№2-70/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

27 лютого 2007року Миронівський районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Пархоменко В.М. при секретарі-Овчаренко B.C.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівці  цивільну справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3 до ОСОБА_4про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

В січні 2007року позивачі звернулись до суду з названим позовом,посилаючись на те,що 11 травня 2000 року відповідач був зареєстрований в АДРЕСА_1. В жовтні 2002 року зазначена квартира була приватизована ними без участі відповідача,оскільки він використав своє право на приватизацію.приватизувавши квартиру своїх батьків. В жовтні 2005року відповідач забрав свої речі і перейшов жити в будинок АДРЕСА_2. З того часу відповідач квартирою не користується,послуги по її утриманню не оплачує,хоч оплата проводиться відповідно кількості прописаних у квартирі осіб. У зв»язку з його реєстрацією в квартирі та не бажанням добровільно виписатись вони не мають змоги оформити субсидію по оплаті за комунальні послуги.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1,яка діє за довіреністю ОСОБА_3. та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4,позовні вимоги підтримала і пояснила,що з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 1999року,проживали вони в квартирі АДРЕСА_1. Спірна квартира належала її мамі ОСОБА_3. В 2000році по тій причині,що відповідач не міг працевлаштуватись та з наміром оформити належним чином стосунки за згодою всіх прописаних повнолітніх членів сім»ї відповідач був зареєстрований в цій квартирі. В 2002році квартира була приватизована без участі відповідача,оскільки він не був членом сім»ї

Після цього разом вони прожили до жовтня 2005року, своїх стосунків не оформили, оскільки відповідач став зловживати спиртними напоями,міфж ними виникали сварки,а тому в жовтні 2005року відповідач забрав особисті речі ,документи і переїхав жити в будинокАДРЕСА_2.

Оскільки відповідач з жовтня 2005року в спірній квартирі не проживає,витрат по її утриманню не несе,просить визнати його таким,що втратив право користування квартирою відповідно до ч.2ст.167 ЖК України,як такий що вибув на постійне місце проживання в інше жиле приміщення в тому самому населеному пункті.

Позивачка ОСОБА_2. позовні вимоги підтримала,підтвердила доводи ОСОБА_1.

Відповідач ОСОБА_4. позов не визнав і пояснив,що з 1999року вони жили разом з позивачкою ОСОБА_1,а в 2000році його прописали у спірну квартиру. Раніше вони з нею були у зареєстрвоаному шлюбі, від якого у 1988році у них народилась

дочка ОСОБА_2 .Їх шлюб був розірваний,вони тривалий час разом не жили,а в 1999році знову зійшлись,але позивачка не бажала з ним реєструвати шлюб. В жовтні 2005року після скандалу він залишив сім»ю і перейшов жити до знайомого на АДРЕСА_2, де живе до даного часу.З того часу вони ніяких відносин не підтримують,миритися позивачка не бажає,витрат по утриманню квартири він також не несе. В добровільному порядку виписатись не бажає, оскільки більше йому ніде прописатись.

Заслухавши сторони,свідків,вивчивши письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 1999року і жили в квартирі АДРЕСА_1 в м.Миронівці,де крім них,ще проживали ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Житлове приміщення складається із трьох житлових кімнат,загальна площа квартири становить 63,1 кв.м.

В 2000році зі згоди всіх повнолітніх членів сім»ї відповідач був прописаний у спірній квартирі,де проживав до жовтня 2005року.

В жовтні 2005року після чергового скандалу, що виник на грунті зловживання відповідачем спиртними напоями,відповідач забрав свої речі та документи і перейшов жити в будинок АДРЕСА_2 в м.Миронівці,де проживає до даного часу.

В 2002році квартира АДРЕСА_1 в м.Миронівці була приватизована всіма членами сім»ї,крім ОСОБА_4 ,що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло та технічним паспортом квартири.

З жовтня 2005року відповідач квартирою не користується, свої обов»язки по утриманню квартири,оплаті житлового приміщення та комунальних послуг не виконує. Постійно проживаючи в будинку АДРЕСА_2 в м.Миронівці відповідач квартирою не цікавиться, спроб жити в ній не робив.

Той факт,що відповідач добровільно відмовився від користування житлом і вибув в інше постійне місце проживання стверджує і сам відповідач,підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6., ОСОБА_7,які живуть по сусідству із ОСОБА_1.

Ця обставина також підтверджується актами обстеження від 10.11.2006року.08.08.200броку,14.0б.200броку,що склала комісія заучастю депутата міської ради. Із цих актів вбачається,що на момент перевірки відповідач в квартирі не проживає,спільне господарство з сім»єю не веде.

Згідно ст.167ч2 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім» на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле примізення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім»я,то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім»ї,який вибув,втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Крім того,відповідно до ст.391 ЦК України та ст.48 Закону України « Про власність» власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Будь-яких доводів чи заперечень проти позову відповідач суду не надав

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збіо в дохід держави в розмірі 8грн. 50коп.

На підставі викладеного,ст.167 ЖК України,керуючись ст.ст.10,11,209,212-215 ЦПК України,суд

Вирішив:

позов задовольнити. Визнати ОСОБА_4 таким,що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 в м.Миронівці з дня його вибуття.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,з подачею її копії до апеляційної інстанції,або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України