Справа № 2-а-99

2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 року          Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого                  -            судді   Ярошенко С.С.

при секретарі                  -           Дмитрієвій М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника командира взводу роти ДПС № 2 капітана міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника командира взводу роти ДПС № 2 капітана міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В позові зазначено, що постановою серії АР № 113741 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2009 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Однак, позивач вважає, що в його діях немає складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки він обгін автомобілів не здійснював та на ліву смугу не виїжджав, відповідач повідомив його про те, що ним скоєне правопорушення, однак надати докази цього відмовився, протримавши його 40 хвилин, а при складанні протоколу не роз'яснив його права. Також позивач зазначає, що відповідач вписав до протоколу дані свідка, який не міг бути очевидцем пригоди, оскільки рухався попереду позивача, крім того, позивач рухався взагалі по кільцю, біля поста ДАІ, де зустрічна смуга відсутня, тому здійснити обгін по зустрічній смузі він не міг.

Позивач просить суд скасувати постанову серії АР № 113741 по справі про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2009 року.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з'явився, однак надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем дійсно було скоєне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, про що ним було складено протокол, відповідно до всіх вимог закону. Так, 16 листопада 2009 року він ніс службу на 341 км а/д Харків – Сімферополь та побачив автомобіль «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, який порушив правила обгону, а саме: здійснив обгін транспортних засобів на перехресті, які рухалися паралельно по двом смугам, при цьому виїхав на крайню ліву смугу, яка передбачена для руху вліво та виділена суцільною вузькою лінією дорожньої розмітки. Після цього він зупинив цей автомобіль та повідомив водія ОСОБА_1, що він скоїв правопорушення. При цьому водій не заперечував, що він скоїв обгін на перехресті, однак сказав, що при складанні протоколу він буде заперечувати, оскільки штрафні санкції завеликі. Також ним був зупинений автомобіль ВАЗ 2100, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по другій смузі прямо та якого обігнав автомобіль позивача. Водій цього автомобіля був опитаний та внесений до протоколу про адміністративне правопорушення в якості свідка. Після складання протоколу він виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Складання протоколу та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відбувалися в присутності позивача, йому були роз'яснені його права, про що свідчать особисті пояснення та підписи останнього в протоколі та постанові. Таким чином, відповідач вважає, що п останова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена законно, обґрунтовано, з дотриманням всіх вимог КУпАП, жодних прав позивача порушено не було, а заявлений позивачем позов – не є нічим іншим, як способом уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним правопорушення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість позовних вимог, приходить до наступного.

Відповідно до п.п. 14.6.а Правил Дорожнього руху України, обгін заборонений на перехресті.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами на початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, необладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, – тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Як встановлено в судовому засіданні, постановою серії АР № 113741 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2009 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Підставою для винесення зазначеної постанови стало те, що  16 листопада 2009 року, приблизно в 13 годин 50 хвилин, на 341 км а/д Харків – Сімферополь ОСОБА_1 керував автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, здійснив подвійний обгін на перехресті з круговим рухом, при цьому виїхав на смугу, яка передбачена для руху на перехресті ліворуч та виділена суцільною лінією дорожньої розмітки, чим порушив вимоги п.п. 14.6 Правил Дорожнього руху України.

Посилання позивача на відсутність в його діях складу правопорушення суд не може прийняти до уваги, бо вони необґрунтовані та безпідставні, тому що, як вбачається з адміністративного матеріалу, скоєне позивачем правопорушення повністю підтверджується поясненнями свідка правопорушення ОСОБА_3, який керував автомобілем ВАЗ 2100, державний номер НОМЕР_2, і пояснив, що він їхав в лівій смузі, паралельно з ним по правій смузі рухався ще один автомобіль, а на перехресті обігнав автомобіль «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, який виїхав на крайню ліву смугу руху, яка передбачає рух тільки ліворуч та виділена суцільною лінією дорожньої розмітки.

Також пояснення позивача про те, що обгін автомобілів він не здійснював та на ліву смугу не виїжджав, суд не може прийняти до уваги, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення самим позивачем зазначено, що він рухався в лівій смузі двохрядного руху. Так само необґрунтованими є його посилання на відсутність свідків пригоди, що свідок, зазначений в протоколі, не міг нічого бачити, оскільки автомобіль під керуванням свідка був безпосереднім учасником пригоди, саме його обігнав позивач.

Пояснення позивача з приводу того, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем не були роз'яснені права його права, судом також не можуть бути прийняті до уваги, бо в протоколі у відповідній графі є особистий підпис позивача.

Крім того, посилання позивача на те, що він рухався по кільцю, де відсутня зустрічна смуга, а тому він не міг здійснити обгін по зустрічній смузі, безпідставні, бо суть скоєного позивачем правопорушення полягає в тому, що він скоїв подвійний обгін на перехресті з круговим рухом, при цьому виїхав на смугу, яка передбачена для руху на перехресті ліворуч та виділена суцільною лінією дорожньої розмітки. Жодних посилань на здійснення позивачем обгону по зустрічній смузі руху ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в постанові по справі про адміністративне правопорушення немає.

Таким чином, суд не може прийняти до уваги посилання позивача на недослідженість обставин, викладених в протоколі, та на відсутність доказів його вини в скоєнні правопорушення, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Тому суд вважає, що в діях позивача присутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП України, оскільки він, в порушення вимог п.п. 14.6.а ПДР України, здійснив подвійний обгін на перехресті з круговим рухом, при цьому виїхав на смугу, яка передбачена для руху на перехресті ліворуч та виділена суцільною лінією дорожньої розмітки .

Також суд не вбачає жодних порушень законних прав та інтересів позивача з боку відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність посилань відповідача на правомірність його дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2009 року відносно позивача та винесенні постанови серії АР № 113741 по справі про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2009 року про застосування до позивача фінансової санкції в сумі 425 гривень, оскільки відповідачем дотримані всі вимоги чинного законодавства щодо вчинення таких дій, і встановлені в судовому засіданні докази у своїй сукупності повністю це підтверджують.

За таких обставин суд вважає, що правові підстави для скасування постанови серії АР № 113741 по справі про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2009 року відсутні, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 72, 86, 159 – 163 КАС України,  ч. 2 ст. 122, ст. 293 КУпАП, п.п. 14.6 Правил Дорожнього руху України, суд

п о с т а н о в и в :

В адміністративному позові ОСОБА_1 до заступника командира взводу роти ДПС № 2 капітана міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: