Справа 1-23
2007 рік
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року Путивльський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді - Гриценко П.П.
при секретарі- Готенко Т.Є
з участю прокурора - Дегтярь О.В.
потерпілого- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, освіта середня, одружений, не працює , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий
в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2. скоїв умисне, середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Цей злочин скоєно при слідуючих обставинах.
Підсудний ОСОБА_2., 01.01.2007 року близько 10 години, біля свого будинку в АДРЕСА_1, коли до нього підійшов його сусід, потерпілий ОСОБА_1., і почав пред'являти претензії, про сплату коштів за те, що телефонний кабель до будинку підсудного проходить через його подвір'я, - в ході виникшої з цих підстав сварки, на грунті неприязних стосунків, умисно наніс потерпілому ОСОБА_1. удар рукою в ліву частину обличчя , а потім наніс удар металевою монтировкою по кісті лівої руки та лівій стороні тулуба потерпілого, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді синців лівої кісті руки, лівої половини грудної клітини та закритий перелом 10-11 ребер лівої сторони, де останні відносяться по ступені тяжкості до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Факт скоєння цього злочину підтверджується слідуючими доказами.
Сам підсудний ОСОБА_2., на початку судового слідства вину свою не визнавав, а потім перед його закінченням вину визнав і суду показав, що дійсно 01.01.2007 року близько 10 години, коли він знаходився біля будинку за місцем свого помешкання і ремонтував машину, то до нього підійшов потерпілий ОСОБА_1, і почав пред'являти претензії про необхідність сплати грошей за те, що телефонний кабель до його будинку, проходить через подвір'я потерпілого. В ході виникшої сварки, а також за те, що останній і раніше висловлював такі претензії, як йому так і його дружині, він не стримавшись наніс декілька ударів по тілу потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_1. суду показав, що 01.01.2007 року близько 10 години він проходив мимо подвір'я підсудного, де останній, біля свого гаража ремонтував свій автомобіль, і коли підійшов до нього, то підсудний зі словами - "за що ти, терорізіруєш мою дружину і вимагаєш гроші", наніс удар кулаком в обличчя, а
-2-
потім схвативши монтировку наніс один удар по руці, а другий в область грудної клітини збоку, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синців і закритого перелому 10-11 ребра.
Свідки ОСОБА_3. і ОСОБА_4. суду показали, що дійсно 01.01.2007 року близько 10 години, біля гаража будинку підсудного ОСОБА_2., за місцем його проживання, між ним і потерпілим виникла сварка, в ході якої підсудний наніс удар рукою по обличчю потерпілого, а потім взявши монтировку і намагаючись ударити потерпілого, а коли останній піднімаючи руку, захищався від удару, наніс нею удар по руці потерпілого, а потім удар в область грудної клітини.
Свідок ОСОБА_5. суду показала, що дійсно потерпілий неодноразово приходив до неї на ринок, де вона займається торгівлею, вчиняв сварки і вимагаючи сплатити гроші за телефонний кабель, що проходить по його подвір'ю. 01.01.2007 року дійсно близько 10 години підсудний ОСОБА_2. ремонтував свою машину, і в цей час вона чула, що між підсудним і потерпілим виникла сварка. Чи наносив її чоловік удари по потерпілому вона не бачила.
Згідно судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_1. були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 10-11 ребер, які по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а. с 3 2)
Як вбачається із даних протоколу відтворення обстановки та обставин події - потерпілий ОСОБА_1. детально розповів і показав, при яких обставинах йому були нанесені тілесні ушкодження підсудним ОСОБА_2. (а.с.39-43)
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи - механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілого ОСОБА_1. співпадає з механізмом та часом заподіяння продемонстрованим самим потерпілим ОСОБА_1, та свідками ОСОБА_4. і ОСОБА_3. у ході проведення відтворення обстановки та обставин події (а.с. 50).
Проаналізувавши вищевиложені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2. в скоєнні злочину при обставинах викладених в описовій частині вироку доведена повністю.
Такі злочинні дії підсудного ОСОБА_2. суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України - як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Не визнання своєї вини підсудним, на досудовому слідстві і на початку судового слідства, суд розцінює, як вибраний ним спосіб самозахисту. В послідуючому в ході судового слідства, підсудний вину свою повністю визнав і розкаявся в скоєному.
При визначені підсудному ОСОБА_2. виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який вину свою повністю визнав, позитивно характеризується, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий.
Те, що підсудний кається в скоєному, ці обставини суд визнає як такі, що пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.
Враховуючи такі дані за особу підсудного і характер скоєного злочину , а також те, що підсудний вину свою визнав і розкаявся в скоєному, при цьому і неправомірну поведінку самого потерпілого по даному факту, то ці обставини суд визнає як такі, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому вважає за можливе призначити йому покарання, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного
-3-
у ч. 1 ст. 122 КК України - у вигляді штрафу, тобто примінивши положення ст. 69 КК України.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, залишити підписка про невиїзд.
Речові докази по справі - металеву монтировку - знищити (а.с.37)
Заявлений цивільний позов потерпілими ОСОБА_1. про стягнення з підсудного 35 грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 5000 грн. в рахунок компенсації за спричинену моральну шкоду, підлягає частковому задоволенню, зі слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_2., потерпілому ОСОБА_1. були спричинені тілесні ушкодження, а саме середньої тяжкості, в зв'язку з цими тілесними ушкодженнями він звертався за допомогою до лікувального закладу і за свої особисті кошти придбавав необхідний матеріал для перев'язок і медикаменти.
Згідно наданими потерпілим ОСОБА_1. чеків, ним затрачено на придбання цих матеріалів, у зв'язку з призначеним лікуванням - 33 грн. 50 коп. Витрачені ним особисті кошти відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2.
Крім того, дійсно внаслідок винних дії підсудного ОСОБА_2. потерпілому ОСОБА_1. була заподіяна і моральна шкода, а саме йому були спричинені тілесні ушкодження, він відчував певний фізичний біль, вимушений був звертатися до лікувального закладу за медичною допомогою, на деякий час втратив привичний спосіб життя, а тому відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовуються особою яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Що ж стосується розміру компенсації моральної шкоди, то його визначає суд залежно від характеру і обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових витрат, їх тривалості, можливості відновлення, тощо. Тому суд, враховуючи вищевикладене, обставини даної справи, а саме і неправомірну поведінку самого потерпілого, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір такої компенсації суд оцінює в 500 грн., які і підлягають стягненню з підсудного на користь потерпілого.
Твердження підсудного ОСОБА_2. про те, що він сплатив потерпілому ОСОБА_1. в добровільному порядку, за вчинені проти нього дії 3000 грн. і посилання його на розписку ОСОБА_1. про те, що той отримав 3000 грн., а також заяву, яку написав ОСОБА_1. на ім'я начальника райвідділу міліції про те, що він претензій до підсудного не має і він з ним примирився ( а.с. 13-14), суд, не може взяти за основу про відмову в задоволенні заявленого позову потерпілим, виходячи зі слідуючого.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1. суду показав, що дійсно він написав таку розписку і заяву до райвідділу міліції, але написав при слідуючих обставинах.
12.01.2007 року до нього приїхали двоє чоловіків, один із них йому знайомий ОСОБА_6., і запропонували проїхати до райвідділу міліції, щоб вирішити питання про примирення з ОСОБА_2. і що ніби то при цьому, йому ОСОБА_2. заплатить йому певну суму грошей, а саме 3000 грн. Приїхавши до райвіділу міліції - там дійсно знаходився ОСОБА_2., його несин - ОСОБА_7., який працює підприємцем і його водій.
-4-
За пропозицією ОСОБА_6., і під його диктовку він написав відповідну розписку і заяву, що він отримав від ОСОБА_2. 3000 грн., за спричинені йому матеріальну і моральну шкоду і заяву на ім'я начальника райвідділу міліції про те, що він претензій до ОСОБА_2. не має. Цю розписку і заяву забрав у нього ОСОБА_2., але після цього, коли вони вийшли із приміщення райвідділу міліції, і коли він запитав у ОСОБА_6., коли той йому віддасть гроші, то останній повідомив, що у нього ніяких грошей не має, при цьому вже ні ОСОБА_2., ні його людей не було. Він в той же час повернувся до райвідділу міліції, зайшов до кабінету до слідчого ОСОБА_8., і йому повідомив, що його обманули, він написав розписку і заяву, але грошей йому не віддали.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8. - слідчий райвідділу міліції, суду показав, що дійсно йому було відомо, що ОСОБА_1. написав заяву про те, що він претензій до підсудного не має і розписку про отримання грошей від підсудного, але не більше як через 15 хвилин після написання цієї заяви і розписки, він зайшов до його кабінету і повідомив, що його обманули, забрали розписку, але грошей не відали.
Свідок ОСОБА_6. суду показав, що дійсно він, за проханням ОСОБА_7. - несина підсудного, 12.01.2007 року привозив до райвідділу міліції потерпілого ОСОБА_1, щоб вирішити питання про примирення з ОСОБА_2.. В приміщенні райвідділу міліції він запропонував і продиктував ОСОБА_1. зміст розписки і заяви про примирення, що останній і зробив. Після цього він і ОСОБА_1. вийшли із приміщення райвідділу міліції, де ОСОБА_1. запитав, - коли ж той віддасть йому гроші, але він повідомив, що грошей у нього не має і не було. Після такого повідомлення ОСОБА_1. повернувся до райвідділу міліції. Що було потім він не знає.
Свідок ОСОБА_9. суду показав, що він 12.01.2007 року чергував на посту в райвідділі міліції і дійсно бачив як ОСОБА_1. в присутності ОСОБА_2 , його несина і других осіб, писав розписку. Вважає, що він чув шелест грошей, які спочатку рахував ОСОБА_2, а потім ОСОБА_1, але не бачив цього, не бачив і як передавав гроші ОСОБА_2. ОСОБА_1, але дійсно через хвилин 15-20 потерпілий повертався до райвідділу міліції.
Суд, проаналізувавши показання свідків, потерпілого і другі обставини по справі приходить до твердого переконання, що дійсно ОСОБА_1. написавши таку розписку про отримання грошей від ОСОБА_2. За його винні дії в рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди і віддавши її ОСОБА_2., але останній грошей не передав потерпілому.
Показання свідків ОСОБА_7. - несина підсудного, а також ОСОБА_10., який працює у ОСОБА_7. в якості водія, про те, що вони були присутні при передачі грошей ОСОБА_2. ОСОБА_1, спростовуються показаннями самого потерпілим, свідками ОСОБА_6., ОСОБА_9., які вказують на те, що вони були присутні при написанні цієї розписки, при цьому були і ОСОБА_7. і ОСОБА_10., але передачі грошей не бачили, крім того ОСОБА_7. і його працівник - є зацікавленими особами в даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.323, 324 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання з приміненням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі - 1530 грн. .
-5-
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Речові докази по справі - металеву монтировку - знищити (а.с.37)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 500 грн. компенсації за спричинену йому моральну шкоду, а всього 533 грн. 50 коп. .
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.
Суддя: підпис