Справа № 2– А – 229/10

2010 рік

   ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року                                                       м. Одеса

      Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючої судді -  Виноградової Н.В.,

при секретарі –        Славинській К.М.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 19 в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ІДПС 3-го взводу  мл. сержанта ОСОБА_2  про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

                                            ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ІДПС 3-го взводу мл. сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови серії ВН №085473 по справі про адміністративне правопорушення від 23 листопада 2009, посилаючись на те, що під час складання протоколу та постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, так як його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, також зазначив, що ним не було порушено вимог п.12.4. ПДР.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не явився, але направив до суду заперечення на позов в якому посилався на правильність висновку інспектора і просив справу слухати в його відсутності.  

Суд, вивчивши адміністративну справу, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.11.2009 року в 10 г 33 хв. Позивач, управляючи автомобілем Фольцваген, державний номерній знак НОМЕР_1 рухався по автомобільний дорозі М05-01, з боку виїзду з Клеверного мосту в напрямку ринку „7-й кілометр”.    

Інспектор ІДПС ОСОБА_2 23.11.2009р. знаходячись на ділянці автодороги М 05-01, за допомогою приладу „Візір”, серійний номер 0812431 зафіксував порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України, яке виразилося в тому, що водій автомобіля Фольцваген, державний номерній знак НОМЕР_1, ОСОБА_1, на ділянці дороги, зі встановленим обмеженням швидкості 70 км/г, рухався зі швидкістю 97 км/г. Встановивши зазначене вище порушення, інспектор ДПС зупинив водія транспортного засобу Фольцваген, державний номерній знак НОМЕР_1, ОСОБА_1, склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВН №162790, та постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 085473 від 23.11.2009р., якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КпАП України поклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладив та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів, що мають функції фото - і кінозйомки відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за  своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні  всіх  обставин  справи  в  їх  сукупності,  керуючись законом і правосвідомістю.

Серед вимог ч. 1 ст.280 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з вимогами ч. 2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

            Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВН № 162790 (а.с. 4), позивач порушив вимоги п.12.4 ПДР „У населених пунктах рух транспортних    засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год”. Проте, вказаний пункт не може бути застосований в даному випадку, оскільки виходячи з схеми (а.с.12), наданої до суду позивачем і не оскарженої (визнаної) відповідачем, інкриміноване порушення мало місце поза межами населеного пункту.

            При складанні протоколу і винесенні постанови про адміністративне правопорушення, ІДПС ОСОБА_2 керувався вимогами знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", встановленого по ходу руху відповідача. Як вбачається з наданої суду схеми і фотоматеріалів (а.с.3), на момент фіксації правопорушення, автомобіль відповідача знаходився поза зоною дії знаку 3.29.

           Відповідно до вимог ПДР, розділ 33. ДОРОЖНІ ЗНАКИ. ...Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33 - 3.37 - від місця встановлення до найближчого  перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця
населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з
прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання)
з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими
не встановлено знаки пріоритету.

Відповідно до вимог ПДР розділ 1. Загальні положення ... перехрестя - місце перехрещення,  прилягання або розгалуження доріг на одному рівні,  межею якого є  уявні  лінії  між  початком заокруглень  країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається                    перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої
території.

В ході судового розгляду відповідачами не було надано жодних доказів, щодо вини позивача.

Отже, висновки інспектора, викладені в протоколі та постанові, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, позивачем не було допущено правопорушення, в його діях відсутній склад правопорушення, тому необхідно визнати дії ІДПС 3-го взводу  мл. сержанта ОСОБА_2 протиправними, так як невірно оцінивши ситуацію, зробив невірний висновок, а особу безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог абзацу другого ч.2 ст.162 КАСУ суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне постанову скасувати, а провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП закрити із-за відсутності складу правопорушення в його діях,  відповідно до п.1 ст.247 та п.1 ч.1 ст.284 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 71, 159, 160, 161, 167 КАС України, ст.ст.256, 268, 288, 293 КпАП України, суд-

                                          ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській  області, ІДПС 3-го взводу  мл. сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВН № 085473   від 23 листопада 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 24.02.2010р.  

Суддя: