ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    19   березня  2010 року                                                                 м. Івано-Франківськ

Апеляційний  суд  Івано-Франківської  області  в  складі

    суддів           Гриновецького Б.М., Томенчука Б.М.,

народних засідателів          Кобрина М.Ю., Помф`юка М.П., І.О. Люба,

з  участю     секретаря           Янів І.І.,

    прокурора           Салиги О.В.,

    потерпілого       ОСОБА_2,

    захисників         ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,    

                                             ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши  кримінальну  справу про обвинувачення

                                                    ОСОБА_11,

                                                    ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця,

                                                    громадянина України, з неповною середньою освітою,

                                                    неодруженого, непрацюючого, несудимого,

за ст.ст. 115 ч.2 п.п. 4,12 ;  146 ч.3 КК України;  

                                                    ОСОБА_12,                                                                            

                                                    ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця,

                                                    громадянина України, з неповною вищою освітою,

                                                    неодруженого, непрацюючого, несудимого,

за ст.ст. 115 ч.2 п.п. 4,12 ;  146ч.3 КК України;  

                                                    ОСОБА_13,  

                                                    ІНФОРМАЦІЯ_6,  уродженця с. Козарі, жителя  

                                                    АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою

                                                    освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого,

 за ст.ст. 115 ч.2 п.п. 4,12 ;  146 ч.3 КК України;

                                                      ОСОБА_14,

                                                     ІНФОРМАЦІЯ_8,  уродженця АДРЕСА_2

 _____________________________________________________________________________

Справа № 1-4 /2010; (1-15/09)                                               Суддя Гриновецький Б.М.

 Категорія  ст.115 ч.2 КК України

                                                    області, українця, громадянина України, з середньою

                                                    освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого,

     за ст. 396 ч.1 КК України,

                                                                           в с т а н о в и в :

Підсудні  ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13  вчинили умисне вбивство  за  попередньою змовою групою осіб.  Підсудний ОСОБА_14  вчинив заздалегідь  необіцяне  приховання  особливо тяжкого злочину за таких обставин.

У  підсудних  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13, які  проживали  в  АДРЕСА_1, склались неприязні стосунки із  односельчанкою  ОСОБА_15, яка їх обзивала  через  її відхилення у психіці.

3 січня 2009 року біля 23 години,  вони, перебуваючи у нетверезому стані, з  ініціативи підсудного ОСОБА_11,  зайшли в її будинок  і, спрямовуючи  свої  спільні  дії  на  позбавлення  її  життя на ґрунті  неприязних стосунків з  нею,  діючи  взаємоузгоджено  й  взаємозв’язано,  нанесли їй по кілька  ударів  руками й ногами по різних  життєвоважливих  частинах тіла, в тому числі  і голові.

З цією ж метою вони витягнули потерпілу на подвір’я, де спільно нанесли їй по кілька таких же  ударів. При цьому підсудний ОСОБА_11 для здійснення вказаної мети наніс їй дерев’яною  штахеткою  кілька ударів по голові, від чого вона  втратила свідомість і перестала чинити опір.

З метою завершення  своїх спільних дій, спрямованих на позбавлення життя потерпілої, оскільки вона, будучи без свідомості, ще подавала  ознаки  життя,  підсудні  відтягли її до краю лісу, що був поблизу, де  з  вказаною метою  прив’язали її в морозну погоду до дерева.

Внаслідок  сукупності отриманих  тілесних ушкоджень  черепа , які були небезпечні для життя в момент їх заподіяння, потерпіла померла на протязі незначного  проміжку часу  з моменту їх отримання.

З’ясувавши на наступний день, що  потерпіла мертва, підсудні вирішили  скрити сліди злочину – прикопати труп. Для цього вони 5.01.2009 року залучили  підсудного  ОСОБА_14, який погодився  приховати  цей злочин і вони спільно  прикопали тіло потерпілої.

Підсудний ОСОБА_11 вину визнав частково, суду пояснив, що смерті потерпілої не бажав. ОСОБА_15 була  його далекою родичкою. Через психічні відхилення вона його і його друзів постійно обзивала, ображала. Тому вночі 3 січня 2009 року він, ОСОБА_16 і ОСОБА_13, будучи у стані сп’яніння,  вирішили її побити. В її будинок він зайшов перший. Вони нанесли їй по кілька ударів руками й ногами  по різних частинах тіла. Вона кричала, чинила опір. Схопивши її за шубу, в яку вона була одягнута, вони витягли її  на подвір’я, де ще нанесли по кілька ударів. Він при цьому їй наніс два удари штахетою по голові, від чого вона перестала кричати. Після цього він прив’язав до її ніг електрокабель і вони відтягнули її недалеко до краю лісу і там прив’язали  до дерева. На наступний день вияснили, що потерпіла мертва, тому вирішили її  прикопати. В цьому їм допоміг  ОСОБА_14.

Підсудний ОСОБА_12 вину у смерті потерпілої визнав, суду пояснив, що вона мала психічні відхилення і всіх обзивала й ображала. Вночі 3 січня 2009 року він, ОСОБА_15 і ОСОБА_13 були у стані сп’яніння,  тому погодились на пропозицію ОСОБА_11 побити потерпілу. ОСОБА_11 зайшов в її будинок першим. Вони нанесли  їй кілька ударів руками й ногами по різних частинах тіла. Витягнувши потерпілу в шубі на подвір’я, нанесли їй ще по кілька ударів. Вона кричала, чинила опір. ОСОБА_11   біля двох разів вдарив її штахетиною по голові, після чого вона ойкнула і більше не кричала. ОСОБА_11 прив’язав електрокабель до її ніг і вони відтягнули її недалеко  до краю лісу. Там вони  прив’язали  її  в сидячому положенні до дерева. На другий день він побачив, що вона мертва. Вирішили її прикопати. В цьому їм допоміг  ОСОБА_14.

Підсудний ОСОБА_13 вину у смерті потерпілої визнав, пояснив, що потерпіла всіх обзивала. Вночі  3 січня 2009 року він, ОСОБА_11 і ОСОБА_16  були у стані сп’яніння,  тому погодились на пропозицію ОСОБА_11 побити потерпілу. ОСОБА_11 зайшов в її будинок першим. Вони нанесли  їй кілька ударів руками й ногами по різних частинах тіла. Витягнувши потерпілу  на подвір’я, нанесли їй ще по кілька ударів. Вона кричала, чинила опір. ОСОБА_11   кілька  разів вдарив її штахетиною, в тому числі і по голові, після чого вона ойкнула і більше не кричала. ОСОБА_11 прив’язав електрокабель до її ніг і вони відтягнули її недалеко  до краю лісу. Там вони  прив’язали  її  в сидячому положенні до дерева. Вияснивши, що вона мертва, вирішили її прикопати, в чому їм  допомагав  ОСОБА_14.

Підсудний  ОСОБА_14  вину визнав, суду пояснив, що на початку січня 2009 року підсудний ОСОБА_12  повідомив його, що він, ОСОБА_11  і  ОСОБА_13  вбили потерпілу ОСОБА_15. Вони разом пішли до лісу. Він побачив, що потерпіла в сидячому положенні, в шубі і спідниці, прив’язана до дерева. ОСОБА_15 вирішено її прикопати. Він допомагав  у  цьому ОСОБА_11, ОСОБА_13  й  ОСОБА_12.

Крім показань підсудних  їх  вина  підтверджується  іншими доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що потерпіла ОСОБА_15 була його сестрою. Вона мала психічні відхилення, тому часто обзивала людей.  На  початку  січня  вона  пропала.  У вересні 2009 року виявили її  закопаний труп недалеко від її будинку. Матеріальних  й моральних претензій немає.

Свідки  ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16  суду пояснили, що вони,  як працівники міліції  перевіряли  обставин  загибелі потерпілої  ОСОБА_15  і  мали дані , що до злочину можуть бути причетні  підсудні ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13.  При їх опитуванні вони  добровільно визнали, що причетні до її смерті, подали явки з повинною.

Свідки  ОСОБА_19, ОСОБА_20  пояснили, що брали  участь як поняті  при проведенні відтворення обставин події, де підсудні ОСОБА_13 і ОСОБА_16 вільно, без  примусу й підказок  відтворили  обставини вчиненого злочину.

За даними протоколу огляду місця події від 21.09.2009 р. (а.с. 25) в с. Вишнів на краю лісу виявлено труп потерпілої.

За даними  висновків  судово-медичних  і  медико-криміналістичної  експертиз  ( т.2 а.с.. 8-9,  21-26 , 38- 47),  смерть ОСОБА_15 наступила від  черепно-лицевої  травми  у вигляді  переломів кісток лицевого і мозкового черепа,  виличної кістки зліва,  стінок  очниць,  передньої стінки гайморової пазухи,  виличного відростка скроневої кістки справа,  великого крила клиновидної кістки,  правої  тім’яної  кістки,  лінійного  перелому  основи черепа, які були небезпечними для життя в момент їх заподіяння.  Ці ушкодження могли бути заподіяні  3.01.2009 року  ударами  рук,  ніг  і  штахетини.  З моменту  отримання травми черепа до настання смерті потерпілої  пройшов незначний проміжок часу, що узгоджується з показаннями підсудних про незмінність положення  її тіла з моменту  прив’язування і до наступного дня. Лінійний перелом лобної  кістки  потерпілої  утворився  посмертно від морозу.

Вина підсудних підтверджується речовими доказами – відрізками електрокабелю, частиною хутра, гумки для волосся, що були вилучені з місця захоронення потерпілої.

 Аналіз  доказів у справі  та  всіх її  обставин дає підставу для виключення  з обвинувачення  підсудних ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13 у вбивстві потерпілої  ознаки особливої жорстокості – п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

Дану ознаку заперечили  вказані  підсудні.  Об’єктивних спростувань  їх доводів немає.

Про відсутність такої ознаки  свідчить  з об’єктивної сторони  сам  спосіб  його вчинення - нанесення  потерпілій   ударів руками й ногами і до двох ударів штахетиною,  а з суб’єктивної сторони  –  відсутність у підсудних  бажання  спричинити їй  особливі  страждання  і муки. Після нанесення  ударів штахетиною вона втратила свідомість.  Її  смерть наступила  не від  дії  морозу, а від травми голови.   За встановлених судом обставин  немає  об’єктивних даних  про те, що  підсудні  при нанесенні потерпілій  ударів  мали намір заподіяти їй  особливі страждання  й муки.

Суд прийшов до висновку, що ст. 146 ч.3 КК України  слід  виключити з обвинувачення  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13, оскільки  інкриміновані  їм дії  за даною нормою  кваліфіковано зайво, вони охоплюються  ст. 115 ч.2 п.12 КК України.  Прив’язування підсудними  потерпілої до дерева є складовою частиною  здійснення  і  реалізації  їх спільного  умислу  на її вбивство  і окремої додаткової кваліфікації  за ст. 146 ч.3 КК України  не потребує.

Тому з обвинувачення  підсудного  ОСОБА_14 підлягає виключенню  ознака  приховування  вказаного  тяжкого злочину.

Доводи захисту  про відсутність у діях підсудних  попередньої  змови групи осіб та про відсутність у ОСОБА_13 умислу на вбивство суд вважає необґрунтованими. Про те, що підсудні вчинили умисне вбивство  за  попереднім зговором групою осіб,  а в ОСОБА_13  був умисел на вбивство потерпілої, свідчить  те, що їх дії були взаємозв’язані і взаємоузгоджені,  їх спільні дії при нанесенню потерпілій ударів руками, ногами, а ОСОБА_13, крім того і штахетиною по життєво важливому органу - голові, а також при  прив’язуванні її в морозну погоду до дерева,  були спрямовані на позбавлення її життя. При цьому  суд визнав достовірними показання підсудних на досудовому слідстві про те, що вони наносили потерпілій удари по різних частинах тіла, в тому числі і по голові (т.1 а.с. 75-79,  80-84; 85).

За  таких  обставин  дії  підсудних  ОСОБА_21,  ОСОБА_12,  ОСОБА_22  слід кваліфікувати за  ст. 115 ч.2 п. 12 КК України, оскільки вони за попереднім зговором групою осіб вчинили умисне вбивство,  дії  ОСОБА_14 -  за ст. 396 ч.1 КК України, оскільки він вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.

При призначенні покарання  суд  відповідно до вимог  ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винних, роль кожного з них у вчиненому,  пом’якшуючі та обтяжуючу покарання обставини. Обтяжуючою їх покарання  обставиною суд визнає  вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Як пом’якшуючі покарання  обставини суд визнає те, що ОСОБА_16 і ОСОБА_22 щиро розкаялись  у вчиненому,  активно сприяли  досудовому  і  судовому слідству, подали  явки з повинною, вжили заходів для   добровільного відшкодування всіх збитків, виконували  другорядну, злочину частково сприяла неправомірна поведінка потерпілої. Крім того, суд бере до уваги   їх молодий вік, вчинення  злочину  вперше, їх позитивну характеристику.

За наявності таких пом’якшуючих покарання  ОСОБА_12 і ОСОБА_22  обставин, що істотно знижують тяжкість вчиненого  та  ряду позитивних даних про їх особу, суд прийшов до переко-нання  про можливість  призначення їм на підставі ст. 69 КК України  покарання  нижчого від найнижчої межі, встановленої  ст. 115ч.2 п.12 КК України, що буде необхідним й достатнім для їх виправлення  і  попередження нових злочинів.

Як пом’якшуючі покарання  ОСОБА_21  обставини  суд враховує те, що він сприяв досудовому слідству, подав явку з повинною, розкаявся у наслідках вчиненого, вжив заходів для відшкодування збитків, злочину частково сприяла неправомірна поведінка потерпілої, його батьки на даний час прийняли на  постійне проживання  хвору на психічні розлади дочку потерпілої. Крім того, суд бере до уваги те, що злочин ним вчинено вперше, він молодого віку, позитивно характеризується.

Враховуючи  ініціативну й активну  роль ОСОБА_21 у вчиненні злочину  суд не вбачає підстав для  застосування щодо нього ст. 69 КК України.

Як пом’якшуючі покарання  ОСОБА_14 обставини суд враховує  те, що він активно сприяв досудовому і судовому слідству, щиро розкаявся у вчиненому. Крім того, суд бере до уваги те, що злочин ним вчинено вперше, він позитивно характеризується.

Суд вважає, що ОСОБА_14 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак, враховуючи вказані пом’якшуючі обставини, позитивні дані про  його особу, а також те, що вчинений ним злочин належить  до середньої  тяжкості, суд прийшов до переконання  про можливість  його виправлення  без  відбування покарання  і звільняє його  від  нього з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

К е р у ю ч и с ь   ст.ст.  323, 324  КПК України,

                                                                          з а с у д и в :

ОСОБА_11  визнати винним і призначити покарання за  ст. 115 ч.2 п.12 КК України  у вигляді позбавлення волі на 11 років.

ОСОБА_12  визнати винним і призначити  покарання  за  ст. 115 ч.2 п.12 КК України із  застосуванням  ст. 69 КК України  позбавлення волі на 8 років.

ОСОБА_13  визнати винним і призначити покарання  за  ст. 115 ч.2 п.12 КК України  із застосуванням ст. 69 КК України  позбавлення волі на 8 років.

ОСОБА_14  визнати винним  і  призначити покарання  за  ст. 396 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. На підставі ст. 76 КК України  покласти на нього обов’язки:  не виїжджати за межі України на постійне проживання  без дозволу  органу КВС;  повідомляти цей орган про зміну  місця проживання ;  періодично з’являтись до цього органу  для  реєстрації.

Запобіжні заходи ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 залишити попередні -  тримання під вартою,  ОСОБА_14 -  підписку про невиїзд.

Вважати  початком   покарання   ОСОБА_11  з  23.09.2009 року;  ОСОБА_12  з  21.09.2009 року;  ОСОБА_13  з  22.09.2009 року.

Речові докази в пакеті № 1(дріт, клаптик хутра, гумочка для волосся, одяг) -  знищити,     в пакеті № 2 ( диски із записами слідчих дій) – зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України  на протязі одного місяця засудженими  ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13  з моменту вручення  їм  копії вироку, іншими  учасниками процесу з  моменту його проголошення.

Судді :                                                                                Б.М. Гриновецький                            

                                                                                                          Б.М. Томенчук

народні  засідателі                                                                        М.Ю. Кобрин                  

                                                                                                          М.П. Помф`юк

                                                                                                          І.О. Люба

Згідно з оригіналом

Суддя:                                 Б.М. Гриновецький