Справа № 4-57/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., за участю прокурора Левицького В.І., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці матеріали справи за скаргою ОСОБА_2 на постанову прокурора міста Кременчука Полтавської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 28 січня 2010 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Представник скаржниці ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора міста Кременчука Полтавської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 28 січня 2010 року, якою прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 10825001 за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами приватного підприємства «Тайга і К» службовим становищем в особливо великих розмірах та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених частиною 5 статті 191 та частиною 2 статті 366 КК України.

Скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана постанови про порушення кримінальної справи є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена в порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, без наявності достатніх на те приводів та підстав. Так, на думку представника скаржника, постанова прокурора міста Кременчука Полтавської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 28 січня 2010 року про порушення відносно службових осіб приватного підприємства «Тайга і К» кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених частиною 5 статті 191 та частиною 2 статті 364 КК України була прийнята в порушення вимог статей 94, 97, 98 КПК України за відсутності достатніх даних, які  вказують на наявність ознак зазначеного вище злочину, наполягаючи на відсутності, передбачених диспозицією зазначеної вище статті кримінального законодавства, такої об’єктивної сторони злочину   як заволодіння чужими коштами, мотивуючи це тим, що податки це власні кошти юридичної особи, які вона повинна сплачувати до бюджету, що виключає  можливість притягнення зазначених вище осіб за статтею 191 КК України. Окрім того, як зазначає представник скаржника, висновок прокурора щодо вчинення службовими особами приватного підприємства «Тайга і К» службового підроблення є безпідставним та помилковим, оскільки в поданих до Кременчуцької ОДПІ податкових деклараціях зазначений податковий кредит відповідає фактичним показникам господарської діяльності і ніякої перевірки стосовно правильності відображення даних в податкових деклараціях в період з серпня 2007 року по грудень 2008 року проведено не було. Крім того, представник скаржника наполягає на грубому порушені прокурором вимог частини 2 статті 98 КК України в частині порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину службовими особами приватного підприємства «Тайга і К», а не відносно конкретної особи, а саме ОСОБА_2 яка є керівником підприємства одноособово, а також виконує функції головного бухгалтера зазначеного вище підприємства.

В судовому засіданні скаржниця та її представник скаргу підтримали, зазначивши, що винесена відносно службових осіб приватного підприємства «Тайга і К»,  постанова про порушення кримінальної справи є необґрунтованою, порушеною за відсутності узгодженого податкового зобов’язання, за відсутності ознак, які б вказували на наявність умислу в діях зазначених вище службових осіб на заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах і службового підроблення, та внаслідок прийняття до відому лише довідки про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства «Тайга і К» з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Крембудінвест», приватним підприємством «Рішон» та аналізу взаємовідносин з бюджетними організаціями за період з 1 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, що суперечить вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства.

Прокурор просить скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена за наявності достатніх на те приводів та підстав, визначених статтями 94, 97, 98 КПК України, наполягаючи на тому, що рішення про порушення кримінальної справи приймалося не лише на підставі довідки про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства «Тайга і К», а й на підставі додатково зібраних доказів.

Дослідивши матеріали, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи, заслухавши пояснення скаржниці ОСОБА_2, її представника адвоката ОСОБА_1, приймаючи до уваги думку прокурора,  суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що 28 січня 2010 року прокурором міста Кременчука старшим радником юстиції ОСОБА_3 за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами приватного підприємства «Тайга і К» службовим становищем в особливо великих розмірах та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, порушено кримінальну справу № 10825001 за ознаками злочинів, передбачених частиною 5 статті 191 та частиною 2 статті 366 КК України.

Із змісту зазначено вище постанови вбачається, що службові особи приватного підприємства «Тайга і К» шляхом зловживання своїм службовим становищем, підробляючи податкові накладні та декларації в продовж серпня 2007 року по грудень 2008 року заволоділи коштами, які підлягали до сплати в Державний бюджет України як податок на додану вартість у сумі 341 224,33 грн., що станом на 1 січня 2009 року у 1 128 разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Згідно статті 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до вимог статей 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

Статтею 94 КПК України визначено, що приводом до порушення кримінальної справи, наряду з іншими, є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості, окремих громадян або безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину(час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).  

Як вбачається із наданих та досліджених в судовому засіданні матеріалів, приводом до порушення кримінальної справи, передбаченої частиною 2 статті 364 та частиною 2 статті 366 КК України стало по-перше: безпосереднє виявлення слідчим прокуратури ознак злочину при проведенні досудового слідства по кримінальній справі порушеній  по факту заволодіння майном ТОВ «Пожежне спостереження» і по-друге: службова записка начальника УПМ ДПА у Полтавській області за № 213/10/26-37,з доданими до неї матеріалами, складена та зареєстрована 26 січня 2010 року в Книзі обліку заяв і повідомлень про злочини прокуратури міста Кременчука за № 35пр/10, зі змісту якого вбачається, що за результатами проведеної перевірки був встановлений факт використання службовими особами приватного підприємства «Тайга і К» у податковому і бухгалтерському обліках підприємства первинних документів підприємств з ознаками фіктивності (ТОВ «Крембудінвест», ПП «Рішон» та інші).

Підставами для порушення кримінальної справи в оскаржуваній постанові прокурором зазначено, те що матеріали перевірки містять достатні докази, які вказують на наявність в діях службових осіб приватного підприємства «Тайга і К» ознак злочинів, передбачених частиною 5 статті 191 та частиною 2 статті 366 КК України.

Підпунктом 6 пункту 2 статті 5 Закону України „ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами передбачено, що в разі оскарження платником податку рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирушення справи судом, за винятком коли таке обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні матеріалів на підставі яких органом досудового слідства було прийнято оскаржуване рішення, на час порушення кримінальної справи, дата узгодження податкового зобов*язання  і дата, коли, платник повинен погасити узгоджену суму податкової заборгованості не настали в зв’язку з неузгодженістю податкового рішення –повідомлення, однак приймаючи до уваги що зазначені вище матеріали містять ряд інших додатково зібраних доказів, внаслідок проведеної перевірки (пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, документальне дослідження матеріалів приватного підприємства «Тайга і К» з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Крембудінвест», приватним підприємством «Рішон» та аналізу взаємовідносин з бюджетними організаціями за період з 1 січня 2007 року по 31 березня 2009 року тощо), суд приходить до висновку, що прокурором на час порушення оскаржуваної постанови було зібрано усі необхідні данні для проведення всебічного та об’єктивного аналізу обставин справи, що свідчить про повноту проведеної перевірки і законність прийнято рішення.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що винесена прокурором міста Кременчука Полтавської області старшим радником юстиції ОСОБА_3 28 січня 2010 року, постанова якою прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 10825001 за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами приватного підприємства «Тайга і К» службовим становищем в особливо великих розмірах та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених частиною 5 статті 191 та частиною 2 статті 366 КК України є законою та обґрунтованою, винесеною за наявності достатніх на те приводів і підстав,  у зв»язку з чим скарга представника скаржниці ОСОБА_6 адвокати ОСОБА_1 на зазначену вище постанову про порушення кримінальної справи не підлягає задоволенню.

Керуючись статями 94-98, 236-7, 236-8 КПК України ,  суд –

ПОСТАНОВИВ :

Представнику скаржниці ОСОБА_2 адвокату ОСОБА_1  в задоволенні скарги на постанову прокурора міста Кременчука Полтавської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 від 28 січня 2010 року, якою прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 10825001 за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами приватного підприємства «Тайга і К» службовим становищем в особливо великих розмірах та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених частиною 5 статті 191 та частиною 2 статті 366 КК України – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з моменту її винесення.

Суддя: