Справа № 2а-4249/08/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( вступна та резолютивна чистини)
21 січня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Паровенко І.П.,
за участю сторін:
представника позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2 в 2002-2005 та 2007-2008 роках щорічної допомоги на оздоровлення в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року та виплати одноразової компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 60 мінімальних заробітних плат - протиправними .
Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2002-2005 та 2007-2008 роки та одноразову компенсацію учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати за 2002-2005 та 2007-2008 роки, що були встановлені Законами України "Про Державний бюджет України на 2002 рік", "Про Державний бюджет України на 2003 рік", "Про Державний бюджет України на 2004 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік".
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя Аблов Є.В.
Справа № 2а-4249/08/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Паровенко І.П.,
за участю сторін:
представника позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Одеського окружного адміністративного суду до Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В позовній заяві позивач просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради неправомірними, стягнути з відповідача суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2007 та невиплачену суму одноразової компенсації у розмірі 25398 грн. за 2007 рік як інваліду І групи.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в порушення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення у розмірі встановлених Постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. та № 562 від 12.07.05 р., тобто у розмірі з 2002-2005 р.р. – 26,70 грн., з 2006-2007 р.р. – 120 грн. Крім того, позивач зазначає, що в порушення діючого законодавства йому не виплачена одноразова компенсація на оздоровлення, яка складає 60 мінімальних зарплат.
15.07.09 р. позивачем доповнено позовні вимоги, в яких він просить суд стягнути з відповідача суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у сумі 2737,5 грн.
11.12.09 р. судом ухвалено рішення про заміну неналежного відповідача належним, а саме замінено Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради на Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.
21.01.10 р. в судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача невиплачену суму одноразової компенсації за 2002-2008 р.р.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати її.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом І групи про що свідчить посвідчення НОМЕР_1 від 15.04.03 р. та довідка до акту огляду СЕК. № 000537 від 22.02.09 р. у зв'язку із чим користується правами та пільгами передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
23.11.07 року позивач звернувся до установи відповідача із заявою про перерахування йому розміру допомоги на оздоровлення та невиплаченої йому суми одноразової компенсації на оздоровлення, оскільки вважає, що допомога виплачувалась йому з порушення чинного законодавства.
Письмовою відповіддю відповідача від 13.12.07 року, у задоволенні вимог позивачу відмовлено, керуючись ст.95 Конституції України, згідно якої, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам I групи, постраждалим унаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС в розмірі 5 мінімальних заробітних плат та одноразова компенсація у розмірі 60 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Наявність вказаного права у позивача визначальним я вирішення даного спору. При цьому це право не оспорюється відповідачем і, крім того, гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підлягають застосуванню саме зазначені норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та № 562 від 12.07.05 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Судом не приймаються посилання відповідача на ст. 62 вищевказаного Закону, відповідно до якої роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, надаючи такі роз'яснення, може допускати звуження змісту та обсягу прав позивачки, встановлених цим же Законом.
Безпідставними є і доводи відповідача про відсутність коштів щодо забезпечення вказаних виплат у передбачених Законом розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо визначення розміру компенсаційних виплат.
Відповідні розміри мінімальних заробітних плат протягом 2002 - 2005 та 2007-2008 років були встановлені Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік".
Щодо позовних вимог стосовно перерахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення та компенсації суд роз’яснює, що пунктом 37 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було призупинено на вказаний рік дію ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконними правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке він здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Грошові кошти є майном.
Із врахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2 в 2002-2005 та 2007-2008 роках щорічної допомоги на оздоровлення в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року та виплати одноразової компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 60 мінімальних заробітних плат - протиправними .
Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2002-2005 та 2007-2008 роки та одноразову компенсацію учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати за 2002-2005 та 2007-2008 роки, що були встановлені Законами України "Про Державний бюджет України на 2002 рік", "Про Державний бюджет України на 2003 рік", "Про Державний бюджет України на 2004 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік".
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Постанова складена та підписана суддею 26.01.10 р.
Суддя Аблов Є.В.