Судове рішення #8215756

справа № 2ц - 469/10

Р І Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18 березня 2010 року   Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:

судді                                                      Філіпенко Л.П.

при секретарі                                  Щербак А.М.

                          за участю адвоката                                                    ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за  позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3   про стягнення грошового зобов’язання по договору купівлі – продажу та моральної шкоди  

   

В С Т А Н О В И В:

    22 лютого 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3  про  стягнення грошового зобов’язання по договору купівлі – продажу та моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що він як підприємець із дозволу виконкому  Антрацитівської міської ради здійснює роздрібну торгівлю промисловими товарами в магазині «Дует» за адресою м.Антрацит вул.Петровского 47/1.  22 листопада 2008 року. відповідачка  ОСОБА_3  у цьому магазині купила чоботи жіночі вартістю  750 грн. і куртку жіночу шкіряну з хутряним  коміром вартістю 2300 грн.,  за цей  товар відповідачка повинна була заплатити 3000 грн.    Тому  що відповідачка мала при собі тільки 420 грн., те позивач  їй дозволив внести цю суму грошей у магазин і забрати вищевказаний товар за умови, що вона  виплатить 2580 грн. у строк до 31 січня  2009 року. Із цим відповідачка  погодилася, підтвердивши це  письмово в той же день своєю розпискою. Не сплативши цю суму грошей в обумовлений строк за згодою позивача відповідачка одержала відстрочку на погашення грошового боргу до 17 квітня 2009 року.  Але відповідачка й це зобов'язання не виконала й не обіцяла це зробити  найближчим часом, то ОСОБА_4 на початку серпня 2009 рік був змушений оформити в суд позов до відповідачки про стягнення з її  грошового зобов'язання в сумі 2580 грн.  На прохання відповідачки ОСОБА_4  цей позов у суд не направив, повіривши в черговий раз відповідачці, що вона сплатить грошовий борг найближчим часом і став очікувати цього. Але ОСОБА_3   тільки в жовтні 2009 року внесла в магазин 2000 грн., борг на суму 580 грн. дотепер не погашений. Це спонукало ОСОБА_4  у листопаді 2009 року оформити новий позов до відповідачки й направити його в суд. У суді  відповідачка переконливо пообіцяла ОСОБА_4 незабаром погасити свій борг. Позивач знову повірив у цьому  ОСОБА_3   й написав у суд заява із проханням залишити позов без розгляду, і у зв'язку із цим суд припинив виробництво в справі по його до відповідачки позову.  Але відповідача в черговий раз обдурила ОСОБА_4  і не сплачує борг, тому  він змушений  в 3 разів звернутися з позовом у суд. ОСОБА_4  тепер претендує на одержання з відповідачки компенсації  грошової за заподіяний нею значна моральна шкода, що укладається в наступному: не повертаючи ОСОБА_4  у магазин гроші у великій сумі й протягом тривалого часу, відповідача  порушила його як підприємця звичайний спосіб життя. Гроші в сумі 2580 грн. були з вини  відповідачки виключені з торговельного обороту  по магазині. На цю суму грошей ОСОБА_4  протягом  тривалого часу не міг придбати в магазин товар для  реалізації, через це недоодержував по магазині прибуток. Крім того, йому доводиться витрачати багато часу й чинностей через те,що постійно доводитися шукати відповідачку, дзвонити їй і просити й вимагати, лаятися з нею,  щоб вона сплатила борг. ОСОБА_4  дуже психологічно принижує той факт, що йому доводитися виступати в ролі прохача. З вини відповідачки ОСОБА_4  витратив багато часу й коштів для  оформлення трьох позовів у суд. З обліком усього цього ОСОБА_4  заподіяний ОСОБА_3   моральна шкода оцінює в 1000 грн. Крім цього, він просить стягнути з відповідачки всі понесені судові витрати на суму 679,50 грн.( 500 грн. оплата правової допомоги, 51 грн. і 8,50 грн. - оплата  судового збору 120 грн - оплата ІТЗ.)

    У  судовому засіданні позивач позов підтримує, просить стягнути з ОСОБА_3    грошове зобов’язання по договору купівлі в сумі 580 грн., у відшкодування моральної ( немайнової ) шкоді – 1 тис.грн., та відшкодувати йому всі понесені судові витрати на суму 679,50 грн.

    Відповідачка ОСОБА_3  позов визнала частково, не заперечує, що дотепер не сплатила всю вартість покупки, повинна ще 580 грн., не заперечує й факт заподіяння позивачеві моральної шкоди її винними діями, однак уважає, що сума 1 тис.грн. не відповідає тим моральним стражданням, які перетерпів позивач. Також уважає, що оплата за надання юридичної допомоги - 500 грн. занадто велика з урахуванням обсягу роботи адвоката.

      Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:

            На підставі ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає  цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим  відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотань про витребування та дослідження  по справі інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні.

Під час судового засідання встановлено, що дійсно 22 листопада 2008 року. відповідачка  ОСОБА_3  у магазині «Дует», якій належить позивачу (а.с.7,8) купила чоботи жіночі вартістю  750 грн. і куртку жіночу шкіряну з хутряним  коміром вартістю 2300 грн.,  за цей  товар відповідачка повинна була заплатити 3000 грн.  Тому  що відповідачка мала при собі тільки 420 грн., те позивач  їй дозволив внести цю суму грошей у магазин і забрати вищевказаний товар за умови, що вона  виплатить 2580 грн. у строк до 31 січня  2009 року. Із цим відповідачка  погодилася, підтвердивши це  письмово в той же день своєю розпискою. Не сплативши цю суму грошей в обумовлений строк за згодою позивача відповідачка одержала відстрочку на погашення грошового боргу до 17 квітня 2009 року. (а.с.9). Однак в зазначений термін ОСОБА_3  грошей не сплатила, під будь-яким приводом ухиляється від виконання свого зобов'язання, намагання зустрітися з нею виявилися марними. Тому ОСОБА_4  звертався до суду 20 серпня (а.с.17) та 24 листопада 2009 року (а.с.18), але повірив ОСОБА_3, що вона сплатить борг добровільно,  й двічі написав у суд заяву із проханням залишити позов без розгляду, і у зв'язку із цим суд припинив виробництво в справі по його до відповідачки позову.

 Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв'язку. Розписка підписана ОСОБА_3, тобто є документом, що стверджує про вчинення правочину між сторонами, та вірогідно підтверджує  законність і обґрунтованість  вимог позивача про стягнення грошового зобов’язання.

На підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  На підставі  п.5 абз.2 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року відповідно до загальних  підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіюванні.  

В судовому засіданні також встановлено, що відповідачка дійсно вчинила  відносно позивача ОСОБА_4  моральну шкоду і з урахуванням сутності позовних вимог, характеру діяння особи, що причинили шкоду, фізичних і моральних страждань позивача, вважаю, що вимоги позивача про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають задоволенню частково  і вважаю за необхідне й правильне стягнути відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ОСОБА_3 в сумі 750 грн.

 

               Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторонни понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

    На підставі викладеного з ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути  судові витрати на суму 629,50 грн.( 450 грн. оплата правової допомоги, 51 грн. і 8,50 грн. - оплата  судового збору, 120 грн - оплата ІТЗ.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88ч.1, 212-215 ЦПК України,  612, 16, 23, 526, 530, 626-629, 632, 655, 691-692, 1167 ЦК України

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3   на користь ОСОБА_2 суму грошового зобов’язання по по договору купівлі – продажу 580 грн.,  у відшкодування моральної ( немайнової) шкоди 750 грн., судові витрати 179 грн.50 коп., а також плату за надання юридичних послуг – 450 грн., усього 1959 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду  Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                             Судья

рішення надруковане у дорадчій кімнаті

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація