Справа 2а-26091/09/1270              

                                                                                                                               Категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«24» лютого 2010 року                                                                      м. Луганськ                                    

 Луганський окружний адміністративний суд у складі:   судді:     Шембелян В.С., при секретарі: Бородіної І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Первомайський електромеханічний завод імені К.Маркса» до Державної податкової інспекції у місті Первомайську Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення від 21.08.2009 № 0000252301/0, -      

                                      ВСТАНОВИВ :

                 23 вересня 2009 року позивач ВАТ «Первомайський електромеханічний завод імені К.Маркса» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому посилається на наступне. 21.08.2009 р. позивачем було отримане податкове повідомлення-рішення № 0000252301/0 від 21.08.2009 р., згідно з яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі на 112714,47 грн. Підставою для такого рішення став акт перевірки ДПІ у м. Первомайську № 366/23-05758925 від 21.08.2009 р. (надалі Акт перевірки), згідно з висновками якого позивачем  завищено суму бюджетного відшкодування  на суму 112714,47 грн. ДПІ вважає, що це сталося через те, що „ВАТ „ПЕМЗ ім. К. Маркса” задіяне у мережі підприємств, що виконують безтоварні фінансово-господарські операції з метою мінімізації податкових зобов’язань. Відповідач вважає, що при придбанні металопрокату позивач був задіяний в наступних схемах.

 1) ВАТ „ПЕМЗ ім. К. Маркса” уклало угоду з ТОВ „Агропромзаказ” № 34-97/06 від 30.11.06 р. на придбання ізоляційних матеріалів. ТОВ „Агропромзаказ” є посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП „Техстроймонтаж – Локас”. Здійснити перевірку ПП „Техстроймонтаж – Локас” відповідач не має можливості  в зв’язку з припиненням юридичної особи та скасуванням запису про державну реєстрацію.

2) ВАТ „ПЕМЗ ім. К.Маркса” уклало угоду з ТОВ „Транс Агенство Плюс” № 34-6/08 від 25.01.08 р. на придбання металопрокату. ТОВ „Транс Агенство Плюс” є посередником, постачальником реалізованого металопрокату на адресу „ВАТ „ПЕМЗ ім. К. Маркса” є ПП „Новостайл”. В свою чергу ПП „Новостайл” не є виробником, а лише посередником, постачальником реалізованої продукції виступає ТОВ „Далекі холми”. Перевірити вказаних контрагентів позивача в ході зустрічних перевірок відповідач не має змоги, оскільки  ТОВ „Далекі холми” – Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.03.08 р. визнано банкрутом; ПП „Новостайл” не знаходиться за юридичною адресою, тому податковий орган не може прослідити ланцюг постачання.

Неможливість підтвердження сплати ПДВ контрагентами позивача за другою ланкою  ланцюга постачання  податковий орган вважає підставою для відмови у одержанні бюджетного відшкодування.

Позивач вважає, що чинне законодавство не ставить отримання бюджетного відшкодування платником податків в залежність від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної уплати контрагентами податку до бюджету.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати недійсним отримане податкове повідомлення – рішення від 21.08.2009 № 0000252301/0.

    У судовому засіданні представник позивача підтримала свої позовні вимоги, 27.01.2010 р. надала суду  уточнену позовну заяву, в якій усунула описку в прохальній частині раніше заявленої  позовної заяви, що фактично на зміст заявлених позовних вимог не впливає. Представила суду додаткову угоду від 20.12.2007 року №1 до договору поставки продукції №334-97/06 від 30.11.2006 року та договір купівлі-продажу № 34-81/08 від 12.02.08 р., що укладені підприємством позивача з ТОВ „Агропромзаказ” .

    Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в своїх запереченнях посилалася на наступне. Вході планової виїзної  перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ та зустрічних перевірок ТОВ „Агропромзаказ” та ТОВ „Трансагенство плюс” за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

було встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування всього в розмірі 112714,47 грн., у зв’язку з чим складено акт від 13.08.09 р. № 366/23/05758925, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.09 р. № 000025301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 112714,47 грн. В ході перевірки встановлено, що позивачем до податкового кредиту були включені суми ПДВ за отримані товари (послуги) від постачальників, реальність виконання яких неможливо підтвердити результатами зустрічних перевірок.

    Наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 „Про затвердження Методічних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість” встановлений обов’язок органів державної податкової служби проводити в ході документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість перевірки інших суб’єктів господарювання з питань правовідносин з платником податків, який заявив бюджетне відшкодування, підтверджувати задекларовані ним показники та проводити зустрічні документальні перевірки по відповідному ланцюгу постачання товарів платнику податків іншими суб’єктами господарювання. На виконання вищевказаного наказу на адресу інших податкових інспекцій були направлені листи-запити на проведення зустрічних перевірок контрагентів-постачальників позивача.

    Відповідач вважає, що згідно з вимогами п. 1.3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон України № 168/97-ВР) право на відшкодування сум податку на додану вартість виникає у разі внесення платником в бюджет сум податку на додану вартість. Тому щодо факту внесення в бюджет сум ПДВ контрагентами-постачальниками позивача було встановлено, що внесення сум ПДВ до бюджету за угодами з позивачем підтверджені не на всю суму заявленого ним відшкодування, у зв’язку з відсутністю інформації щодо сплати ПДВ з боку постачальників позивача.

Відповідачем встановлені факти фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ „Агропромзаказ”. 30.11.2006 р. між позивачем ВАТ „ПЕМЗ ім. К. Маркса” та ТОВ „Агропромзаказ” було укладено договір купівлі-продажу за № 34-97/06. Предметом договору є здійснення операцій з купівлі – продажу ізоляційних матеріалів. Термін дії договору до 31.12.2007 р. З січня по березень 2008 р. ТОВ „Агропромзаказ” відвантажує продукцію на адресу позивача, згідно з договором купівлі-продажу № 34-97/06 від 30.11.06 р., а з березня 2008 р. по грудень 2008 р., згідно договору купівлі-продажу № 34-81/08 від 12.02.08 р.

Так, в ДПІ в м. Свердловську, на обліку якого знаходиться ТОВ „Агропромзаказ” повідомила, що ТОВ „Агропромзаказ” не є виробником проданих позивачу ТМЦ, а постачальником товару в акті перевірки вказані декілька підприємств, одним з яких є ПП „Техстроймонтаж-Локас”, яке було постачальником товару ТОВ „Агропромзаказ” у червні та липні 2008 р. ДПІ в Станично-Луганському районі повідомили про неможливість проведення перевірки ПП „Техстроймонтаж-Локас” у зв’язку з припиненням юридичної особи. У відношенні директора ПП „Техстроймонтаж-Локас” ОСОБА_1. порушена кримінальна справа № 41/08/8039-3 зареєстрована від 20.10.2008 р. за № 339 за фактом придбання фіктивного СПД – ПП „Техстроймонтаж-Локас”. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.01.2009 року припинено юридичну особу Приватне підприємство „Техстроймонтаж-Локас”, визнано недійсним запис про державну реєстрацію за НОМЕР_1 від 23.11.2005 р., та скасовано свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_2 від 02.12.2005 р.

В зв’язку з тим, що ПП „Техстроймонтаж-Локас” на даний час припинено, скасовано свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_2 від 02.12.2005 р., перевірити фактичну сплату податку даним підприємством не є можливим, внаслідок чого не можливо і підтвердити заявлену ВАТ „ПЕМЗ ім. К. Маркса” суму бюджетного відшкодування у розмірі 40498,48 грн., в т.ч. по декларації за липень 2008 р. в сумі 17606,81 грн., по декларації за серпень 2008 р. в сумі 22891,67 грн.

Також в ході проведення перевірки позивача встановлені факти проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ „Транс Агенство Плюс”. 25.01.2008 року між позивачем та ТОВ „Транс Агенство Плюс” було укладено договір за № 34-6/08 купівлі-продажу продукції. ПП „Новостайл” повідомило на адресу Алчевської ОДПІ інформацію по взаємовідносинам з ТОВ „Транс Агенство Плюс” за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р.,  надало копії реєстрів з ПДВ, інформацію за розрахунковими рахунками, але не надало первинні документи чи їх завірені копії, а саме податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіренності та інші документи. За результатами наданої інформації встановлено: ПП „Новостайл” уклало договори з ТОВ „Транс Агенство Плюс” – Договір від 26.06.07 р. № НС-3, Договір від 23.07.2007 р. № НС – 11/см ,  Договір від 24.12.2007р. № НС-4, предметом яких є постачання металопрокату. З наданої ПП „Новостайл” інформації податковим органом не встановлено факту передачі продукції за даними договорами від продавця покупцю, в зв’язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіренностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції. Згідно даних податкової звітності у ПП „Новостайл” відсутні трудові ресурси, які приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, а також умови для зберігання товару. Враховуючи те, що у ПП „Новостайл” немає приміщень для зберігання товару і для перевірки не надано необхідних документів, можна стверджувати, що на територію області товарно-матеріальні цінності не надходили. Це свідчить про відсутність фактичного відвантаження товару ПП „Новостайл” для ТОВ „Транс Агенство Плюс”. Вказаний постачальник ПП „Новостайл” по ланцюгу постачання в свою чергу мав господарські зв’язки з ТОВ „Далекі Холми”. Дане підприємство ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.07.2008 р. № 21/24 Б було ліквідоване за процедурою банкрутства.

У разі порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов’язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, що укладені ними з позивачем також мають протиправний характер. Такі правочини, внаслідок яких неправлмірно віднесені до складу податкового кредиту витрати, пов’язані з придбанням матеріалів, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, що суперечить інтересам держави і суспільства. Тому вони вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 ст. 228 ЦКУ, є нікчемним.

 Оскільки  факти сплати податку на додану вартість постачальниками ВАТ «Первомайський електромеханічний завод імені К. Маркса» залишились непідтвердженими зустрічними перевірками, у зв’язку з відсутністю реального характеру проведених господарських операцій, відповідач прийшов до висновків про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за вказаними фінансовими операціями, що стало підставою для прийняття оскарженого повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.  

У відповідності з Конституцією України  кожному гарантується право на оскарження в суді  рішень, дій, чи бездіяльності  органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.  

          Ст. 19 Конституції України  встановлено, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов’язані діяти  лише на підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та Законами України.  

Згідно зі ст. 2 КАС України  у справах  про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти  чи прийняті  такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення  для прийняття рішення ( вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням  принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на  досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст.ст. 10,11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок  на додану вартість»  платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.  

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України  «Про податок  на додану вартість»  бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону,  у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена  як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.  

              Підпункт 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної
суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок),у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

    Згідно з п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону, протягом 30 днів, наступних  за  днем  отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з  порушенням  норм  податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку
провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення  достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення  перевірки  надати  органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

    На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п.7.7.6 п. 7.7 ст.7 Закону).

           Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату  товарів  (робіт,  послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету його контрагентами.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі досліджених судом доказів встановлено, що позивач Відкрите акціонерне товариство «Первомайський електромеханічний завод імені К. Маркса», ідентифікаційний код 05758925, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа виконавчим комітетом Первомайської міської ради 20.07.1994 року, запис №1 388 105 0008 000144, що підтверджується  довідкою АБ № 068061 з ЄДРПОУ (а.с.156).

            21.08.2009 р. позивачем було отримане податкове повідомлення-рішення № 0000252301/0 від 21.08.2009 р., згідно з яким підприємству було зменшено бюджетне відшкодування на загальну суму 112714,47 грн.(а.с.33)

 Підставою для такого рішення став акт ДПІ у м. Первомайську № 366/23-05758925 від 21.08.2009 р. про результати планової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ (а.с.34-64).

Відповідно до висновків Акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.1.8, п.п. 7.2.1, п.7.2, п.п.7.4.1, п. 7.4.5, п. 7.4, п.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97 ВР, а саме: перевищення платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, що визначена податковим органом внаслідок проведення перевірок, з урахуванням отриманих відповідей від ДПІ в м. Свердловську, ДПІ у Станічно-Луганському районі та Алчевської ОДПІ, оскільки за результатом перевірки не можливо підтвердити заявлене бюджетне відшкодування в сумі 112714,47 грн., в тому числі за податковими деклараціями:

            - за січень 2008 р. № 1035 від 20.02.08р. – 6965,55 грн.

            - за лютий 2008 р. № 1717 від 20.03.08р. – 6166,32 грн.

            - за березень 2008 р. № 3872 від 21.04.08р. – 7985,20 грн.

            - за квітень 2008 р. № 6017 від 20.05.08р. – 6187,91 грн.

            - за травень 2008 р. № 6613 від 20.06.08р. – 33909,53 грн.

            - за червень 2008 р. № 8911 від 18.07.08р. – 3583,85 грн.

            - за липень 2008 р. № 11125 від 20.08.08р. – 25024,44 грн.

            - за серпень 2008 р. № 11819 від 19.09.08р. – 22891,67 грн.

Таким чином, Актом перевірки встановлено перевищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення зустрічних перевірок і неотримання підтверджень сплати податку на додану вартість контрагентами позивача  на загальну суму в розмірі 112714,47 грн.

Сторони не оспорюють,  що позивач перебував в фінансово-господарських відносинах з ТОВ „Агропромзаказ”, в якого ним протягом 2008 року було придбано ізоляційні матеріали на підставі договору № 34-97/06 від 30.11.06 р, додаткової угоди №1 від 20.12.2007р. та договору № 34-81/08 від 12.02.08 р. (а.с.151-155) на

загальну суму 6005409,15 грн., в тому числі ПДВ 1201081,83 грн., що підтверджено відповідними податковими накладними.

В Акті перевірки не зафіксовано порушень вимог чинного законодавства  щодо оформлення зазначених фінансово-господарських операцій з боку сторін за вказаними договорами. Акт перевірки також не відображає наявності прямих доказів тих обставин, що ставлять під сумнів реальність виконання сторонами цього договору (як то відсутності в них робочої сили, приміщень для зберігання товару, транспортних засобів для його перевезення, тощо..). Відповідач визнає фактичну сплату сум ПДВ позивачем з вказаних господарських операцій, що також підтверджено платіжними дорученнями позивача.

Що стосується посилань відповідача на нікчемність угод позивача з ТОВ „Агропромзаказ”, оскільки в червні, липні 2008 року постачальником його продукції було Приватне підприємство „Техстроймонтаж – Локас”, юридичну особу якого припинено Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.01.2009 року, визнано недійсним запис про державну реєстрацію за НОМЕР_1 від 23.11.2005 р., та скасовано свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_2 від 02.12.2005 р., суд не вважає їх слушними з наступних підстав .  

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов’язку щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)вступає у зв’язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов’язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Будь-яких доводів та доказів щодо обізнаності позивача зі станом податкового обліку Приватного підприємства „Техстроймонтаж – Локас” та виконання ним обов’язку щодо сплати податку на додану вартість до бюджету відповідачем не наведено.

Таким чином, позивач правомірно включив суми ПДВ, що сплачені ним з господарських операцій з ТОВ „Агропромзаказ”, до податкового кредиту. За вказаних обставин, суд вважає неправомірним оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу за декларацією за липень 2008 року в сумі 17606,81 грн. та за декларацією за серпень 2008 року в сумі 22891,67 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ „Транс Агенство Плюс” відповідно до податкових декларацій з січня по червень 2008 року суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів Акту перевірки, відомості якого сторони не оспорюють, позивач перебував з ТОВ „Транс Агенство Плюс” у фінансово-господарських відносинах на підставі договору купівлі-продажу продукції металопрокату № 34-6/08 від 25.01.08 р. За вказаною угодою протягом 2008 року позивачем придбано товару на загальну суму 2316378,93 грн., в тому числі сплачено ПДВ 463275,81 грн.

В Акті перевірки не встановлено порушень вимог чинного законодавства  сторонами за договором щодо оформлення зазначених фінансово-господарських операцій документами податкової та бухгалтерської звітності. Акт перевірки також не містить посилання на докази наявності тих обставин, що ставлять під сумнів реальність виконання сторонами цього договору (відсутність в них робочої сили, приміщень для зберігання товару, транспортних засобів для його перевезення, тощо). Відповідач визнає фактичну сплату сум ПДВ позивачем з вказаних господарських операцій, що також підтверджено відповідними платіжними дорученнями, що є в матеріалах справи.

На думку суду, відповідач дійшов передчасного висновку про нікчемність договорів постачання металопрокату: від 26.06.2007 року №НС-3; від 23.07.2007 р. №НС-11/см; від 24.12.2007 року №НС-4, які укладені  між ПП «Новостайл» та ТОВ „Транс Агенство Плюс” з тих підстав, що ПП «Новостайл» на запит інформації не представив податковому органу копії первинних документів, а саме: податкових накладних, видаткових накладних, ТТН, довіреностей та інших документів, а лише надало копії реєстрів за ПДВ, інформацію по розрахунковому рахунку. Суд вважає, що в  разі необхідності податковий орган має право провести позапланову виїзну перевірку вказаного платника податку і ознайомитися з первинною документацією підприємства, чого не було зроблено. Крім того, як вбачається з Акту перевірки інформація щодо наявності доказів реальності операцій між ПП «Новостайл» та ТОВ „Транс Агенство Плюс” у останнього як прямого контрагента позивача навіть не запитувалася і не перевірялася.

Що стосується посилань відповідача на нікчемність угод між ПП «Новостайл»  з ТОВ «Далекі Холми», оскільки Постановою Господарського суду Луганської області від 22.07.2008 року в справі №21/24б останнього ліквідовано як банкрута, суд не вважає їх слушними, оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи .   Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, позивач правомірно включив суми ПДВ, що сплачені ним з господарських операцій з ТОВ „Транс Агенство Плюс”, до податкового кредиту. За вказаних обставин, суд вважає неправомірним оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача також і в частині зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу за декларацією за січень 2008 року в сумі 6965,55 грн., за декларацією за лютий 2008 року в сумі 6166,32 грн., за декларацією за березень 2008 року в сумі 7985,20 грн., за декларацією за квітень 2008 року в сумі 6187,91 грн., за декларацією за травень 2008 року в сумі 33909,91 грн., за декларацією за червень 2008 року в сумі 3583,85 грн., за декларацією за липень 2008 року в сумі 7417,63 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу відповідачем на підставі оскарженого повідомлення-рішення з 01.01.08р. по 01.09.08 р. на суму 112714,47 грн. з посиланням на неможливість підтвердження факту сплати податку до бюджету контрагентами позивача по ланцюгу постачання, а відтак і факту надмірної сплати податку,  суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якими, як зазначено вище,  право господарюючого суб’єкта – платника ПДВ  на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ не залежить від можливості проведення зустрічних перевірок податковим органом по всьому ланцюгу постачання товарів.  

    Інших  доводів відповідачем щодо необґрунтованого завищення позивачем  бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за вказаний період в Акті перевірки не наведено.

Таким чином, суд вважає, що підстав у відповідача  для прийняття оскаржуваного рішення-повідомлення від 21.08.2009 № 0000252301/0 не було, оскільки сам по собі факт неможливості проведення перевірки контрагентів позивача за ланцюгом постачання податковими органами не є підставою для висновків про безтоварність проведених операцій, нікчемність правочинів та необґрунтоване завищення позивачем  бюджетного відшкодування  з податку на додану вартість з 01.01.08р. по 01.09.08 р.

      На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскаржуване повідомлення-рішення скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені  судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з платіжного доручення № 17 від 13.01.2010 року, позивачем при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн. (а.с.2), яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, оскільки його позовні вимоги задоволено.

    Керуючись ст. ст.  11, 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

      Уточнені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Первомайський електромеханічний завод імені К.Маркса» до Державної податкової інспекції у місті Первомайськ Луганської області задовольнити повністю.  

    Визнати недійсним   податкове повідомлення – рішення від 21.08.2009 № 0000252301/0 Державної податкової інспекції у місті Первомайськ Луганської області у відношенні  про зменшення Відкритому акціонерному товариству «Первомайський електромеханічний завод імені К.Маркса» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) податку на додану вартість  у розмірі 112714,47 грн. (сто дванадцять тисяч сімсот чотирнадцять грн. 47 коп.)

    Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Первомайський електромеханічний завод імені К.Маркса»  судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 (три гривні 40 коп.) грн.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанову викладено в повному обсязі та підписано 01 березня 2010 року.

              Суддя                                                                                                     В.С.Шембелян