Справа № 2-а-598/10 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

16 березня 2010 року                               м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді                 Якиміва Р.В.

     секретаря                          Стасюка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші про оскарження неправомірних дій та зобов’язання проведення перерахунку не донарахованої соціальної допомоги «Дитині війни», суд -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 згідно ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і як це передбачено ст. 6 даного Закону їй повинно нараховуватися і виплачуватися підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке відповідач не виплачує, тому вона звернулася із позовом до суду про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії за період 2006-2009 р.р., а також про зобов’язання відповідача провести нарахування і виплату підвищення до пенсії в даному періоді та стягнення  5510,10 грн.. Про порушення своїх прав дізналася, отримавши письмову відмову відповідача щодо перерахунку підвищення до пенсії, після чого звернулася із даним позовом до суду.

    У судове засідання ОСОБА_1 не зявився,однак подала суду заяву в якій вказала,що позов підтримує й просить його задовільнити та розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не зявився,однак подав суду заяву та заперечення,де вказав,що позову не визнає , позивачу нараховувалася і виплачувалася пенсія в розмірі, встановленому законодавством України і в межах коштів, які були виділені у бюджеті на кожен рік. Також вважає, що позивачка пропустила термін до суду за період з 2006-2008 р.р. , тому просить у задоволенні позову відмовити та розглядати справу у його відсутності.

    Суд,  проаналізувавши докази по справі вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав:

    Позивачка ОСОБА_1 є дитиною війни, що стверджується пенсійним посвідченням №117272 (а.с. 8), а отже має право на підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Ст. 77 п. 17 та ст. 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік було зупинено.

Ст. 71 п. 12 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якою було передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 – рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. ст. 29, 36 ч. 2, ст. 56 ч. 2, ст. 62 ч. 1, ст. 66 п. 7, 9, 12 – 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43 – 46, ст. ст. 71, 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 71 п. 12 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 рік та в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 рік є безпідставними, оскільки, статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституцівйними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, позивачка має право на підвищення пенсії на 30 %, як дитина війни у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

Розділ ІІ п. 41 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107 – VI від 28.12.2007 року положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 10 % від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Розділу І ст. 67 п. 2 – 4, 6 – 8, 10 – 18, підпункту 19, п. 20 – 22, 24 – 34, підпунктів 1 – 6, пункту 35, п. 36 – 100 Розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 Розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Позовні вимоги за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 рік є безпідставними, оскільки статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, позивачка має право на підвищення пенсії на 30 % як дитина війни у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.

Відповідач при нарахуванні та виплаті пенсії покликаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року порушив положення ст. 9 ч. 4 КАС України, яке передбачає, що у разі невідповідності нормативно – правового акту Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, при визначенні розміру пенсій позивачеві підлягає застосування ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Що ж до відсутності визначення даним законом поняття та базової величини мінімальної пенсії за віком для проведення підвищення “Дітям війни”, то суд враховує ту обставину, що згідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” законодавець дає визначення мінімального розміру пенсії за віком, яка підлягає до застосування в порядку ст. 9 КАС України за аналогією.

Згідно ст.1 ч. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на пенсійне забезпечення.

Згідно ст. 107 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, за шкоду заподіяну особам, внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов’язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом, несуть відповідальність згідно із законом. Таким чином, для покладення на органи Пенсійного фонду України обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії. Враховуючи, що Управлінням Пенсійного фонду України в Калуському районі не виплачено у встановленому Законом порядку ОСОБА_1 надбавки до пенсії, суд вбачає підстави для визнання відмови у виплаті 30 % підвищення до пенсії позивачки протиправною.

Щодо решту позовних вимог ОСОБА_1 за період за 2006 р,з 01.01.2007 р. по 01.09.2007 р., з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р.,   за 2009 р., а також щодо стягнення 5510,10 грн. , то у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, так як в цих періодах дії відповідача вищезгаданими рішеннями Конституційного Суду України невизнані протиправними щодо невиплати підвищення до пенсії, тому суд вважає, що така виплата проводилася відповідачем без порушень.

Так як суд зобов’язує відповідача зробити перерахунок у даному періоді підвищення до пенсії позивачки, то нарахована сума підлягає виплаті ОСОБА_1, а отже суд не проводить стягнення цих сум в  даному випадку 5510,10 грн., як цього вимагає позивачка.

Суд також вважає, що ОСОБА_1 не пропустила річний строк для звернення до суду, так як відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії мала місце 11.02.2010 р. (а.с.5), а позовну заяву вона подала до суду 17.02.2010 р. (а.с. 2), тобто в межах встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України строку.

На підставі ст. ст. 1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від  09.07.2007 р. №  6-рп2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп2008, ст. ст. 159 – 163 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Позов задовільнити частково. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Калуш, Івано-Франківської області щодо невиплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2007 р. по 31.12.2007 р. та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.  протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Калуш, Івано-Франківської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.09.2007 р. по 31.12.2007 р. та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано в строк. У разі подачі заяви, але апеляційна скарга не була подана  в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження подається  до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Калуський міськрайонний суд.  

Г о л о в у ю ч и й: