Справа № 22ц-1030-10р. Головуючий в 1 інстанції:
Лібстер А.С.
Доповідач – Іванова І.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого – Іванової І.П.
суддів: Галан Н.М., Украінцевої Л.Д.
при секретарі – Красносельській Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Начальника центра телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком» - Херсонцева А.О. на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17.11.2009р.
у справі за пазовом ОСОБА_3 до Луганської філії ВАТ «Укртелеком» про визнання дій незаконними,-
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 24.03.2009 року він звернувся до відповідача з проханням надати йому довідку про підтвердження у нього пільгового трудового стажу для призначення пенсії. Відповідач надав йому довідку в якій вказані не всі потрібні йому відомості. Просив суд визнати дії ВАТ «Укртелеком» щодо видачі йому довідки від 15.04.2009 року № 30 частково незаконною та визнати його таким, що працював з 1.07.1991р. по 31.03.1997р. повний робочий день у шкідливих умовах праці.
Рішенням Ленінського рай онного суду м.Луганська від 17.11.2009р. позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано дії ВАТ «Укртелеком» неправомірними в частині видачі ОСОБА_3 довідки від 15.04.2009 року № 30 в тому що він за період з 01.07.1991 року по 20.08.1992 рік виконував шкідливий характер робіт за професією, посадою кабельники-спаювальники, заняті на роботах із спаювання освинцьованих кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками що передбачено Списком № 2 розділу XXIX «Связь», що дає право на пільгову пенсію...».
Визнано ОСОБА_3, таким що працював повний робочий день в Луганській філії ВАТ «Укртелеком» в період з 01.07.1991 року по 31.03.1997 рік, та виконував шкідливий характер робіт по професії, посадою кабельника - спаювальника, зайнятого на праці по спаюванні освинцьованих кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками, що передбачено Списком № 2 розділу ХІХХ «Связь» постанови Кабінету міністрів СРСР від 26.01.1991 року, та надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
В апеляційній скарзі Начальник центра телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком» - Херсонцев А.О. просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 за необґрунтованістю.
На обґрунтування доводів апелянт зазначив, що суд порушив норми матеріального та процесуального права та безпідставно відхилив надані ним докази, порушив його право на об’єктивний розгляд справи.
Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач працював з 01.07.1991р.кабельником-спаювальником шостого розряду, а з 1 квітня 1997р. його переведено електромонтером лінійних споруджень телефонного зв’язку 6 розряду цеху розвитку. В зазначений період позивач виконував шкідливий характер робіт за професією кабельника-спаювальника, що входить до Списку №2 розділу ХХІХ “Связь” та дає право на пільгову пенсію. А тому суд визнав, що ОСОБА_3 працював повний робочий день в Луганській філії ВАТ “Укртелеком” зі шкідливими умовами праці.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, крім того судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Вказане є підставами для скасування суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, як передбачено ч.1ст.309 ЦПК України.
Згідно ч.1ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Звертаючись у липні 2009р. з позовом до суду, ОСОБА_3 вказав, що 24 березня 2009р. він просив відповідача надати йому довідку для призначення пільгової пенсії. В той же час, як пояснив позивач при розгляді апеляції, право у нього на пільгову пенсію виникає у квітні 2010р. при підтвердженні стажу роботи у шкідливих умовах праці.
Стосовно ст.7 Закону України “Про пенсійне забезпечення”(далі Закон) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Згідно ст.81 Закону призначення пенсії і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
ОСОБА_3 пояснив, що довідку, яку йому видано відповідачем 15.04.09р. він до Пенсійного Фонду не надавав. А тому висновок Пенсійного фонду про наявність підстав для призначення позивачу пільгової пенсії ще не зроблено.
Застосування судом першої інстанції при вирішення спору ст.97,ст.103 КЗпП України є безпідставним, оскільки вказані норми регулюють тільки оплату праці. В даному випадку спор не стосується оплати праці.
Вказуючи у спірній довідці період роботи ОСОБА_3 у шкідливих умовах праці з 1.07.1991р. по 20.08.1992р., відповідач правильно виходив з вимог діючого законодавства.
До набрання чинності (21.08.1992р.) Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р.№442, якою було затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі Порядок), достатньо було щоб професія, посада, яку виконував робітник, значилась у Списку №1 чи №2, і робітник, при конкретному стажу, мав право на пільгову пенсію.
З 21 серпня 1992р. відповідно до Порядку необхідно було провести атестацію робочих місць за умовами праці.
Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві у 1993р. було проведено атестацію робочих місць (а.с.23-28) та встановлено, що тривалість дії шкідливих факторів для кабельників – спаювальників, зайнятих на роботах із спаювання освинцьованих кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками складає 50,3% за зміну.
Згідно п.11 Порядку контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.
Відповідачу Управлінням праці та зайнятості населення 26.07.1996р. за результатами експертизи якості атестації, проведеної у 1993р. зроблено Припис №69/06-462 про те, що визнання пільгового стажу, тривалість дії шкідливого фактору за зміну для кабельників – спаювальників, зайнятих на роботах із спаювання освинцьованих кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками повинна складати не менш 80% робочого часу за зміну. Цей Припис відповідає п.6.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці.
На підставі Припису Луганська телефонна мережа своїм наказом №54 від 27.03.1997р. внесла зміни до наказу №105 від 29.11.1993р., якими не було підтверджено пенсійне забезпечення кабельників – спаювальників, зайнятих на роботах із спаювання освинцьованих кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками за Списком №2, оскільки тривалість дії шкідливого фактору за вказаною професією складає тільки 50,3% робочого часу. Наказ №54 від 27.03.1997р. скасовано або змінено не було.
Крім того, як роз’яснено в Листі Міністерства праці та соціальної політики України N 01-3/2586-02-6 від 16.12.99 “Про порядок обчислення стажу роботи для призначення пільгових пенсій за результатами атестації робочих місць” якщо ж атестація з 01.08.92 взагалі не проведена чи за результатами атестації, вперше проведеної після 31.07.97, право не підтвердилось, то до пільгового стажу зараховуються лише період роботи до 01.08.92, тобто до дати введення в дію зазначеного Порядку.
З огляду наведеного, відповідач видав довідку ОСОБА_3, яка відповідає дійсності, тому підстав для визнання дій ВАТ «Укртелеком» неправомірними не вбачається.
Висновки суду першої інстанції про визнання за ОСОБА_3. права на пенсію за віком на пільгових умовах не відповідають закону, оскільки передбачено інший порядок призначення такої пенсії.
Крім того, визнавши ОСОБА_3 таким, що працював повний робочий день в Луганської філії ВАТ “Укртелеком” в період з 01.07.1991 року по 31.03.1997 рік, та виконував шкідливий характер робіт по професії, посадою кабельника - спаювальника, зайнятого на праці по спаюванні освинцьованих кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками, суд не взяв до уваги, що в зазначений період ОСОБА_3 працював в Луганської міської телефонної мережі, як вбачається з його трудової книжки (а.с.8-12) Реорганізація підприємства пройшла 01.07.1998р.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі викладеного, позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 7,81 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р.№442, п.2ч.1ст.307, ч.1ст.309, ч.2ст.314, ст.316 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Начальника центра телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком» - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17.11.2009р. скасувати.
У позові ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: