Справа № 22-9075\2008

Головуючий у 1 інстанції Березкіна О.В.

Категорія 37 Доповідач Молчанов C.I.

УХВАЛА

Іменем України

12 січня 2009 року. Апеляційний суд Донецької області

у складі: Головуючого Молчанова С.І., суддів, Звягінцевої О.М., Олєйникової Л.С. при секретарі Лєдовській О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 19.11.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири та на спадщину.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_4, які просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду, пояснення відповідачки ОСОБА_2, яка просила залишити рішення суду без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи

ВСТАНОВИВ:

У апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Єнакіївського міського суду від 19.11.2008 року, яким частково задоволені вимоги позивачки.

Суд визнав за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1\3 частини квартири у АДРЕСА_1 як спадщину.

У скарзі зазначала, що суд неповно з, ясував обставини справи. При житті її чоловіка ОСОБА_3 вони купили за сумісні гроші квартиру у АДРЕСА_1 оформили квартиру на ім., я чоловіка. Вона постійно проживала у цій квартирі, де зареєстрована, прийняла спадщину, їй належить 1\6 частка спадщини.

Крім того, їй належить 1\2 частина квартири, як дружині померлого, з яким шлюб зареєстровано 2.03.2001 року, а фактично проживала як дружина з 1989 року, про що є рішення Єнакієвського суду від 8.08.2008

року. Вважає, щи має право на 2\3 частини квартири, що суд не прийняв до уваги при вирішенні справи, визнав право власності на спадщину за нею лише на 1\6 частину, що порушує її законні права.

Суд порушив вимоги матеріального і процесуального права, неправильно застосував законодавство про спадщину, порушив права сторін, просила рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Письмового пояснення на апеляційну скаргу відповідачка не надала.

Судом першої інстанції встановлено, що у вересні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про право власності на частину будинку і на спадщину. Зазначала, що з 1989 року проживала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3, про що є рішення суду від 8.08.2008 року.

Під час сумісного проживання вони купили квартиру у АДРЕСА_1 на їм'я ОСОБА_3, з яким шлюб було зареєстровано 2.03.2001 року, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позивачка вважає, що вона є власником 1\2 частки квартири, як дружина спадкодавця, а 1\6 квартира належить їй на праві спадщини, так як є дві дочки спадкодавця, спадкоємці за законом, просила визнати за нею право власності на 2\3 частини квартири.

Відповідачка прийняла спадщину, а дочка спадкодавця ОСОБА_5. відмовилися від спадщини на користь сестри ОСОБА_2., інших спадкоємців немає, тому вона просила суд визнати за нею право власності на 2\3 частини квартири.

Рішенням Єнакіївського міського суду від 19.11.2008 року позов частково задоволено. Суд визнав за позивачкою право власності у порядку спадкування на 1\3 частину квартири за вказаною адресою. У іншій частині позову відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду не підлягає скасуванню з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх

вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови "Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Вирішуючи позов по суті, суд першої інстанції виконав вимоги матеріального та процесуального права, що відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер спадкодавець ОСОБА_3, після смерті якого залишилася спадщина у вигляду квартири у АДРЕСА_1

Спадкоємцями на спадщину є дружина померлого позивачка ОСОБА_1., дочка ОСОБА_5, яка відмовилася у встановленому порядку від спадщини на користь іншої дочки спадкодавця відповідачки ОСОБА_2.

Позивачка наполягала на тому, що вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, а крім того, вона є власником 1\2 частини квартири, яку купили з спадкодавцем під час сумісного проживання у фактичному шлюбі у 1998 році, зареєстрували право власності на чоловіка.

їй належить право власності на 1\2 частину квартири, так як вони із спадкодавцем проживали у фактичних шлюбних відносинах з 1989 року, про що є рішення суду від 8.08.2008 року. Крім того вона має право на 1\6 частку квартири, як спадщину, а усього їй належить 2\3 частини квартири, про що просила ухвалити рішення суду.

Суд встановив, що вказана квартира належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 9.12.1998 року. \ а.с. 31 \.

Спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. \ а.с. 7 \. Після його смерті спадкоємцями є позивачка, як дружина, і дві дочки. Але дочка ОСОБА_5 у нотаріуса відмовилася від своєї частини спадщини на користь сестри ОСОБА_2., яка є спадкоємцем 2\3 частин квартири. \ а.с. 22 \.

Позивачка не має права на частину квартири на праві власності, рішення суду від 8.08.2008 року \ а.с. 42 \, не дає права позивачці на визнання за нею права власності на 1\2 частини квартири, так як квартира куплена у 1998 році.

Згідно вимог ст. 24 КЗШС УСРС \ який діяв на момент купівлі продажу квартири/, майно, що належало кожному з подружжя до одруження, є власністю кожного з них.

Доказів про те, що позивачка є власником частини квартири, суду позивачка не надала.

Сторони є спадкоємцями частини спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, тому суд правильно вирішив спір, визнав за позивачкою частку спадщини на праві власності.

Апеляційний суд вважає можливим погодитися з висновками суду першої інстанції. Суд додержався вимог матеріального і процесуального права, правильно вирішив справу. Тому постановлене рішення є законним і не підлягає скасуванню.

Доводи у скарзі про те, що позивачка має право власності на 1\2 частину квартири, що суд не прийняв до уваги при вирішенні спору, оцінені судом у сукупності з іншими доказами, суд обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду від 19.11.2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.