УКРАЇНА  

                  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                            У Х В А Л А  

17 березня 2010 року колегія суддів судової  палати у цивільних  справах Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді   Олексієнка М.М.,

суддів:                          Снітка С.О. Худякова А.М.,

при секретарі судового

засідання: Гаврилюк М.В.,

з участю: позивачки ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, третьої особи – ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2010 року у справі за позовом  ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2009 року ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів в розмірі ј частини всіх видів заробітку на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з навчанням останнього. Посилалась на те, що відповідач працює, отримує доходи та спроможний надавати матеріальну допомогу сину, який цього потребує.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 27 січня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи з 13.12.2009 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2013 року. На користь держави  стягнуто 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній   скарзі ОСОБА_5. просить рішення скасувати і ухвалити нове про стягнення з ОСОБА_6,  аліменти, якраз, в розмірі ј

Справа № 22ц-608/10                                       Головуючий у суді 1 інстанції  Хавронюк О.Л.

Категорія  48                                                     Доповідач – суддя Олексієнко М.М.

частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму з дня досягнення повноліття та до закінчення ним навчання. Вказує  на те, що судом не в повній мірі враховано зібрані та досліджені докази. Зокрема, суд безпідставно врахував стипендію сина, як дохід, оскільки її розмір залежить від результатів рейтингових балів. Не прийняв до уваги всі ті витрати, які несе дитина у зв’язку з навчанням. Це 115,30 грн. плата за гуртожиток, 600 грн. витрати на харчування, 133,64 грн. на проїзд, 200 грн. на придбання канцелярських товарів, 100 грн. на використання додаткової літератури, а всього місячні затрати становлять 1148,94 грн. Крім того, син хоча б раз в рік потребує зміни одягу, а це іще 600 грн. та приблизно, враховуючи його стан здоров`я, використовує 244,01 грн. щомісяця на придбання ліків.

Вислухавши доводи осіб, які з’явились в судове засідання, з’ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, враховуючи наступне.

При визначенні розміру аліментів, які слід стягнути з відповідача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з його навчанням, суд першої інстанції обґрунтовано, з урахуванням положень ст.198, ч.1 ст.199, ст.200 СК України та зібраних у справі доказів, прийшов до висновку, що такий розмір має становити 1/5 частину від заробітку (доходу) платника.  

При цьому, в ч.1 ст.199 цього Кодексу акцентується увага на тому, що матеріальну допомогу батьки зобов’язані надавати у випадку коли така допомога потрібна у зв’язку з навчанням повнолітніх сина, доньки і за умови, що вони можуть її надавати.

Розмір аліментів згідно ст.200 СК України визначається з урахуванням стану здоров`я, матеріального та сімейного стану як платника, так і одержувача аліментів, інші обставини, що мають істотне значення для вирішення питання по суті позовних вимог.

 Судом враховано, що відповідач, виходячи з розміру заробітної плати, яку він отримує, сімейного, матеріального стану, стану здоров`я, в змозі надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, який навчається в Житомирському державному технологічному університеті, у зв’язку з чим потребує такої допомоги.

Відповідно до ст.198 СК України потреба повнолітніх дітей у матеріальній допомозі повинна визначатись згідно з прожитковим мінімумом, встановленим законом. З 01.01.2010 року прожитковий мінімум на одну особу становить 825 грн. Місячній дохід сина складає 577 грн., тому він потребує матеріальної допомоги.

Середній заробіток відповідача, згідно розміру заробітної плати (а.с.22),  становить 2820,37 грн. (2547,15+3093,50=5640,65:2=2820,37). 1/5 частина від заробітної плати складатиме 564,07. До цієї суми слід додати 577,70 грн. стипендії, яку отримує повнолітній син, що дорівнюватиме 1141,77 грн. Витрати, пов’язані з навчанням, які він несе складають 1148,64 грн. Із них 115.30 грн. плата за гуртожиток, 300 грн. на придбання канцелярських товарів та літератури, 133,64 грн. на проїзд, 600 грн. на харчування. Крім того, ОСОБА_4 за станом здоров`я потребує ліків на придбання яких використовує щомісячно 244,01 грн.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, на законність рішення не впливають.

Відповідно до ч.2 ст.202 ЦПК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Суд, при обрахуванні розміру аліментів, врахував матеріальний стан позивачки, яка є мамою, а тому теж зобов’язана утримувати сина, в тому числі надавати допомогу на придбання ліків.

Стипендія – це грошова допомога, яку отримує син сторін, тому суд правомірно врахував її в матеріальний стан. Такий висновок ґрунтується на вимогах п.1 ч.1 ст.182 СК України. У разі зміни матеріального стану особи, на користь якої стягуються аліменти, зацікавлені особи не позбавлені права пред’явити вимогу про зміну розміру аліментів.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст. ст.308, 313, 315, 324 ЦПК України, колегія суддів,

                     у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 січня 2010 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:                                                                                М.М. Олексієнко

Судді:                                                                                             С.О. Снітко

                                                                                                        А.М. Худяков