Судове рішення #8212846

                                                       ПОСТАНОВА                         № 2-а-1116/2010

                                                      іменем  України                        

04 лютого  2010  року Джанкойський міськрайонний  суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого – судді Д’яченко В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі  Автономної Республіки Крим про визнання незаконною відмову  у нарахуванні  підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» , про начислення щомісячної соціальної допомоги та забезпечення її виплати,

                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач   15 січня 2010 року  звернулася  до суду з зазначеною позовною заявою. Свої вимоги мотивує наступним: Він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 цього закону  дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але соціальна допомога, яка передбачена статтею 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 року,   не виплачується, внаслідок чого порушені її законні права. Просить зобов’язати відповідача здійснити нарахування неотриманого підвищення до пенсії  за 2006 - 2008 роки   в розмірі 4471 грн. 20 коп.

Позивач  надала суду письмову заяву, котрою  просить  розглянути справу за її  відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов, згідно яких просив  розглянути справу у відсутності представника відповідача та відмовити у  задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження — розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

   Д ослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає  відмові в задоволенні.

Суд виходить з наступного: Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,    віднесена  до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Джанкойського району АРКрим та отримує пенсію за віком.

 Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних

гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів

державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було

встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону

України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

В 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007,   відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року.

             Законом України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. передбачена інша редакція наведеної статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004, № 2195-ІV, а саме: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

    Але положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008.

Суд враховує, що зазначені рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

     Відповідач в запереченнях на позов наполягає на застосуванні положень ст.. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України в частині відмови в задоволенні позову у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду .

Згідно зі статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав стосовно позовних вимог щодо нарахування щомісячної державної допомоги за 2006 рік та з 09.07.2007 по 15 січня 2010  року, позивач суду не надав, суд приходить до висновку, що відсутні  підстави для поновлення зазначеного строку.

 Позов підлягає відмові в задоволенні.

      На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8-12,14,17, 69-71, 86, 99-100, 122, 159-І6З Кодексу  адміністративного судочинства України, суд –

                                                   ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1   відмовити в задоволенні позову до   Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі  Автономної  Республіки  Крим

про визнання незаконною відмову  у нарахуванні  підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» , про начислення щомісячної соціальної допомоги та забезпечення її виплати.

               Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

               Постанова надрукована суддею одноособово в нарадчій кімнаті.

                     Головуючий -  суддя            Д'яченко  В.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація