П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року                                                                      м. Сімферополь

      Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2010 року, якою

ОСОБА_1,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополя, не працюючий, проживаючий АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч.1, 130 ч.2 КпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення керування транспортними засобами на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу,

                            ВСТАНОВИВ:

           Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11 січня 2010 року, близько 2 год. 20 хв., на проспекті Перемоги в м. Сімферополі керував транспортним засобом «Опель», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у стані наркотичного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

           Крім того, ОСОБА_1, який раніше протягом року (11 січня 2010 року) вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, знову 17 січня 2010 року, близько 17 год. 50 хв., на 688 км. автодороги Харків – Сімферополь – Ялта керував транспортним засобом «Опель», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками сп’яніння і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду і закриття провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому не заперечуючи відмови від проходження огляду на стан сп’яніння, ОСОБА_1 посилається на відсутність достовірних доказів перебування ним у стані сп’яніння.

           Також ОСОБА_1 в апеляційній скарзі ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з посиланням на поважність причини його пропуску через несвоєчасне отримання ним копії оскаржуваної постанови.

           Перевіривши доводи клопотання ОСОБА_1, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження – поновленню з таких підстав.

           Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

           Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні 2 лютого 2010 року і копію постанови суду ним було отримано тільки 23 лютого 2010 року, про що свідчить його заява з розпискою, у зв’язку з чим суд вважає за можливе поновити йому строк на подачу апеляційної скарги, як пропущений з поважних причин.

              Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складів правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.1, 130 ч.2 КУпАП.

      Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 11 січня 2010 року, ОСОБА_1 11 січня 2010 року, близько 2 год. 20 хв., на проспекті Перемоги в м. Сімферополі керував транспортним засобом «Опель», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перебування у стані наркотичного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп’яніння встановлено за наслідками медичного огляду у Кримській Республіканській установі «Наркологічний диспансер» (а.с.1).

              Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану сп’яніння, при медичному огляді ОСОБА_1 11 січня 2010 року, близько 3 год. 20 хв., у вищезазначеному медичному закладі встановлено перебування ним у стані наркотичного сп’яніння (а.с. 3).

              Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, останній не заперечував проти проходження огляду на стан сп’яніння у медичному закладі на вимогу працівників ДАІ (а.с.2).  

              Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17 січня 2010 року, ОСОБА_1 раніше протягом року (11 січня 2010 року) вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, знову 17 січня 2010 року, близько 17 год. 50 хв., на 688 км. автодороги Харків – Сімферополь – Ялта керував транспортним засобом «Опель», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками сп’яніння (порушення мови, запах алкоголю з рота) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння із застосуванням індикаторної трубки «Контроль тверезості» і від огляду в медичному закладі  відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП (а.с.8).

              Як вбачається із пояснень свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння із застосуванням індикаторної трубки «Контроль тверезості» і в медичному закладі (а.с. 10,11).

              Крім того, у власних поясненнях, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення,   ОСОБА_1  не заперечував вживання ним алкогольних напоїв перед зупиненням його працівниками ДАІ, а також пояснив, що відмовляється від проходження огляду на стан сп’яніння як із застосуванням трубки «Контроль тверезості», так і в медичному закладі, оскільки визнає вину у вчиненому (а.с.9).

              Доводи ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи достовірних доказів про наявність в його діях складу правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.1, 130 ч.2 КУпАП, не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються сукупністю вищенаведених доказів, які узгоджуються між собою.

             Ставити під сумнів ці докази підстав немає.

             За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду за наведеними ОСОБА_1 доводами не вбачається.

              Враховуючи вищенаведені обставини, суд обґрунтовано дійшов висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 ч.1 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння, а також ст.130 ч.2 КУпАП, відмова особи, яка кернує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, особою, яка  повторно протягом року вчинила дії, передбачені ст. 130 ч.1 КУпАП.

              Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом при накладенні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами враховано як характер вчиненого правопорушення, так і особу порушника, і стягнення обрано з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП.

  Таким чином не вбачається підстав вважати накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суворим та таким, що обрано без урахування всіх обставин в справі і даних про його особу.

             На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

                                                                ПОСТАНОВИВ:

               Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2010 року.

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

               Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст.ст. 130 ч.1, 130 ч.2 КУпАП, залишити без зміни.

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

               Суддя                                                   Бондарєв В.К.