Справа № 2а-11406/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.
при секретарі Юзефович Ю.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Судохідно-буксирна компанія «Новофлот» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області, за участю третьої особи Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення та першої податкової вимоги,
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Судохідно-буксирна компанія «Новофлот» (далі ТОВ «Новофлот») з позовом до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області (далі ДПІ), в якому зазначило, що у порушенні пп. 5.3.1 п.5 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.09.2009 року N0002431502/0 про визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38 319 гривень 50 копійок, а також направлена перша податкова вимога №1/155 на підставі якої ДПІ вимагає терміново оплатити суму пені, нараховану на суму податкового боргу, у розмірі 88,58 гривень. В обґрунтування вимог позивач посилався на помилковість висновку ДПІ в акті перевірки про порушення на один день граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ за червень 2009 року через фактичне зарахування коштів до державного бюджету 31.07.2009 року, незважаючи на прийняття платіжного доручення банком до виконання в останній день сплати податкового зобов’язання – 30.07.2009 року. Позивач просив визнати нечинними зазначені податкове повідомлення-рішення та першу податкову вимогу.
У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що належним виконанням податкового зобов’язання є зарахування суми податку до державного бюджету, а тому ДПІ при встановленні порушення граничного терміну сплати узгодженого зобов’язання, застосування штрафної санкції та направлення першої податкової вимоги діяло на підставі закону та в межах своїх повноважень.
Представник третьої особи у судовому засіданні вважав позов ТОВ «Новофлот» обґрунтованим, посилаючись на пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону N2181-III - днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «Новофлот» є платником податку на додану вартість та взятий на облік в органах державної податкової служби з 19.09.2007 року.
Контролюючим органом - ДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Новофлот» щодо сплати податку на додану вартість за червень 2009 року, про що складено акт N2469/15-2 від 07.09.2009 року (а.с.10).
Вказаною перевіркою податковим органом було встановлено, що в порушення п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон №2181 - ІІІ) позивачем був порушений граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі 383 195 гривен на 1 календарний день.
За наслідками проведеної перевірки ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.09.2009 року N0002431502/0 про визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38 319 гривень 50 копійок (10 %) (а.с.9).
Крім того, 06.08.2009 року відповідачем була направлена перша податкова вимога №1/155 на підставі якої ДПІ вимагає терміново оплатити суму пені, нараховану на суму податкового боргу, у розмірі 88, 58 гривень (а.с. 8).
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України №2181 - ІІІ податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно ч. 3, 4 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" зобов'язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів припиняється у зв'язку зі сплатою податку чи збору.
Судом встановлено, що платіжним дорученням N197 від 30.07.2009 року позивачем було виконано у повному обсязі зобов'язання щодо сплати ПДВ за червень 2009 р. та платіжне доручення взято банком до виконання в той же день, відповідно до його відмітки на платіжному документі (а.с. 7).
Крім того, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система.
Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.
Згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 16.3 ст. 16 Закону України №2181 - ІІІ виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку. Отже, саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку зазначений вище Закон пов'язує настання певних правових наслідків.
Зокрема, приписами пп. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Враховуючи, що момент закінчення нарахування пені визначено датою подання платіжного документа до банку, суд вважає, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податку.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд прийшов до висновку, що відповідач, який зобов’язаний довести суду правомірність та законність прийнятого ним рішення, не довів суду обставин, на які посилався в обґрунтування заперечень проти задоволення позову і тому позовні вимоги ТОВ «Новофлот» підлягають задоволенню шляхом визнання нечинними податкового повідомлення-рішення та першої податкової вимоги та їх скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Судохідно-буксирна компанія „Новофлот” до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області, третя особа відкрите акціонерне товариство „Морський транспортний банк” про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення та першої податкової вимоги – задовольнити.
Визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Іллічівську №0002431502/0 від 14.09.2009 року , за яким товариству з обмеженою відповідальністю „Судохідно-буксирна компанія „Новофлот” визначена сума податкового зобов’язання у сумі 38319,5 гривень.
Визнати не нечинною та скасувати першу податкову вимогу ДПІ у м.Іллічівську №1/55 від 06.08.2009 року на суму 88,58 гривень відносно товариства з обмеженою відповідальністю „Судохідно-буксирна компанія „Новофлот”.
Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя