Справа № 2-62/2010                                                

                                                            РІШЕННЯ

                           ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

26 лютого 2010 року                     Жданівський міський суд Донецької області

               у складі:

                                                        головуючого судді: Шеіної Л.Д.

                                                        при секретарі: Безкоровайній Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Жданівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат  на утримання матері,

                   в с т а н о в и в :

    02 квітня 2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, посилаючись на те, що є людиною похилого віку, вона не працює, є інвалідом 1 групи, отримує невелику пенсію та інших доходів не має.

    Оскільки вона перебуває у скрутному становищі, а її син-Зайцев О.І., отримує пенсію, працює, однак добровільної допомоги на її утримання не надає, то просила суд стягнути з відповідача по справі на свою користь аліменти в розмірі ј частини його доходу, а також додаткові витрати на її утримання, а саме, витрати на лікування у сумі 200грн. щомісяця.

    В судове засідання позивачка не з`явилася, будучи належним чином сповіщеною про день і час розгляду справи.

    Її представник-Зайцев В.І., діючий на підставі рішення виконавчого комітету Жданівської ОСОБА_3 № 330 від 15.11.2006р. про призначення його піклувальником (а.с.      ), в судовому засіданні уточнив позовні вимоги свого довірителя, виклавши їх у заяві відповідно до вимог ст.173 ЦПК України.

    Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі ј частини його доходу, а додаткові витрати у сумі 360грн., щомісяця.

    В обґрунтування позову послався на ті ж підстави. Щодо збільшення суми додаткових витрат пояснив зростанням цін на ліки. Ліки купують постійно, витрачаючи на місяць близько 1.500-2.000грн. однак, будь-яких чеків (квитанцій) щодо придбання не має,  так як не вбачає необхідності в їх збереженні.

    Окрім того, представник позивачки пояснив, що мати ОСОБА_1 має й інших повнолітніх дітей. Ними є, крім відповідача по справі, він особисто та донька ОСОБА_4

    Він особисто не працює, так як здійснює постійний догляд за хворою матір`ю.

    Донька хоча будь-якої допомоги на утримання матері не надає, але бажання звертатися до неї з відповідним позовом ОСОБА_1 не має.

    Відповідач по справі ОСОБА_2 та його представник за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_5, позов визнали частково, так як вважають що стягнення аліментів у ј частині та додаткових витрат у сумі 360грн. є занадто збільшеними.

    Відповідач по справі є пенсіонером, окрім пенсії у сумі 2.400грн. інших доходів не має; за віком і станом здоров`я сам потребує лікування, перебуваючи на диспансерному обліку у місцевій лікарні м.Кіровське.

    На ліки на місяць витрачає близько 700грн. Крім того сплачує кошти за комунальні послуги (має три квартири), втрачаючи на їх утримання близько 800грн.

    Одружений, дружина не працює, через що він також змушений утримувати і її.

    Тому зазначений позивачкою розмір позовних вимог є завищеним.

    Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, вивчив матеріали справи,  встановив наступні фактичні обставини.

    Так, відповідач по справі ОСОБА_2 є сином позивачки, що підтверджується даними запису акту про народження № 67 від 22.02.1957 (а.с.    ).

    ОСОБА_1 є інвалідом першої групи від загального захворювання, безстроково. Потребує постійного стороннього догляду і при необхідності-стаціонарне лікування та огляд невропатолога (а.с.    ).

    Окрім того ОСОБА_1 потребує  прийому ліків, одних з них постійно (щодня), а інших двічі на рік.

    Потреба ОСОБА_1 в дорогих лікувальних препаратах зазначена у довідці лікарні (а.с.    ), а їх вартість- у довідках аптеки № 234 відокремленого підрозділу Донецького комунального підприємства «Фармація» від 04.01.2010р. (а.с.    ).

    Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

    А згідно з ч.1,3 ст. 172 Сімейного Кодексу України, дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм  допомогу.

    Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть  бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття втират, пов`язаних із наданням такого піклування.

    Відповідно до ст.203 Сімейного Кодексу України, дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

    Із змісту наведених норм закону вбачається, що піклування та матеріальної допомоги потребує кожен батько, кожна матір за умови, що вони є непрацездатними, дохід, який вони  отримують є недостатнім для підтримання нормальної життєдіяльності.

    Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є особою похилого віку 1928р. народження (а.с.   ), пенсіонеркою (а.с.   ) та отримувачем пенсії за віком у сумі 807,28грн. (а.с.   ). До того ж через хворобу прикута до ліжка (а.с.    ). Відповідно до висновку МСЕК (а.с.   ) ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи безстроково і їй призначено дороге лікування (а.с.    ).

    Саттею 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мімінальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009р. № 1646- VІ, встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня2010р.-825грн., та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: в тому числі, осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2010 року-695грн.

-2-

Не зважаючи на те, що  позивачка отримує пенсію, що граничить з прожитковим мінімумом, але у сукупності з переліченими обставинами, суд вважає, що вона має право на утримання від сина-відповідача по справі ОСОБА_2

    Приймаючи до уваги дохід відповідача по справі (а.с.   ), стан його здоров`я (а.с.    ), наявність інших утриманців (а.с.    ), суд вважає. що він спроможний надавати утримання своїй матері ОСОБА_1

    Відповідно до ч.2 ст.205 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

    Крім того, абзацом 2 п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України пр. розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що згідно з ч.2 ст.205 Сімейного Кодексу України ,  при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

    Таким чином при визначенні розміру стягнень з ОСОБА_2, суд враховує його матеріальне становище, стан здоров`я, наявність інших  утриманців. а також приймає до уваги розмір пенсії позивачки (на межі прожиткового мінімуму), стан її здоров`я, наявність інших  повнолітніх дітей, від яких вона також має право на утримання.

    З урахуванням наведених конкретних обставин, що мають істотне значення для справи, розмір аліментів та додаткових витрат, зазначених позивачкою, є завищеним і підлягає зменшенню до 1/8 частини усіх видів доходів відповідача, а додаткових витрат-до 200грн. щомісяця.

    Щодо визначення дня, з якого належить сплачувати аліменти та додаткові витрати, суд керується загальними засадами цивільного судочинства.

    Так, відповідно до ч.7 ст.8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого-суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

    А згідно з  ст.10 СК України, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

    Загальне правило, відповідно до якого аліменти присуджуються від дня подання позовної заяви, сформульоване у ч.1 ст.79 СК України.

    Тому стягнення аліментів і додаткових витрат слід визначити з дня звернення ОСОБА_1 з позовом до суду, тобто з 02.04.2007 року (а.с.    ).

    На підставі викладено, керуючись ст.ст.6, 10,11, 212-215. 218 ЦПК України, на підставі ст. 51 Конституції України, ст. 172,202,203,205 СК України, суд

                                                           ВИРІШИВ:

    позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Торез Донецької області  на  користь   ОСОБА_1  аліменти на її утримання у розмірі  1/8 частини з усіх видів доходу, та додаткові витрати у сумі 200грн., щомісяця, починаючи з 02 квітня 2007 року.

    Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

    Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 51 грн. (п'ятдесят одну гривню) на користь держави р/р 31410537700050 Банк УДК в Донецькій області Код платежу 22090100, Код ОКПО 24166642.

    Стягнути з ОСОБА_2, на р/р №31216259700004 в УДК м.Донецька  ЄДРПОУ 34686537 МФО-834016 Банк ГУДКУ в Донецької області  120грн. (сто двадцять гривень) судових витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.    

     На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Жданівский міський суд протягом 10 днів з дня оголошення рішення, та скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жданівский міський суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне  оскарження, якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання  заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: