справа № 2 – 128 / 2010

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 березня 2010 року   Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                Гуляка В.В.

при секретарі                Захарчук Н.Я.

особи, які беруть участь у розгляді справи :

позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд»,

представник позивача : ОСОБА_1,

відповідачі : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представник відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_4 : ОСОБА_6,

третя особа : Золочівська міська рада Львівської області,

представник Золочівської міської ради Львівської області : ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Львівської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд» про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із приміщення гуртожитку по вул. Шашкевича, 104 в м. Золочеві Львівської області, без надання іншого жилого приміщення,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_8 «Золочівагробуд» у заявленому позові просить виселити відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із приміщення гуртожитку по вул. Шашкевича, 104 в м. Золочеві Львівської області, без надання іншого жилого приміщення. В обґрунтування позову покликається позивач на те, що відповідач ОСОБА_2 20.09.1985 року був прийнятий в Золочівське об’єднання «Райагробуду» на роботу муляром 3 розряду. В 2000 році об’єднання «Райагробуд» було перейменовано в ОСОБА_8 «Золочівагробуд», яке є правонаступником «Райагробуду». У зв’язку із роботою ОСОБА_2 для його сім’ї було надано для проживання на час роботи кімнату в гуртожитку по вул. Шашкевича, 104 в м. Золочеві Львівської області, що належав «Райагробуду». У 1985 році сім’ї ОСОБА_2 було надано ще одну суміжну кімнату в цьому гуртожитку. Наказом № 433 від 10.08.1998 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Ще в 1997 році сім’ї ОСОБА_2 була надана двохкімнатна квартира у будинку по вул. Вокзальній, 28 в м. Золочеві Львівської області. Оскільки ОСОБА_2 був звільнений з роботи за власним бажанням без поважних причин, тому він і члени його сім’ї, відповідно до вимог ст. 132 ЖК України, повинні бути виселені із гуртожитку і повинні звільнити займані там дві кімнати. На даний час ніхто із членів сім’ї ОСОБА_2 у товаристві не працює. Оскільки відповідачі у добровільному порядку виселитись із гуртожитку не бажають, тому їх слід виселити у судовому порядку без надання іншого житла.  

Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, у поданій суду письмовій заяві просила справу розглядати без представника ОСОБА_8 «Золочівагробуд», позовні вимоги підтримала.      

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і пояснив, що він працював у Золочівському об’єднанні «Райагробуд» із 1985 року по 1998 рік, тобто більше 10 років і тому його сім’я не може бути виселена із розглядуваного гуртожитку без надання іншого житлового приміщення. Він із сім’єю у гуртожитку фактично проживають по даний час, їхня кімната має № 28. Іншого житла у них немає. Виділена йому у 1997 році двокімнатна квартира у житловому будинку по вул. Вокзальній, 28-а в м. Золочеві Львівської області не придатна для проживання, оскільки цей будинок ще не зданий в експлуатацію і у них немає ордерів на вселення у цю квартиру. Звільнився він із роботи у 1998 році у Золочівському об’єднанні «Райагробуду» з поважних причин, у зв’язку із скрутним матеріальним становищем його сім’ї і необхідністю пошуку роботи з більшим заробітком.

Представник відповідача ОСОБА_6 підтримав заперечення проти позову і обґрунтування відповідача ОСОБА_2, і також зазначив, що відповідачі вселились у розглядуваний гуртожиток на законних підставах і усі проживають у гуртожитку по даний час. Приміщення цього гуртожитку було надано відповідачам у зв’язку із роботою ОСОБА_2 у Золочівському об’єднанні «Райагробуд», правонаступником якого є ОСОБА_8 «Золочівагробуд». У цьому товаристві ОСОБА_2 працював із 1985 року по 1998 року, тобто 13 років. Звільнився відповідач ОСОБА_2 із роботи у товаристві з поважних причин. Тому, відповідно до вимог ст.ст. 132, 125 ЖК України, відповідачі не можуть бути виселені із гуртожитку без надання іншого жилого приміщення. На даний час у відповідачів немає іншого жила, котре було б придатним для проживання. У житловому будинку по вул. Вокзальній, 28-а в м. Золочеві Львівської області відповідачі отримали лише право на двокімнатну квартиру, однак на даний час у цій квартирі немає умов для проживання, оскільки будинок в експлуатацію не зданий і не може використовуватись як житло.        

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, у поданій суду письмовій заяві просила розглядати справу у її відсутності, позовних вимог не визнала.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, у поданій суду письмовій заяві просив розглядати справу у його відсутності, позовних вимог не визнав.

Відповідачка ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилась, у поданій суду письмовій заяві просила розглядати справу у її відсутності, позовних вимог не визнала.

Представник третьої особи Золочівської міської ради Львівської області у судове засідання не з’явився, у поданій суду письмовій заяві Золочівська міська рада просила розглядати справу без представника, позову не заперечила.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Із досліджених доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 із 20.09.1985 року був прийнятий на роботу муляром 3 розряду у Золочівському об’єднанні «Райагробуд», правонаступником якого являється ОСОБА_8 «Золочівагробуд», що підтверджується довідкою ОСОБА_8 «Золочівагробуд» № 13 від 26.01.2010 року, копією наказу № 108 від 20.09.1985 року Золочівської МБО, копією Статуту ОСОБА_8 «Золочівагробуд» із змінами і доповненнями.

Звільнений відповідач ОСОБА_2 із роботи з посади муляра у Золочівському об’єднанні «Райагробуд» із 10.08.1998 року, за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією наказу Золочівського об’єднання «Райагробуд» № 33 від 10.08.1998 року.

Сім’я ОСОБА_2 у складі 4-х осіб, тобто він, його дружина ОСОБА_9, син ОСОБА_4 і дочка ОСОБА_5, які є по справі відповідачами, вселились у кімнату № 28 житловою площею 17,2 м.кв. розглядуваного гуртожитку по вул. Шашкевича (колишня вул. Леніна), 104 в м. Золочеві Львівської області у зв’язку із роботою ОСОБА_2, на підставі ордера № 9 від 01.11.1989 року, який виданий на підставі рішення Золочівського об’єднання «Райагробуд» № 19 від 17.10.1989 року, що підтверджується копією цього ордера і копією протоколу № 19 спільного засідання адміністрації і профкому Золочівського Райагробуду від 17.10.1989 року.

Рішенням спільного засідання адміністрації, профкому і Ради трудового колективу Золочівського райагробуду від 17.03.1995 року сім’ї ОСОБА_2 виділено ще одну кімнату № 27 площею 9,4 м.кв. у розглядуваному гуртожитку, що підтверджується протоколом № 3 спільного засідання адміністрації, профкому і Ради трудового колективу Золочівського райагробуду від 17.03.1995 року.

Таким чином, судом встановлено, що вселення відповідачів у розглядуваний гуртожиток у 1989 році та подальше проживання у ньому відбувалось на законних підставах.

На даний час вищевказаний гуртожиток на правах приватної власності не зареєстрований і перебуває на балансі ОСОБА_8 «Золочівагробуд», що підтверджується довідками Золочівського МБТІ № 204 від 11.11.2008 року, № 18 від 11.02.2010 року, довідками ОСОБА_8 «Золочівагробуд» № 279 від 23.09.2008 року, № 22 від 26.01.2010 року, довідкою Управління статистики у Золочівському районі № 12 від 31.01.2006 року, розшифровкою балансу основних засобів та державним статистичним спостереженням ОСОБА_8 «Золочівагробуд» станом на 01.01.2010 року, копією поверхового плану будівлі гуртожитку.  

У кімнаті № 28 розглядуваного гуртожитку по вул. Шашкевича, 104 в м. Золочеві Львівської області на даний час зареєстровані і проживають усі відповідачі, тобто ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, що підтверджується довідкою ОСОБА_8 «Золочівагробуд» № 12 від 26.01.2010 року про склад сім’ї та копіями паспортів цих осіб.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 132 ч.2 ЖК України, працівників підприємств, установ, організацій, які поселились в гуртожиток в зв’язку з роботою, крім сезонних і тимчасових працівників та осіб, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення лише у разі звільнення їх за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.    

Відповідно до ст. 132 ч.3 ЖК України, осіб, які припинили роботу з інших підстав ніж ті, що зазначені в частині 2 цієї статті, а також осіб, які перелічені у статті 125 ЖК України, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.  

Статтею 125 ЖК України передбачено, що без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, установі, організації, що надали їм жиле приміщення, не менш як 10 років.

Аналогічні правила виселення із гуртожитків передбачені пунктами 40, 41 Примірного положення про гуртожитки, що затверджене постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 03.06.1986 року.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 пропрацював у Золочівському об’єднанні «Райагробуд» більше 10 років, тому він не може бути виселений із займаного ним із членами його сім’ї житлового приміщення гуртожитку по вул. Шашкевича, 104 в м. Золочеві Львівської області, без надання іншого жилого приміщення.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 був звільнений із роботи у Золочівському об’єднанні «Райагробуд» за власним бажанням з поважних причин.

Такого висновку суд дійшов враховуючи, що відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник, який бажає розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, повинен попередити про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Без такого письмового попередження працівника про намір припинити трудові відносини і без дотримання двотижневого строку після подання письмового попередження про звільнення із роботи, дозволяється розривати трудовий договір лише при наявності у працівника поважних причин для звільнення. Відповідач ОСОБА_2 звільнений з роботи наказом № 33 від 10.08.1998 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням із 10.08.1998 року на підставі його заяви від 10.08.1998 року. За два тижні перед звільненням ОСОБА_2 не подавав письмової заяви із попередженням про звільнення із роботи і був звільнений із роботи з того дня, що просив у своїй заяві, тобто з 10.08.1998 року. Така терміновість розірвання трудового договору Золочівським об’єднанням «Райагробуд» із ОСОБА_2 свідчить про наявність для цього поважних причин.

Отже, поважність причин звільнення відповідача ОСОБА_2 із роботи за власним бажанням є перешкодою, відповідно до ст. 132 ч.2 ЖК України, для його виселення із гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.      

Крім цього, відповідно до ст. 19 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», який набрав чинності із 01 січня 2009 року, забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, без попереднього надання їм (їх сім’ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, коли гуртожиток перебуває у аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей.  

Покликання позивача на те, що відповідачі забезпечені житлом, оскільки у 1997 році отримали двокімнатну квартиру у житловому будинку по вул. Вокзальній, 28-а в м. Золочеві Львівської області, є безпідставними, оскільки як вбачається із протоколу № 8 від 02.12.1997 року спільного засідання адміністрації і профкому Золочівського Райагробуду, сім’ї відповідачів було лише розподілено двокімнатну квартиру в незакінченому житловому будинку по вул. Вокзальній в м. Золочеві та право на вступ до ЖБК.

Із матеріалів ЖБК «Каменяр» вбачається, що житловий будинок по вул. Вокзальній, 28-а в м. Золочеві Львівської області, у якому знаходиться виділена відповідачам двокімнатна квартира, перебуває на балансі ЖБК «Каменяр», на даний час цей будинок в експлуатацію не зданий, ремонтні роботи у ньому не завершені, готовність будинку до експлуатації становить 60 % і для проживання будинок не придатний, ордери на вселення у цей будинок відповідачам не видавались.

Із довідки виконкому Золочівської міської ради Львівської області № 46 від 27.02.2008 року та копії рішення цього виконкому № 16 від 31.01.2006 року вбачається, що ОСОБА_4 із сім’єю у складі 4-х осіб перебуває на квартирному обліку при виконкомі Золочівської міської ради із 31.01.2006 року.  

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про виселення відповідачів із розглядуваного приміщення гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212 ЦПК України, ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 9, 125, 127, 132 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, що затверджене постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 03.06.1986 року, суд –  

             в и р і ш и в :

відмовити  у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд» про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із приміщення гуртожитку по вул. Шашкевича, 104 в м. Золочеві Львівської області, без надання іншого жилого приміщення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

              Суддя :