АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Нагорняка В.А.
суддів: Мартьянової Л.І., Пащенко Л.В.
при секретарі: Торбасюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
заслухавши доповідача, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, в якому зазначила, що 27 червня 2009 року згідно договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Стеблюк Н.В. 27 червня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1022, позивачка купила у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1. Вселившись в дану квартиру, позивачка дізналась про те, що в ній зареєстрований відповідач – ОСОБА_1 У зв'язку з чим була змушена звернутись до суду із позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів. Просила суд усунути перешкоди в користуванні належною їй на праві приватної власності квартирою.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати. Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з’ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи. Суд повинен кожен доказ проаналізувати, оцінити його достовірність та допустимість.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Матеріалами справи встановлено, що 27 червня 2009 року згідно договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Стеблюк Н.В. 27 червня 2009 року зареєстрованого в реєстрі за № 1022, позивачка ОСОБА_2 купила у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1
Відповідно до довідки комунального підприємства ЖЕК № 15 за № 4898 відповідач ОСОБА_1 станом на 01серпня 2009 року і по сьогоднішній день зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, тобто в квартирі, яка належить позивачці ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Ст. 317 ЦК передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року за № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" зазначено, що відповідно до ст. 107 ЖК Української РСР наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач у зазначеній вище квартирі не проживає, плату за комунальні та інші послуги не сплачує, не є членом сім'ї позивачки.
У даному випадку порушуються права позивачки, як власника, володіти, користуватися і розпоряджатися належною їй квартирою на праві приватної власності на власний розсуд.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2009 року відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2009 року залишити без змін.
Протягом двох місяців з дня проголошення ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: