Справа № 2- 300                                      

                  2010р.                                                                                                              копія                                                                                                        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

10 березня 2010 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючого судді:              Завора І.М.

при секретарі:                       Широколава О.В.

розглянувши у попередньому  судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 14 вересня 1996 року відділом РАГС м. Гадяч, Полтавської області, актовий запис №153.

В своїй позовній заяві позивачка вказує, що вона 14 вересня 1996 року уклала шлюб з ОСОБА_2 у зв’язку з чим змінила своє прізвище Кондратова на прізвище чоловіка. Від спільного шлюбу мають  дочку ОСОБА_3. Спільне життя з чоловіком не  склалося, оскільки у них різні погляди на сімейне життя і обов’язки. Подальше спільне життя та збереження шлюбу вважає неможливим, а тому вона звернулася до суду з даним позовом.  

В судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити та постановити рішення, яким шлюб між нею та                       ОСОБА_2 розірвати,  судові витрати  покласти на обох порівно, дитину залишити проживати з нею.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, на розірвання шлюбу погодився.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 14 вересня 1996 року, що підтверджується їхнім свідоцтвом про одруження.

Від спільного шлюбу мають неповнолітнього дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно до ч.2  ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, оскільки в судовому засіданні встановлено, що примирення між сторонами та збереження шлюбу неможливе.

Судові  витрати покласти на сторони порівно.

Неповнолітню дитину залишити проживати з матір’ю.

Керуючись ст.ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 209,  212, 213, 130,174  ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

Шлюб, між ОСОБА_1  та ОСОБА_2 зареєстрований 14 вересня 1996 року відділом РАГС м.Гадяч Полтавської області, актовий запис №153  розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в відділі РАЦС стягти державне мито  на користь держави з ОСОБА_1 в розмірі 8 грн. 50 коп. та з ОСОБА_2  в розмірі 8 грн. 50 коп.

Неповнолітню дочку ОСОБА_4 залишити  проживати з матір’ю ОСОБА_1.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий-підпис

Копія: вірно

Суддя Гадяцького

районного суду                                                                ОСОБА_5