представник заявника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані порушенням судом норм процесуального права, якими регулюється видання судового наказу, а також порушенням норм матеріального права.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті заяви, оскільки вимоги заявника ґрунтуються на правочині, який укладений сторонами в письмовій формі, з наданих суду документів про видачу судового наказу не вбачається спору про право.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви та поданих документів вбачається спір про право, оскільки в заяві не зазначений строк кредитного договору.

Враховуючи, що надані ЗАТ КБ «ПриватБанк» на підтвердження своїх вимог документи, не свідчать про наявність спору про право, як і факт не зазначення строку кредитного договору, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали внаслідок порушення судом першої інстанції порядку, встановленого для вирішення питання про видачу судового наказу.

Відповідно до вимог статті 97 Цивільного процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Як вбачається з договору про умови надання споживчого кредиту фізичним особам, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1., всі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з даного договору або в зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню у суді, зазначеному у Заяві (п. 8.5 договору) (а.с. 13, зворот). До заяви про видачу судового наказу не було надано відповідного документу із зазначенням суду, визначеного сторонами договору.

Крім того, договір від 20 лютого 2007 року, на який посилається заявник як на підставу для видачі судового наказу, наданий не в повному обсязі, оскільки у матеріалах справи відсутні складові договору, зазначені у заяві клієнта (а.с. 12), а саме п ам 'ятка клієнта та тарифи.

Наведене свідчить про передчасність висновку суду першої інстанції щодо наявності спору про право без вирішення питань відносно відповідності оформлення заяви вимогам закону та її підсудності.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції був порушений порядок, встановлений для вирішення питання щодо відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, а питання передано на новий розгляд.

Враховуючи, що заява про видачу судового наказу оформлена неналежно, зокрема не зазначені докази, що підтверджують обставини визначення сторонами договору компетентного суду та розмір суми заборгованості, суду першої інстанції має повноваження щодо вирішення питання про залишення позовної заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» без руху.

Відповідно до статей 98 та 121 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що заява про видачу судового наказу оформлена неналежно, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку розгляду безспірної вимоги з договору, який містить умову про стягнення неустойки, процентів та комісії, коли наведені види стягнень належним чином обчислені, про що свідчать додані до заяви документи, суд не повинен відмовляти стягувану у видачі судового наказу.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 312, пунктом 6 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2008 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.