Справа №2а-11292/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
«17» березня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
при секретарі - Рачкові О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеської залізниці до державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення №107 від 18.08.2009року та припису №10/15-2123 від 18.08.2009року.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Адміністративний позов Одеської залізниці до державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №107 від 18.08.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині стягнення в доход державного бюджету код 21081100, Заводського району, р/р 31118106700003, УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096 у розмірі 3323 грн. 54 коп. та в доход державного бюджету штраф код 21081100, Заводського району, р/р 31118106700003, УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096 у розмірі 6647 грн. 08 коп.
3. Скасувати припис №10/15-2123 від 18.08.2009 року про виконання законних вимог щодо усунення порушення державної дисципліни цін в частині вимоги усунути застосування цін (тарифів) станцією Миколаїв-Вантажний на послуги оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії, які не передбачені «Збірником на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послугами» затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 року №317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 року №340/16356 та суперечать наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 «Правила оформлення провізних документів».
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Бутенко А.В.
Справа №2а-11292/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» березня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
при секретарі - Рачкові О.І.,
за участю сторін:
представник позивача - Карпенко І.В. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеської залізниці до державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення №107 від 18.08.2009року та припису №10/15-2123 від 18.08.2009року.
В С Т А Н О В И В :
З позовом до суду звернулась Одеська залізниця до державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про скасування рішення №107 від 18.08.2009року та припису №10/15-2123 від 18.08.2009року, обґрунтувавши їх тим, що 18.08.2009 року ДІ з контролю за цінами в Миколаївській області прийняла рішення №107 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припис від 18.08.2009 року №10/15-2123 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін. Рішення прийняте на підставі матеріалів перевірки станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці. Зазначена перевірка проводилась з 20.07.2009 року по 12.08.2009 року, за її наслідками складено акт №147 від 12.08.2009 року. Однак, представник позивача вважає, що зазначене рішення та припис необґрунтований, винесений за відсутності факту порушення державної дисципліни цін шляхом застосування вільних тарифів на послуги, що не відповідають вимогам ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області необґрунтовано застосовані штрафні санкції за підвищену плату за користування вагонами у разі виявлених пошкоджень на суму 5724,98 грн., з якими позивач не погоджується, оскільки під час здавання Миколаївським морським портом порожніх вагонів на визначених для цього коліях договором між Одеською залізницею та ДП «ММТП» про обробку вагонів з вантажами, оглядачі вагонів ВЧД-11 перевіркою технічного стану виявляють, що вагони мають пошкодження з вини вантажовласника. П.8 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласником відповідно до п.12 розділу ІІ цих Правил «Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника» . Закінченням часу затримки вагону є час виходу вагона з ремонту, який зазначається у повідомленні про приймання вантажних вагонів з ремонту форми ВУ -36М працівниками ВЧД-11, що вручається черговій по станції. Також, виявлено, застосування ставок за користування вагонами в завищеному розмірі , в результаті чого залізниця необґрунтовано отримало виручку у розмірі 274 грн. 44 коп. Одеська залізниця не погоджується з цим порушенням, оскільки, зазначена сума нарахована з урахуванням ПДВ. Плата за користування вагонами нарахована без ПДВ згідно закону України «Про транзит вантажів». Працівниками інспекції виявлено безпідставне завищення збору за зберігання вантажу у вагонах , у результаті чого залізницею необґрунтовано отримано виручку у розмірі 123,60 грн. Позивач також не погоджується з вказаною сумою, оскільки за зберігання вантажу у вагоні №9550986 було стягнено по накопичувальній картці №14123372 у розмірі 503,70 грн. без ПДВ, а не у розмірі 603,70 грн. без ПДВ, як зазначено у додатку №3 до Акту перевірки №147. Також відповідачем безпідставно нарахована плата за оформлення внутрішнього транзитного документу, з яким позивач не погоджується. Збір за оформлення ВТД стягувався відповідно до вказівки Державної адміністрації залізничного транспорту України від 17.02.2004 року №000357/ЦМ та Наказу Державної митної служби України №865 від 12.12.2003 року На підставі вищевикладеного, представник позивача просила скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №107 від 18.08.2009року та припису №10/15-2123 від 18.08.2009року.
04.03.2010 року позивач надав до суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України позивач має право на відшкодування за час фактичного перебування пошкодженого з вини вантажовласника вагона в ремонті, плати, які Одеська залізниця отримала б за користування вагонами у разі, якби вони були у справному стані. Позивач вказує, що з додатку №1 до акту перевірки вбачається, що залізниця здійснювала розрахунок часу користування вагонами шляхом складання часу, протягом якого вагон знаходився у вантажоодержувача, та фактичного часу, протягом якого вагон знаходився в ремонті. Однак, відповідно до п.22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 №113, під час розрахунку залізниця повинна була враховувати не фактичний час, протягом якого вагон знаходився на ремонті в депо, а нормативний час, що визначений у додатку №9 до п.22 Правил користування вагонами і контейнерами “Норми простою вантажних вагонів у деповському, капітальному ремонті та технічному обслуговуванні з відчепленням”. Таким чином, залізницею було зроблено контррозрахунок нарахованої Відповідачем необґрунтовано отриманої залізницею суми виручки як збір за користування вагонами за перевіряємий період, відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил, згідно з яким залізниця недоотримала 2936,44 грн. від вантажовласника. Позивач не погоджується з нарахованою відповідачем необґрунтовано отриманою сумою виручки у розмірі 274,44 грн. за збір за користування вагонами, у зв’язку з тим, що зазначена сума нарахована з ПДВ (45,74 грн.), що суперечить п. 5.15 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, відповідно до якого звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки послуг з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень під митним режимом транзиту територією України. У поясненнях позивач також зазначає, що пунктом 26 розділу І “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України”, затвердженого наказом Мінтрансу від 15.11.1999 № 551, передбачено, що розрахунки за роботи й послуги, пов’язані з перевезенням вантажів і пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, проводиться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству. Отже, надання залізницею послуги з оформлення ВТД та його електронної копії за вільним тарифом цілком відповідає чинному законодавству і не містить порушення державної дисципліни цін. А вилучення у Позивача 338,40 грн. в якості необґрунтовано одержаної суми виручки, а також штрафних санкцій у подвійному розмірі, є протиправним та безпідставним, вчиненим за відсутністю факту правопорушення з боку Позивача.
В судовому засіданні 17.03.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
07.10.2009 року від відповідача на адресу суду надійшло заперечення, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, зазначивши, що позивачем було порушено вимоги “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України”, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 № 551 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Міністерством юстиції України від 01.12.99 №828/4127, та “Збірника на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язаних з ними послуги”, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 №340/16356, а також в порушення п.22 розд. VI наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.02.99 №113 “Про затвердження Правил користування вагонами і контейнерами” позивачем перевищено нормативний час перебування пошкодженого вагона в ремонті, за який стягується плата за користування вагонами. Перевіркою встановлено, що після отримання повідомлення підприємства про повернення вагонів, складання відомості плати за користування вагонами та передачі її в ТехПД Станція визначає, що повернутий вагон має пошкодження з вини вантажовласника, яке потребує ремонту. При цьому, складається додаткова відомість плати за користування вагонами, в якій зазначається загальний час користування вагонами. Розрахунок плати за користування вагонами в цьому випадку здійснюється як різниця між платою за загальний час та платою за час утримання вагонів у вантажовласника. В зв’язку з тим, що вартість плати за користування вагонами передбачає диференційований підхід в сторону збільшення (при збільшені загального часу збільшується вартість однієї години використання вагонів) Станція в порушення наказів Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.07.2008 року №818 та від 23.03.2009 року №317, необґрунтовано стягує з вантажовласника підвищену плату за зазначену послугу. Крім того, станцією перевищено нормативний час перебування пошкодженого вагона в ремонті, за який стягується плата за користування вагонами. Також, відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.02.1999 року №113, згідно телеграми Державної адміністрації залізничного транспорту України від 29.11.2007 року №ЦЗМ – 14/2007 та 24.12.2008 року №ЦЗМ-14/2613 ставка за користування цистерною встановленого у розмірі 0,83 швейцарських франка за годину та 0,78 швейцарських франка за годину при користуванні напіввагонами. В порушення зазначених нормативних актів Станцією необґрунтовано застосовано ставку у розмірі 1,0 швейцарський франк за годину при користуванні цистерною та 0,80 швейцарських франка за годину при користуванні напіввагонами. Крім того, за кожне оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії станцією Миколаїв стягувалась плата в розмірі 70,50 грн. ( без ПДВ), що не передбачено зазначеним збірником. В порушення розділу 2 п.2.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги та коефіцієнтів, що застосовуються безпідставно завищило збір за зберігання вантажів у вагонах, за рахунок чого отримало необґрунтовану виручку у розмірі 123,60 грн. Враховуючи вищевикладене державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області просила відмовити в задоволені позову.
На адресу суду 25.11.2009 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, у зв’язку з обмеженим бюджетним фінансуванням (а.с.46).
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 (із змінами та доповненнями) державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. Держцінінспекція має територіальні органи – державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.
Відповідач, відповідно до ст.ст.13,14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03 грудня 1990р. №507-XII (зі змінами та доповненнями) здійснює повноваження щодо встановлення порушень законодавства про застосування цін та тарифів й притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності, а тому на підставі положень п.1 ч.1 ст.17 КАС України зазначений публічно-правовий спір відноситься до адміністративної юрисдикції.
Судом встановлено, що 12.08.2009 року співробітниками Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області була проведена планова перевірка відокремленого структурного підрозділу станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці, за результатами якої Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області складено акт №147 з додатками (а.с.9-16). Як вбачається з копії акту №147, при наданні послуг станцією Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці порушено вимоги “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України”, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Міністерством юстиції України від 01.12.1999 №828/4127, та “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги”(далі Збірника тарифів від 26.03.2009), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 №340/16356, наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 “Правила оформлення провізних документів” та встановлено: необґрунтоване стягнення з вантажовласника підвищеної плати за користування вагонами у разі виявлених пошкоджень, у результаті чого було безпідставно стягнуто 5 724,98 грн. (а.с.12); застосування ставок за користування вагонами в завищеному розмірі, в результаті чого залізницею необґрунтовано отримано виручку у розмірі 274, 44 грн.(а.с.14); безпідставне завищення збору за зберігання вантажу у вагонах, у результаті чого залізницею необґрунтовано отримано виручку у розмірі 123,60 грн. (а.с.15) та безпідставно нарахована плата за оформлення ВТД (внутрішнього транзитного документу), за рахунок чого станцією було необґрунтовано отримано виручку у розмірі 338,40 грн. (а.с.16) Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки склала 6461,42 грн.
За результатами перевірки та на підставі акту перевірки, заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 107 від 18.08.2009 року (а.с.7) шляхом вилучення у Одеської залізниці в доход державного бюджету на код 21081100, Заводського району р/р 31118106700003 – 6 295 грн.; у доход державного бюджету штраф на код 21081100, Заводського району р/р 31118106700003 – 12 590 грн. (Одержувач коштів - УДК у Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПО 23626096). Також було винесено припис №10/15-2123 від 18.08.2009 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін (а.с.8).
Судом також встановлено, що дійсно, під час здавання Миколаївським морським портом порожніх вагонів на визначених для цього коліях договором між Одеською залізницею та ДП “ММТП” про обробку вагонів з вантажами, оглядачами вагонів ВЧД-11 перевіркою технічного стану вагонів було виявлено, що вагони мають пошкодження з вини вантажовласника. Випадок пошкодження оформлюють актом про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25М та актом загальної форми ГУ-23, які підписуються представником залізниці і власником під’їзної колії. Одночасно працівником ВЧД-11 оформляється Повідомлення на ремонт або технічне обслуговування вагона ф. ВУ-23, в якому зазначається необхідність подачі пошкодженого вагону на колії ППВ (пункт підготовки вагонів) для виконання ремонту. При цьому складається додаткова відомість плати за користування вагонами, в якій зазначається загальний час користування вагонами (час утримання у вантажовласника та час ремонту). Дане повідомлення вручається під підпис черговій по станції.
Пунктом 8 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласником відповідно до пункту 12 розділу ІІ цих Правил, а саме загальний час, за який вноситься вантажовласником, плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Ставки плати за користування вантажними вагонами Укрзалізниці встановлені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.07.2008 № 818, а також з урахуванням змін до Збірника тарифів від 26.03.2009, в якому передбачено, що у разі знаходження вагону у користуванні понад 44 годин – за кожну наступну годину знаходження у користуванні нараховується плата у розмірі 16 грн. за 1 вагон.
Аналіз наведених норм законодавства, а також додатку №1 (а.с.12) до акту перевірки від 12.08.2009 №147 свідчить про те, що відповідачем в кожному випадку перевищення нормативного часу знаходження вагону в ремонті (нормативний час перебування пошкодженого вагона в ремонті передбачено Додатком 9 до п.22 Правил користування вагонами і контейнерами) помилково застосовувався розмір ставки 16 грн.
Відповідно до п.22 Правил під час розрахунку позивачем необхідно було враховувати не фактичний час, протягом якого вагон знаходився на ремонті в депо, а нормативний час, що визначений у додатку №9 до п.22 Правил користування вагонами і контейнерами "Норми простою вантажних вагонів у деповському, капітальному ремонті та технічному обслуговуванні з відчепленням”. Таким чином, суд встановив, що позивачем в порушення вимог “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України”, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 № 551 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Міністерством юстиції України від 01.12.99 №828/4127, та Збірника тарифів від 26.03.2009 було стягнено підвищену плату за користування вагонами у разі виявлених пошкоджень, але не 5724,98 грн., як це зазначено у додатку №1 до акту перевірки 12.08.2009 №147, а у розмірі 2642,76 грн.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.02.1999 №113 “Про затвердження правил користування вагонами і контейнерами” згідно з телеграмами Державної адміністрації залізничного транспорту України від 29.11.2007 № ЦЗМ-14/2007 та 24.12.2008 № ЦЗМ-14/2613 ставка за користування цистерною встановлена у розмірі 0,83 швейцарських франка за годину та 0,78 швейцарських франка за годину при користуванні напіввагонами. Позивачем в порушення вищезазначених нормативних актів необґрунтовано застосовано ставку у розмірі 1,0 швейцарський франк за годину при користуванні цистерною та 0,80 швейцарських франка за годину при користуванні напіввагонами. Таким чином, необґрунтовано отримана позивачем сума виручки за застосування ставок за користування вагонами в завищеному розмірі склала 228,7 грн.
Проте відповідачем в порушення п.5.15 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, було нараховано ПДВ у розмірі 45,74 грн.
Судом також встановлено, що позивачем в порушення розд.2 п.2.1 Збірника тарифів від 26.03.2009 та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника, безпідставно завищено збір за зберігання вантажів у вагонах. При цьому суд не бере до уваги посилання позивача в якості обґрунтування своїх позовних вимог на накопичувальну картку №14123372, оскільки при вивчені даного доказу судом встановлено, що позивачем безпідставно завищено збір за зберігання вантажів у вагонах у розмірі 100 грн. без урахування ПДВ у розмірі 23,60 грн. відповідно до діючого законодавства.
Згідно зі ст. 6,7 Закону України “Про ціни і ціноутворення” в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни та тарифи. Вільні тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Відсутність державного регулювання ціни на послугу з оформлення ВТД та його електронної копії, шляхом включення цієї послуги в Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, відносить ціну на зазначену послугу до вільної. Пунктом 26 розділу І “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України”, затвердженого наказом Мінтрансу від 15.11.1999 № 551, передбачено, що розрахунки за роботи й послуги, пов’язані з перевезенням вантажів і пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, проводиться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству. Збір за оформлення ВТД стягувався відповідно до телеграфної вказівки Державної адміністрації залізничного транспорту України від 17.02.2004 №000357/ЦМ. Таким чином надання залізницею послуги з оформлення ВТД та його електронної копії за вільним тарифом цілком відповідає чинному законодавству і не містить порушення державної дисципліни цін. Тому вилучення у Позивача 338,40 грн. в якості необґрунтовано одержаної суми виручки, а також штрафних санкцій у подвійному розмірі, є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеської залізниці частково обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області від 18.08.2009 №107 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін щодо вилучення у Одеської залізниці необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 3323,54 грн. та суми штрафу у розмірі 6647,08 грн., а також п.п. 2 п.1 припису від 18.08.2009 №10/15-2123 як такого, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Адміністративний позов Одеської залізниці до державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №107 від 18.08.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині стягнення в доход державного бюджету код 21081100, Заводського району, р/р 31118106700003, УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096 у розмірі 3323 грн. 54 коп. та в доход державного бюджету штраф код 21081100, Заводського району, р/р 31118106700003, УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096 у розмірі 6647 грн. 08 коп.
3. Скасувати припис №10/15-2123 від 18.08.2009 року про виконання законних вимог щодо усунення порушення державної дисципліни цін в частині вимоги усунути застосування цін (тарифів) станцією Миколаїв-Вантажний на послуги оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії, які не передбачені «Збірником на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послугами» затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 року №317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 року №340/16356 та суперечать наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 «Правила оформлення провізних документів».
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 22.03.2010 року.
С уддя Бутенко А.В.
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
65062, Україна, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, тел./факс (048)785-24-87
__________ № 2а-11292/09/1570_
Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області
вул. Адміральська, 41, м. Миколаїв, 54009.,
Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам копію постанови від 17 березня 2010 року до відома та виконання.
Додаток: копія постанови на 5 арк.
Суддя Одеського окружного
адміністративного суду Бутенко А.В.
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
65062, Україна, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, тел./факс (048)785-24-87
__________ № 2а-11292/09/1570_
Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області
вул. Адміральська, 41, м. Миколаїв, 54009.,
Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам копію постанови від 17 березня 2010 року до відома та виконання.
Додаток: копія постанови на 5 арк.
Суддя Одеського окружного
адміністративного суду Бутенко А.В.